Справа № 2-5169/11 (6/201/108/2015)
19 травня 2015 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Черновського Г.В.,
при секретарі - Пісчанській Т.М.,
за участю: представника заявника - ОСОБА_1,
представника заінтересованої особи - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю “Кредитні ініціативи” про видачу виконавчого листа та поновлення строку на його пред'явлення до виконання по цивільній справі №2-5169/11 за позовом Публічного акціонерного товариства “Сведбанк”в особі Дніпропетровського відділення №4 Публічного акціонерного товариства “Сведбанк” до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-
В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа №2-5169/11 за позовом Публічного акціонерного товариства “Сведбанк”в особі Дніпропетровського відділення №4 Публічного акціонерного товариства “Сведбанк”до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
25 березня 2015 року на адресу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від представника ТОВ “Кредитні ініціативи” надійшла заява про видачу оригіналу виконавчого листа по даній цивільній справі та поновлення строку його пред'явлення для виконання, у якій заявник посилався на те, що є правонаступником ПАТ “Сведбанк” прав вимоги за кредитним та іпотечним договорами, укладеними між ВАТ “Сведбанк” та ОСОБА_3, проте рішення суду від 10 лютого 2011 року по зазначеній цивільній справі щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, яке належить боржниці ОСОБА_3, не виконано, у зв'язку з тим, що позивачем у справі не був отриманий відповідний виконавчий лист, строк пред'явлення до виконання якого вочевидь пропущений, оскільки рішення суду набрало чинності 28 грудня 2011 року.
Представник заявника у судовому засіданні заяву підтримала, уточнила, що рішення суду, на підставі якого просить суд видати виконавчий лист було ухвалено 10 лютого 2011 року, замість помилково зазначеної дати у заяві - 10 лютого 2113 року.
Представник інтересів ОСОБА_3 у судовому засіданні проти даної заяви заперечувала, просила суд відмовити у її задоволенні, оскільки ТОВ “Кредитні ініціативи” не може бути правонаступником ПАТ “Сведбанк”, оскільки справа по суті розглянута, а від подіне судове рішення набрало чинності.
Інші заінтересовані особи у судове засідання не заявились, про час, дату та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.
Вислухавши пояснення осіб, що приймали учать у судовому засіданні, дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали заяви, суд приходить до висновку щодо можливості задоволення даної заяви з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 10 лютого 2011 року були задоволені позовні вимоги ПАТ “Сведбанк” в особі Дніпропетровського відділення №4 ПАТ “Сведбанк” до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №0301/0608/71-119-Z-1 від 17 червня 2008 року, а саме: квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 (том 1 а. с. 89-93).
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2011 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2011 року було залишено без змін (том 1 а. с. 157-160), та, відповідно, втупило в законну силу 28 грудня 2011 року.
Судом також встановлено, що згідно з договором факторингу від 28 листопада 2012 року це ТОВ “Кредитні ініціативи” набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором від 17 червня 2008 року, який був укладений між ВАТ “Сведбанк” (правонаступником якого є ПАТ “Сведбанк”) та ОСОБА_3 та згідно з договором про передачу прав за іпотечним договором від 28 листопада 2012 року, якому перейшло право вимоги за іпотечним договором (дана обставина встановлена апеляційним судом Дніпропетровській області ( том 2 а. с. 97).
З ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2015 року вбачається, що судом був встановлений наступний факт: “судом встановлено, що після набрання законної сили рішенням суду від 10 лютого 2011 року по цивільній справі № 2-5169/11 ані ПАТ “Сведбанк”, ані ПАТ “Омега Банк”, який є правонаступником першого товариства, не зверталися до суду із заявою про видачу виконавчого листа щодо звернення стягнення на предмет іпотеки у зв'язку із задоволенням позовних вимог ПАТ “Сведбанк” в особі Дніпропетровського відділення № 4 ПАТ “Сведбанк” до ОСОБА_3 Даний факт підтверджується відсутністю в матеріалах справи відповідної заяви, відсутністю відповідних відміток на довідкових листах про отримання позивачем або його правонаступником виконавчого листа. Крім того, ПАТ “Омега Банк” в своїй заяві від 19.11.2013р. про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його представлення причиною видачі зазначає саме неотримання оригіналу листа, а не втрату його у зв'язку з поважною причиною (а.с. 163 т. № 1)”.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало чинності, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином факт неотримання виконавчих листів на виконання рішення суду від 10 лютого 2011 року по цивільній справі № 2-5169/11 не підлягає доказуванню з огляду на положення ч. 3 ст. 61 ЦПК України.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом ч. ч. 1, 2, 5 ст. 8 Закону України “Про виконавче провадження” сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема й виконавчі листи, що видаються судами.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі, й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Згідно з ч. 2 ст. 368 ЦПК України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист. Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом.
Таким чином, враховуючи що виконавчі листи на виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2011 року по цивільній справі №2-5169/11 за позовом Публічного акціонерного товариства “Сведбанк” в особі Дніпропетровського відділення №4 Публічного акціонерного товариства “Сведбанк” до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - не видавались, що встановлено відповідним судовим рішенням, та враховуючи, що ТОВ “Кредитні ініціативи” на законних підставах набуло право вимоги за не виконаними ОСОБА_3 зобов'язаннями за кредитним та іпотечним договорами, що також встановлено у судовому порядку, та приймаючи до уваги положення ЗУ “Про виконавче провадження”, відповідно до яких для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив, суд приходить до висновку про можливість видачі виконавчого листа на виконання рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 10 лютого 2011 року по цивільній справі №2-5169/11, зазначивши стягувачем саме ТОВ “Кредитні ініціативи”, оскільки іншому випадку рішення суду від 10 лютого 2011 року не буде виконано.
Відповідно до ст. 371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Таким чином та приймаючи до уваги, що вказане рішення суду вступило в законну силу 28 грудня 2012 року, враховуючи, що строк пред'явлення до виконання виконавчого документу, встановлений ЗУ “Про виконавче провадження”, складає один рік, тобто в даному випадку такий строк сплив 28 грудня 2013 року, суд вважає за можливе поновити строк пред'явлення до виконання виконавчого листа на підставі рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 10 лютого 2011 року по цивільній справі №2-5169/11.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 208-210, 368, 371 ЦПК України, -
Заяву - задовольнити.
Видати оригінал виконавчого листа на виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2011 року по цивільній справі №2-5169/11 за позовом Публічного акціонерного товариства “Сведбанк” в особі Дніпропетровського відділення №4 Публічного акціонерного товариства “Сведбанк” до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, стягувачем в якому зазначити товариство з обмеженою відповідальністю “Кредитні ініціативи”, та поновити строк пред'явлення до виконання даного виконавчого листа.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 5 днів з дня проголошення ухвали шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя: Г.В. Черновськой