14 травня 2015 року Чернігів Справа № 825/1245/15-а
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., за участі секретаря Сугакової ТВ., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області
до приватного підприємства "Інформаційні комерційні структури"
про стягнення податкового боргу, -
10.04.2015 Державна податкова інспекція у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області (далі - ДПІ у м. Чернігові) звернулась до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства "Інформаційні комерційні структури" (далі - ПП "Інформаційні комерційні структури") про стягнення податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 45,00 грн., з податку на додану вартість у розмірі 1430,43 грн., з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00 грн., мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без участі представника та надав заяву (Вх. № 8518/15 від 14.05.2015), у якій зазначив про відсутність у відповідача податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 45,00 грн., в іншій частині позову, підтримав заявлені вимоги.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. При цьому, через канцелярію суду надав заперечення проти позову, у яких зазначив, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, оскільки податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 45,00 грн. та з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00 грн. відповідачем сплачено, що підтверджується квитанціями від 29.04.2015 № 742297, 742298.
Щодо заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 1430,43 грн. зауважив, що ПП "Інформаційні комерційні структури" 01 травня 2015 року подало до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість (копія додається), яка зареєстрована в ДПІ у м. Чернігові 01.05.2015 за №9084451538, з якої вбачається, що станом на день подачі декларації у відповідача виникла сума від'ємного значення - 1500,00 грн., яку він в силу положень п. 200.1. та п. 200.4. Податкового Кодексу України зарахував у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (код рядка 23 та 23.1.).
Вважає, що позивач погодився з зазначеними даними в поданій декларації, оскільки з моменту подачі зазначеної податкової декларації з податку на додану вартість будь-яких зауважень чи заперечень зі сторони ДПІ у м. Чернігові відповідачу не надходило.
За таких обставин, враховуючи ч. 1 ст. 41 КАС України, суд вважає за можливе розглянути спір по суті, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.05.2001 ПП "Інформаційні комерційні структури" (код 22828283) зареєстровано в якості юридичної особи і взято на облік до ДПІ у м. Чернігові як платника податків з 26.04.1996 (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осі та фізичних осіб-підприємців від 19.01.2015, а. с. 6-8).
В силу пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. А згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу - податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно враховуючи пп. 14.1.156 та пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, якими визначено термін «податкове зобов'язання» - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк, та термін «податкове повідомлення-рішення» - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності, суд зазначає, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п. 109.2 ст. 109 Кодексу).
Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обов'язки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача станом на момент звернення до суду відповідач мав податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 45,00 грн., з податку на додану вартість у розмірі 1430,43 грн., з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00 грн.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи факт сплати податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 45,00 грн., з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями від 29.04.2015 № 742297 та № 742298, а тому, враховуючи положення пп. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, суд визнає, що погашення податкового боргу - це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача податкового боргу в зазначених розмірах з податку на прибуток приватних підприємств та з податку на доходи фізичних осіб.
Крім того, необхідно зазначити, що контролюючий орган визнав відсутність податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 45,00 грн., що підтверджено відповідною заявою. При цьому, доказів наявності у ПП "Інформаційні комерційні структури" податкового боргу, для того щоб здійснити зарахування коштів у сумі 510,00 грн., сплачених згідно квитанції від 29.04.2015 № 742298, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення на підставі п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, ДПІ у м. Чернігові суду не надано, що у свою чергу також вказує на обґрунтованість заперечень відповідача в цій частині.
Щодо заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 1430,43 грн., суд зазначає, що остання підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 18.08.2014 № 0009242250, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 850,00 грн. та від 09.10.2014 № 0027301501, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 20% у сумі 29,00 грн. за платежем податок на додану вартість (отримано - 22.12.2014 та 17.10.2014 відповідно, а.с. 10-11).
Судом встановлено, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення не були оскаржені відповідачем, а тому сума податкових зобов'язань є узгодженою і підлягає сплаті.
При перевірці правильності нарахування відповідачу податкового боргу на підставі зазначених порушень необхідно врахувати, що відповідно до п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Кодексу, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
При цьому, згідно п. 57.3 ст. 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Кодексу 126.1 у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Як встановлено вище, сума податкових зобов'язань ПП "Інформаційні комерційні структури" сплачена не була. Таким чином, відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 12.12.2014 № 1812-25 в розмірі 1091,82 грн. (вручено - 15.12.2014, а.с. 17).
Поряд з цим, суд вважає за необхідне наголосити, що відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Підпункту "а", "б", "в" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Як вбачається з матеріалів справи, ПП "Інформаційні комерційні структури" 01.05.2015 № 9084451538 подало до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість, яка зареєстрована в ДПІ у м. Чернігові 01.05.2015,що підтверджено відповідною квитанцією, з якої вбачається, що відповідач суму від'ємного значення у розмірі 1500,00 грн. зарахував у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (код рядка 23 та 23.1.).
Поряд з цим, суд критично оцінює твердження відповідача, що позивач погодився з зазначеними даними в поданій декларації, а тому сума у розмірі 1500,00 грн. є зарахованою у рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість за податковими повідомленнями-рішеннями від 18.08.2014 № 0009242250 та від 09.10.2014 № 0027301501, оскільки в силу п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
З матеріалів справи вбачається, що подана відповідачем декларація зареєстрована в ДПІ у м. Чернігові 01.05.2015, натомість строк у 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації для перевірки контролюючим органом зазначених у такій декларації даних на момент розгляду справи не сплив.
Норма закріплена у п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу визначає дискреційні повноваження фіскального органу, а тому суд не може давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції даного суб'єкта владних повноважень, що узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду України від 5 грудня 2006 року № 06/97.
За таких обставин, суд визнає, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу, сума узгодженого податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена. Отже, оскільки встановлено порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.
З огляду на встановлене, враховуючи пп. 20.1.34 ст. 20 Податкового кодексу України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, враховуючи п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 1430,43 грн. - підтвердженими належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 41, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства "Інформаційні комерційні структури" (код 22828283) з рахунків у установах банку податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 1430,43 грн. на р/р 31110029700002, код платежу 14010100, одержувач: державний бюджет, банк отримувач: ГУДКСУ в Чернігівській області, код 38054398, МФО 853592.
В іншій частині позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Ю.О.Скалозуб