18 травня 2015 року Чернігів Справа № 825/1404/15-а
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., за участі секретаря Кондратенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовом ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1
про визнання протправною бездіяльності та стягнення коштів підйомної допомоги, -
27.04.2015 до Чернігівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати йому коштів підйомної допомоги та стягнути з військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на його користь невиплачені кошти в сумі 10450 (десять тисяч чотириста п'ятдесят гривень ) 82 копійки.
Обґрунтовує позовні вимоги тим, що в грудні 2014 року відповідно до наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 05.12.2014 року № 698 був призначений на посаду офіцера відділення військової частини НОМЕР_3 , де проходить військову службу на даний час. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 16.12.2014 року №254 був виключений зі списків особового складу частини.
При цьому, наголосив, що командування військової частини НОМЕР_1 взяло на себе зобов'язання виплатити позивачу заборговані кошти з підйомної допомоги в сумі 10450, 82 гривень (десять тисяч чотириста п'ятдесят гривень) 82 копійки до 31 березня 2015 року, про що позивачу була надана довідка №15 від 28.01.2015, але на час звернення до суду вищезазначені кошти йому не виплачені.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без участі представника.
Відповідач в судове засідання також не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
За таких обставин, враховуючи ч. 1 ст. 41 КАС України, суд вважає за можливе розглянути спір по суті, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно довідки від 28.01.2015 № 15 (а.с. 6) військова частина НОМЕР_1 має заборгованість перед майором ОСОБА_1 за підйомну допомогу при переміщенні на самого військовослужбовця та членів сім'ї у сумі 10450,82 (десять тисяч чотириста п'ятдесят гривень 82 копійок) та зобов'язалась погасити її до 31 березня 2015 року.
Поряд з цим, суд наголошує, що зобов'язував відповідача надати докази щодо фінансового забезпечення військової частини до списків особового складу якої було зараховано позивача, щодо перебування позивача на всіх видах забезпечення, щодо проходження служби та подання позивачем відповідного рапорту про виплату підйомної допомоги, докази виключення позивача із списків військової частини НОМЕР_1 та докази переїзду на службу до іншої військової частини, докази щодо розміру та підстав для отримання позивачем підйомної допомоги.
Відповідачем жодного доказу на вимогу суду надано не було, а тому суд на підставі п. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України вирішує справу на основі наявних у ній доказів. При цьому, суд зазначає ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства, згідно якої, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи зазначене, суд зазначає, що частиною 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до частини 3 статті 9-1 цього Закону при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.
В силу вимог п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 332 від 16 червня 1992 року "Про вдосконалення грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби при переїзді на нове місце служби виплачуються підйомні у розмірі місячного грошового забезпечення і на кожного члена сім'ї - 50 процентів від місячного грошового забезпечення, що отримує військовослужбовець.
Згідно п. 1 Інструкції про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженої наказом Міністра оборони України № 370 від 22.10.2001, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.11.2001 за № 940/6131 (далі - Інструкція), особам офіцерського складу (далі - офіцери), прапорщикам (мічманам) та військовослужбовцям рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці, які проходять службу за контрактом), що переїхали до нового місця служби з одного населеного пункту в інший у зв'язку з призначенням на посади або зміною постійної дислокації військової частини (підрозділу) до місця постійної дислокації військової частини або підрозділу зі зміною місця проживання, виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення.
Пунктом 2 Інструкції передбачено, що розмір підйомної допомоги визначається з окладу за основною посадою, на яку призначений військовослужбовець або яку він займав до дня прибуття військової частини (підрозділу) до нового пункту постійної дислокації, окладу за військове звання та додаткових видів грошового забезпечення на день виникнення права на отримання підйомної допомоги.
Відповідно до підпункту 4.1 Інструкції підйомна допомога офіцерам, прапорщикам (мічманам) і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, виплачується тим, які переїхали у зв'язку з призначенням на посади - за новим місцем служби на підставі наказу про призначення і наказу командира військової частини про вступ військовослужбовця до виконання обов'язків за посадовою.
Таким чином, відповідно до зазначених норм чинного законодавства України позивач, у зв'язку з призначенням на посаду та переїздом до нового місця військової служби, має право на одержання підйомної допомоги.
Наявність заборгованості перед позивачем та її розмір підтверджується довідкою від 28.01.2015 № 15 (а.с. 6).
За таких обставин, враховуючи, що відповідач жодних заперечень проти заявленого позову не надав, а також доказів, які б підтвердили правомірність його дій, суд, на підставі ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню повністю та визнає протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати йому коштів підйомної допомоги та вважає за необхідне стягнути з військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на його користь невиплачені кошти в сумі 10450 (десять тисяч чотириста п'ятдесят гривень ) 82 копійки.
Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 16 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", а інших судових витрат у справі немає, з огляду на положення ст. 94 КАС України питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 коштів підйомної допомоги.
Стягнути з військової частини НОМЕР_1 (код НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 невиплачені кошти в сумі 10450 (десять тисяч чотириста п'ятдесят гривень) 82 копійки.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя: Ю.О.Скалозуб