Ухвала
іменем україни
14 травня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Висоцької В.С., Кафідової О.В., Фаловської І.М.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Ніжинської міської ради Чернігівської області, комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» про визнання незаконним розпорядження, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Чернігівської області від 01 грудня 2014 року,
У вересні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 16 серпня 2012 року між ним та Ніжинською міською радою, від імені якої діяв міський голова
Приходько М.В. був укладений контракт № 47, на підставі якого він був прийнятий на посаду начальника комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» м. Ніжина (далі - КП «ВУКГ») строком на 5 років. Розпорядженням виконуючого обов'язки міського голови Кірсанова О.В. від 14 серпня 2013 року № 60 позивача звільнено з займаної посади на підставі п.1 ст. 41 КЗпП України. Розпорядженням від 19 вересня 2013 року № 70 визнано таким що втратило чинність розпорядження від 14 серпня 2013 року № 60 та достроково розірвано укладений з ним контракт й звільнено його з займаної посади за недотримання положень п. 6.3 контракту. Враховуючи викладене, позивач, з урахуванням уточнень, просив визнати незаконним розпорядження секретаря Ніжинської міської ради Кірсанова О.В. від 19 вересня 2013 року № 70 про дострокове розірвання вищевказаного контракту та звільнення його з посади начальника КП «ВУКГ», поновити на роботі, стягнути з відповідача компенсацію за незаконне звільнення.
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14 жовтня 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконним розпорядження Ніжинської міської ради від 19 вересня 2013 року № 70 про дострокове розірвання трудового контракту і звільнення позивача з посади начальника КП «ВУКГ». Поновлено ОСОБА_4 на посаді начальника КП «ВУКГ» м. Ніжина з 20 вересня 2013 року. Стягнуто з КП «ВУКГ» Ніжинської міської ради на користь ОСОБА_4 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 8 195 грн 91 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат. В решті позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 01 грудня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, та просить залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Скасовуючи рішення місцевого суду про задоволення позовних вимог та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні вказаних вимог, апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну правову оцінку, обґрунтовано виходив із того, що розпорядженням Ніжинської міської ради від 21 листопада 2013 року № 92 внесено уточнення до п. 1 розпорядження від 19 вересня 2013 року № 70, а саме: ОСОБА_4 звільнено з посади начальника КП «ВУКГ» у зв'язку із невиконанням умов п. 2.2. в частині невиконання підприємством зобов'язань зі сплати податків, внесення інших обов'язкових платежів до бюджету та своєчасної виплати заробітної плати працівникам, п. 2.5. в частині незабезпечення виконання запланованих показників фінансово-господарської діяльності підприємства, п. 2.18. в частині незабезпечення своєчасної виплати заробітної плати працівникам підприємства та достроково розірвано з ним контракт від 16 серпня 2012 року № 47 відповідно до п. 6.5. контракту, що суперечить висновкам місцевого суду про обставини, що стали підставою для звільнення. Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов вірного висновку, що рішення суду першої інстанції суперечить вимогам закону та вірно скасував його.
Доводи касаційної скарги на правильність висновків апеляційного суду не впливають та їх не спростовують.
Керуючись статтями 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Чернігівської області від 01 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: В.С. Висоцька
О.В. Кафідова
І.М. Фаловська