19.05.15 Справа № 904/3404/15
За позовом публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до товариства з обмеженою відповідальністю "ДІОЛА", с. Новопілля, Дніпропетровська область
про стягнення 7 608,44 грн.
Суддя Соловйова А.Є.
Секретар судового засідання Капля К.І.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Зіненко О.Б., довіреність б/н від 25.03.2015, Міхієнков К.В., довіреність б/н від 25.03.2015
Публічне акціонерне товариство "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ДІОЛА" (далі-Відповідач) про стягнення 7 608,44 за Договором поставки №4 від 17.04.2013.
Разом з позовною заявою Позивач подав до господарського суду заяву №52-16/284 від 17.04.2015 про забезпечення позову ПАТ "ПІВДГЗК" про стягнення 7 608,44 грн. за договором поставки №4 віл 03.01.2013 (а.с. 12-13).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2015 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору поставки №4 від 03.01.2013 (а.с. 14-18) в частині виконання останнім зобов'язань з оплати за отриманий згідно Договору товар в передбачений Договором строк.
12.05.2015 Відповідач подав до господарського суду заперечення на позов, згідно якого просив суд відмовити в позовних вимогах щодо стягнення суми в розмірі 7 608,44 грн. з підстав того, що вказана сума не є збитками в розумінні діючого законодавства, а також з посиланням на пропуск Позивачем строку позовної давності, про що до заперечень Відповідач додатково додав заяву щодо застосування строків позовної давності.
В судовому засіданні 12.05.2015 судом оголошувалась перерва до 19.05.2015.
Позивач в судове засідання, призначене на 19.05.2015, не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. 14.05.2015 Позивач через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без участи представника Позивача та додаткові пояснення на заперечення Відповідача.
Суд задовольнив заяву Позивача про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судовому засіданні просив суд в задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків в розмірі 7 604,72 грн. відмовити, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 3,72 грн. визнав.
В судовому засіданні 19.05.2015 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників Відповідача, господарський суд, -
03.01.2013 між Позивачем (далі-Постачальник) та Відповідачем (далі-Покупець) був підписаний Договір поставки №4 (далі-Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю товар згідно Додаткам-Специфікаціям за цінами, які є звичайними, справедливими, ринковими, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених Договором.
Згідно з пунктом 4.1 Договору, ціна товару складає грошову суму, виражену в національній валюті України, вказану в Специфікації на відповідний товар.
Загальна вартість Договору визначається як вартість товару, поставка якого здійснюється у відповідності з доданими до нього Специфікаціями. Зміна загальної вартості Договору здійснюється шляхом підписання уповноваженими представниками сторін Специфікацій на додатковий товар (п. 4.5 Договору).
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що оплата за Договором здійснюється шляхом 100% передоплати від вартості товару. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п. 5.2 Договору).
Відповідно до пункту 8.3 Договору, за відмову від приймання та/або оплати товару по Договору Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику заздалегідь обумовлений та погоджений сторонами збиток, що виникає у Постачальника у зв'язку з відмовою Покупця від приймання та/або оплати товару, який складає 20% від вартості товару, а також відшкодувати інші збитки Покупцю. Постачальник має право вважати відмовою від приймання товару не оплату Покупцем товару в передбачений строк по підписаній сторонами Специфікації та/або передбачений даним Договором.
Згідно з пунктом 11.3 Договору, з урахуванням Додаткових угод №1 від 27.12.2013 та №3 від 26.05.2014, він вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2014. Якщо жодна зі сторін протягом 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору не виявить наміру його розірвати, то Договір автоматично пролонгується на кожний наступний календарний рік. У випадку якщо у сторін на момент закінчення строку дії Договору залишаються невиконані договірні зобов'язання та не задоволені законні вимоги, дія Договору продовжується у відношення таких зобов'язань до задоволення законних вимог.
На виконання умов договору, в період з 12.02.2013 по 18.03.2014, сторонами був підписаний ряд Специфікацій до Договору (а.с. 19-27, 29-33), згідно яких Сторони погодили строки та умови поставки та оплати товару, його найменування, кількість та вартість.
Для оплати за поставлений товар Позивач виставляв Відповідачу відповідні рахунки, які копії містяться в матеріалах справи (а.с. 36-82).
Позивачем свої зобов'язання з поставки товару виконано в повному обсязі в погоджені сторонами строки, що підтверджується залізничними накладними (а.с. 83-126) та актами приймання металів чорних (вторинних) (а.с. 130-155).
Проте Відповідачем оплата за поставлений товар здійснювалась з порушенням передбачених Договором та Специфікаціями строків, що підтверджується банківськими виписками по рахунку Позивача (а.с. 156-186).
В зв'язку з порушенням Відповідачем строків оплати за товар, що поставлявся згідно умов Договору, останній завдав Позивачу збитки, які мають бути відшкодовані в порядку, передбаченому п. 8.3 Договору.
Як зазначалось вище, пунктом 8.3 Договору сторони погодили, що за відмову від приймання та/або оплати товару по Договору Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику заздалегідь обумовлений та погоджений сторонами збиток, що виникає у Постачальника у зв'язку з відмовою Покупця від приймання та/або оплати товару, який складає 20% від вартості товару, а також відшкодувати інші збитки Покупцю. Постачальник має право вважати відмовою від приймання товару не оплату Покупцем товару в передбачений строк по підписаній сторонами Специфікації та/або передбачений даним Договором.
Згідно розрахунку Позивача, розмір заподіяних йому Відповідачем збитків, в зв'язку з відмовою останнього від оплати товару, становить суму в розмірі 7 604,72 грн., яка на думку Позивача підлягає стягненню з Відповідача.
Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення суми збитків у розмірі 7 604,72 грн. господарський суд не вбачає підстав для їх задоволення з огляду на наступне.
В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.
Згідно частин 1, 2 статті 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Частиною 1 статті 220 Господарського кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.
Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст. 224 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Як вбачається зі змісту пункту 8.3 Договору, Відповідач повинен відшкодувати Позивачу збитки саме внаслідок відмови від приймання та/або оплати товару, тоді як з матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що Відповідач не відмовлявся від оплати або приймання, а лише допустив порушення строків оплати, що унеможливлює застосування до нього такої міри відповідальності як стягнення збитків за порушення, яке він не допускав.
Крім суми збитків Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, як це передбачено статтею 625 Цивільного кодексу України, в сумі 3,72 грн. за загальний період прострочення з 13.09.2013 по 04.04.2014
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, що Відповідачем допущено порушення строків оплати за поставлений Товар, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, в сумі 3,72 грн.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Що стосується заяви Позивача вих. №52-16/284 від 17.04.2015 про забезпечення позову ПАТ "ПІВДГЗК" про стягнення 7 608,44 грн. за договором поставки №4 віл 03.01.2013 (а.с. 12-13), судом встановлено наступне.
Вказану заяву Позивач обґрунтовує тим, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення, винесеного за результатами розгляду спору по суті.
Розглянувши вказану заяву господарський суд вбачає за необхідне зауважити наступне.
Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю.
Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову та навести суду обґрунтування належним чином доведене необхідності застосування заходів забезпечення позову та мотивування того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до положень ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем в заяві не доведено належним чином, з поданням відповідних доказів, що невжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а доводи Позивача, на які він посилається у вказаній заяві носять лише характер міркувань та припущень, отже господарський суд не вбачає підстав для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 66, 67, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" про забезпечення позову - відмовити.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДІОЛА" (53003, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Новопілля, вул. Садова, 46, ЄДРПОУ 32193449) на користь публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ЄДРПОУ 00191000) 3 грн. 72 коп. - 3% річних, 00 грн. 89 коп. - судового збору.
Видати наказ.
В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 20.05.2015.
Суддя А.Є. Соловйова