ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.05.2015Справа №910/9232/15
За позовомПрокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву
ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Холдинг Груп»
Простягнення 1 806,85 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Ємець Ю.В. - представник за довіреністю;
від відповідача: не з'явився;
прокурор: Столбовий Ю.М.;
Прокурор в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Холдинг Груп» про стягнення 1 458,08 грн. заборгованості з орендної плати, 130,45 грн. - пені, 174,58 грн. - інфляційних втрат, 43,74 грн. - штрафу.
Ухвалою суду від 14.04.2015 року порушено провадження у справі №910/9232/15 та призначено її до розгляду на 15.05.2015 року.
В судовому засіданні 15.05.2015 року представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення відповідно до яких позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
В судовому засіданні 15.05.2015 року прокурор надав усні пояснення відповідно до яких просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання 15.05.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 15.05.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
30.10.2013 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант Холдинг Груп» (відповідач, орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6611 (договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину внутрішньої поверхні стіни нежитлового приміщення загальною площею 4.32 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 72, на 1-му поверсі навчального корпусу «Ж» (майно), що перебуває на балансі Національного університету харчових технологій (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.04.2013 року і становить 24 507,00 грн. без ПДВ.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.
Згідно з п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1995 року і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - квітень 2013 року 306,34 грн. Орендна плата за перший місяць оренди жовтень 2013 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2013 року.
Згідно п. 3.2 договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3).
Пунктом 3.6 договору сторони погодили, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 30.10.2013 року до 30.09.2016 року включно (п.10.1).
Відповідно до Акту приймання-передачі від 30.10.2013 року, на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6611 від 30.10.2013 року орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування майно частину внутрішньої поверхні стіни нежитлового приміщення загальною площею 4,32 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 72, на 1-му поверсі навчального корпусу «Ж», що перебуває на балансі Національного університету харчових технологій.
В обґрунтування поданого позову прокурор зазначав, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором оренди, щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів, у зв'язку з чим у останнього станом на 10.02.2015 року наявна заборгованість по сплаті орендних платежів в розмірі 1 458,08 грн. за період з жовтня 2013 року по січень 2015 року (згідно наданого розрахунку).
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно з частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно з п. 3 ст. 18, п.п.1, 3 ст. 19 Закону України «Про орендну плату державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені прокурором та позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених прокурором та позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості з орендної плати нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю, а саме, в сумі 1 458,08 грн.
Прокурор, на підставі п. 3.7 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 130,45 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до пункту 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Здійснивши перерахунок пені, з урахуванням умов договору, простроченої суми заборгованості та порядку розрахунків узгодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню, в сумі 128,81 грн.
Прокурор, на підставі п. 3.8 договору нарахував та просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 3% від суми заборгованості в сумі 43,74 грн.
Згідно статті ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до п. 3.8 договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.
Здійснивши перерахунок штрафу, з урахуванням умов договору, простроченої суми заборгованості, періоду прострочення та порядку розрахунків узгодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню повністю в сумі 43,74 грн.
Прокурор на підставі ст. 625 ЦК України нарахував та просить стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні втрати в сумі 174,58 грн. за період прострочення з жовтня 2013 року по січень 2015 року (згідно наданого розрахунку).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, простроченої суми заборгованості та порядку розрахунків узгодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню, в сумі 152,81 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають до стягнення з відповідача на користь держави.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Холдинг Груп» (місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 3, кв. 920, код ЄДРПОУ 37982944) на користь Державного бюджету України (на р/р 31112093700011, одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код 37995466, банк одержувача ГУ ДКСУ в м. Києві, МФО 820019, КЕКД 22080200 (призначення платежу - плата за оренду майна бюджетних установ)) 1 458 (одну тисячу чотириста п'ятдесят вісім) грн. 08 коп. - основного боргу, 152 (сто п'ятдесят дві) грн. 81 коп. - інфляційних втрат, 43 (сорок три) грн. 74 коп. - штрафу, 128 (сто двадцять вісім) грн. 81 коп. - пені.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Холдинг Груп» (місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 3, кв. 920, код ЄДРПОУ 37982944) на користь Державного бюджету України 1 803 (одну тисячу вісімсот три) грн. 33 коп. - судового збору.
4. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом
Суддя О.М. Спичак
Дата підписання рішення
20.05.2015 року