21.05.2015
Провадження № 2/331/1047/15
ЄУН 331/3126/15-ц
21 травня 2015 року м.Запоріжжя
Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Мінасов В.В., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В провадження Жовтневого районного суду міста Запоріжжя надійшла цивільна справа № 2/331/1047/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 360180, 12 грн.
Позивач звернувся до Жовтневого районного суду міста Запоріжжя з заявою про забезпечення позову, у якій просить накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_1, ОСОБА_2.
Заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення відповідачів та інших осіб, які беруть участь у справі, що відповідає змісту ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, вивчивши матеріали позовної заяви, суддя вважає її обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Вжиття заходів забезпечення позову позивачем обґрунтовується необхідністю попередження можливого відчуження майна, за рахунок якого може бути повернуто суму боргу в разі позитивного вирішення справи, а також, в разі примусового виконання рішення суду, що призведе до ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду.
Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, -
Заяву Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором в межах суми 360180, 12 грн. - задовольнити.
Накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1 та ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_2.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвалу для виконання направити до Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції та для відома відповідачам по справі.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали.
Відповідно до ч.10 ст. 153 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.
Умисне невиконання ухвали суду тягне за собою кримінальну відповідальність відповідно до ст. 382 КК України.
Суддя: В.В. Мінасов