Справа № 300/185/15-ц
Іменем України
14 травня 2015 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - Собослой Г.Г.,
суддів: Павліченка С.В., Куцин М.М.,
при секретарі - Чейпеш С.І.,
з участю - представника ПАТ КБ «ПриватБанк» - Гринихи Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Воловецького районного суду від 18 березня 2015 року по справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У лютому 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся в суд із даним позовом, мотивуючи тим, що 13.10.2005 року між ними та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, згідно якого відповідачу був виданий кредит в розмірі 6768,00 Євро на строк до 12.10.2010 року. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував і станом на 03.02.2015 року допустив заборгованість в сумі 7262,86 Євро, яка складається з 1463,61 Євро заборгованість за кредитом, 2041,44 Євро заборгованість по процентам за користування кредитом, 259,84 заборгованість по комісії за користування кредитом і 3497,97 Євро пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором і просили стягнути дану заборгованість, що за курсом 18,36 грн. відповідно до службового розпорядження Національного Банку України від 03.02.2015 року складає 133346,11 грн.
Рішенням Воловецького районного суду від 18 березня 2015 року в позові ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для відмови у позові відсутні.
Заслухавши пояснення представника ПАТ КБ «ПриватБанк» - Гриниха Т.Ю., яка підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.
ОСОБА_2 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, причини неявки суду невідомі і такий належним чином повідомлявся через засоби масової інформації «Новини Закарпаття» про час, місце розгляду справи, а тому судова колегія вважає, що дана обставина не перешкоджає розглядові справи у його відсутності у відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції констатував, що сторони встановили як строк дії договору, так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів, кількість яких залежить та дорівнює строку кредитування, що означає: при відсутності платежу в зазначений строк з наступного дня позивачу стає відомо про порушення його прав, у зв'язку з чим, починається дія трьохрічного строку права звернення до суду з вимогою захисту своїх інтересів і строк позовної давності сплинув 12.10.2010 року, а позивач звернувся в суд з позовом лише 26.02.2015 року, тобто з пропуском строку, встановленого ст. 257 ЦК України.
Даний висновок суду не ґрунтується на фактичних обставинах справи і рішення суду постановлене всупереч вимогам ст.ст. 267 ч.4, 526, 527, 530, 1054 ЦК України.
Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
У відповідності до ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Пункт 7 ч.11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, у системному зв'язку з ч.11 ст. 11 зазначеного Закону, стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямований на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту.
Такий правовий аналіз зазначених норм та обставин відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 20 листопада 2013 року, у справі № 6-126 цс 13.
При вирішенні спору у судовому порядку, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропуску позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Розгляд справи у суді першої інстанції проведено без участі відповідача і в матеріалах справи відсутня заява відповідача про застосування позовної давності.
Таким чином, висновок суду про відмову у задоволенні позову у зв'язку із застосуванням позовної давності є незаконним.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у відповідності до п.п. 1, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, яким позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» слід задовольнити частково із наступних підстав.
Встановлено, що згідно кредитного договору № MKW0AK00010022 від 13.10.2005 року укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 позивач надав відповідачу кредит у розмірі 6768,00 Євро на строк до 12.10.2010 року і відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строк та порядку визначеному у даному договорі.
Згідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував і у зв'язку з порушенням зобов'язання за договором станом на 03.02.2015 року має заборгованість 7262,86 Євро, що складається із заборгованості за кредитом - 1463,61 Євро, заборгованість по процентам за користування кредитом - 2041,44 Євро, заборгованість по комісії за користування кредитом - 259,84 Євро, та пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором - 3497,97 Євро, що за курсом 18,36 грн. відповідно до службового розпорядження Національного Банку України складає 133346,11 грн.
У відповідності до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Оскільки, нарахована пеня в розмірі 3497,97 Євро є неспіврозмірною по відношенню до заборгованості за кредитним договором, що становить 1463,61 Євро, а тому на думку судової колегії така підлягає зменшенню до 1000 Євро, з урахуванням вимог ч.3 ст. 551 ЦК України.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» слід задовольнити частково і стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитом - 1463,61 Євро, що становить 26872 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 2041,44 Євро, що становить 37481 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом - 259,84 Євро, що становить 4771 грн. та пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором - 1000 Євро, що становить 18360 грн., а всього на загальну суму 87484 грн., що за курсом 18,36 грн. відповідно до службового розпорядження Національного Банку України від 03.02.2015 року складає на час пред'явлення позову.
Судові витрати у відповідності до ст. 79 ЦПК України підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь позивача у вигляді сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1333,46 грн., та за подання апеляційної скарги 666,73 грн., а всього 2000 грн.
Керуючись ст.ст. 256, 257, 267 ч.4, 526, 527, 530, 551 ч.3, 1054 ЦК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити.
Рішення Воловецького районного суду від 18 березня 2015 року скасувати.
Позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 87484 грн. та судові витрати у розмірі 2000 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Закарпатської області Собослой Г.Г.