Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/1399/15-к
номер провадження 1-в/695/56/15
20 травня 2015 рокум. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
представника МВ КВІ ОСОБА_4
засудженої ОСОБА_5
адвоката засудженої ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали подання на засуджену:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженої 23.07.2013 року Соснівським районним судом м. Черкаси за ст. 307 ч. 2, ст. 69 КК України до 4 років позбавлення волі, 10.07.2014 р. ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 23.07.2013 р та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 06.12.2013 р. змінено і призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбуття покарання з випробуванням з наданням іспитового строку 3 роки, яка проживає за адресою АДРЕСА_1 ,
про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання, -
ОСОБА_5 засуджена 23.07.2013 р. Соснівським районним судом м. Черкаси за ст. 307 ч. 2, ст. 69 КК України до 4 років позбавлення волі, 10.07.2014 р. ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 23.07.2013 р та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 06.12.2013 р. змінено і призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбуття покарання з випробуванням з наданням іспитового строку 3 роки. Перебуваючи на обліку Золотоніського МРП КВІ з 27.08.2014 р, не оцінила гуманного ставлення до себе держави та наданої судом довіри і на шлях виправлення не стала. За ухвалою суду відповідно до ч.1 п.п.п 2,3,4 ст. 76 КК України повинна була виконувати обов'язки, які покладені на неї судом а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально виконавчої інспекції, повідомляти інспекцію про зміну місця проживання, та періодично з'являтися для реєстрації. ОСОБА_5 05.09.2014 року була ознайомлена з порядком та умовами відбування покарання, завіряла інспекцію про своє подальше виправлення. Цього ж дня під розпис їй була оголошена постанова про встановлення днів явок на реєстрацію, згідно якої засуджена повинна була з'являтися до кримінально- виконавчої інспекції перший та третій четвер кожного місяця. З засудженою постійно проводилась виховна робота та роз'яснювалась відповідальність за ухилення від відбування покарання.
02.10.2014 року ОСОБА_5 не з'явилася для реєстрації, за що 06.10.2014 року було винесене перше письмове попередження.
05.02.2015 року та 19.02.2015 р ОСОБА_5 без поважних причин не з'явилася для реєстрації, за що 24.02.2015 р. було винесене друге письмове попередження, водночас збільшено кількість явок на реєстрацію (перший другий та третій четвер кожного місяця).
16.04.2015 року ОСОБА_5 не з'явилася для реєстрації, за що 21.04.2015 року було винесене третє письмове попередження. Голиш неодноразово попереджалася, що у разі не виконання встановлених судом обов'язків, а саме ч.1 п.4 ст. 76 КК України матеріали відносно неї будуть направлені до суду для вирішення питання про скасування іспитового строку і направлення її в місця позбавлення волі.
В судовому засіданні представник Золотоніського МРП КВІ просив задовольнити подання, скасувати звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням та направити її для відбування призначеного судом покарання.
Прокурор у судовому засіданні підтримав дане подання.
Засуджена ОСОБА_5 та її захисник в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні подання. Надали суду довідки про те, що 05.02.2015 року, 19.02.2015 року, 16.04.2015 року засуджена проходила УЗД, у зв'язку з цим не змогла з'явитися на реєстрацію до КВІ, однак під час вивчення вказаних довідок пояснила, що довідки бралися для центру зайнятості і фактично УЗД вона не проходила у дні вказані в медичних довідках, будь-яких записів і висновків у її медичній книзі не має, , а тому надання даних довідок суд розцінює як спробу уникнення відповідальності.
У вказані дні (05.02.2015 року, 19.02.2015 року, 16.04.2015 року) вона разом з матір'ю їздила до бабусі в село Коробівку Золотоніського району, яка потребує стороннього догляду, чи є медичні показання з даного приводу вона не знає.
У зв'язку з вироком про реальне позбавлення волі її було позбавлено батьківських прав відносно її двох дітей, чому після скасування вироку про реальне позбавлення волі не відновили її батьківські права вона не знає.
На даний час діти проживають разом із її матір'ю, яка оформила опікунство, але ОСОБА_5 проживає разом з своєю матір'ю і дітьми в гуртожитку, виховує дітей, і допомагає чим може.
Захисник вказував, що направлення засудженої на реальне позбавлення волі не буде сприяти виправленню засудженої, а лише погіршить відносини між дітьми і матір'ю.
Відповідно до ч. 2- 4 ст. 166 КВК України - якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, кримінально-виконавча інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Таким чином, суд вважає, що подання підлягає до задоволення оскільки вказані в поданні порушення умов іспитового терміну дійсно мали місце та свідчать про те, що засуджена систематично не виконує покладені на неї судом обов'язки та вказує на небажання стати на шлях виправлення та перевиховування. Суд приходить до висновку, що таке виправлення та перевиховування засудженого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
На підставі зазначеного та керуючись ч.2 ст.78 КК України, п. 8 ч. 1 ст. 537, п. 3 ч. 2 ст. 539 КПК України, суд, -
Подання Золотоніського МРП КВІ УДПтСУ в Черкаській області про направлення ОСОБА_5 , засудженої 23.07.2013 року Соснівським районним судом м. Черкаси за ст. 307 ч. 2, ст. 69 КК України до 4 років позбавлення волі, 10.07.2014 р. ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 23.07.2013 р та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 06.12.2013 р. змінено і призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбуття покарання з випробуванням з наданням іспитового строку 3 роки, для відбуття призначеного судом покарання - задовольнити.
Скасувати звільнення від відбування покарання з випробуванням, призначене ОСОБА_5 вироком 23.07.2013 року Соснівським районним судом м. Черкаси за ст. 307 ч. 2, ст. 69 КК України до 4 років позбавлення волі, 10.07.2014 р. ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 23.07.2013 р та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 06.12.2013 р. змінено і призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбуття покарання з випробуванням з наданням іспитового строку 3 роки та направити засуджену для відбування призначеного судом покарання відповідно до вказаного вироку - до 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_5 після набранням ухвалою законної сили обрати взяття під варту.
Строк відбуття покарання рахувати з моменту взяття ОСОБА_5 під варту.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд на протязі 7 діб.
Суддя: ОСОБА_7