13 травня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого Кафідової О.В., суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К.,
Умнової О.В., Фаловської І.М.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до відділу державної виконавчої служби Глобинського районного управління юстиції, управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, Головного управління юстиції у Полтавській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавської області, управління Державної казначейської служби України у Глобинському районі Полтавської області, Державної казначейської служби України, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області, про відшкодування збитків та моральної шкоди, за касаційною скаргою Головного управління юстиції у Полтавській області та за заявою відділу державної виконавчої служби Глобинського районного управління юстиції, який приєднався до касаційної скарги в порядку ст. 329 ЦПК України, на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 21 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 01 жовтня 2014 року,
У січні 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду із указаним позовом, у якому просила суд стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області (далі - ГУ ДКСУ у Полтавській області) на її користь збитки в сумі 1 099 грн 22 коп., завдані неправомірною бездіяльністю відділу державної виконавчої служби Глобинського районного управління юстиції (далі - ВДВС Глобинського РУЮ), та моральну шкоду у сумі 5 000 грн. Позовні вимоги мотивувала тим, що постановою Глобинського районного суду Полтавської області від 04 липня 2011 року задоволено її позов до Управління Пенсійного фонду України у Глобинському районі Полтавської області (далі - УПФУ у Глобинському районі Полтавської області) про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії як дитині війни. На виконання зазначеного рішення 09 серпня 2011 року було видано виконавчий лист № 2-а-2712/11, який цього ж дня вона пред'явила до ВДВС Глобинського РУЮ, однак постанова суду до цього часу не виконана, у зв'язку із чим просила позов задовольнити.
Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 21 травня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 01 жовтня 2014 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Стягнуто з держави Україна в особі Державного казначейства України з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_3 у відшкодування шкоди (збитків) 63 грн; у відшкодування спричиненої моральної шкоди 2 000 грн, а всього стягнуто 2 063 грн.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
У касаційній скарзі та у заяві про приєднання до неї заявники просять скасувати рішення та ухвалу судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_3, вимагаючи виконання постанови суду від 04 липня 2011 року, змушена була неодноразово звертатись за захистом порушеного права, оскаржуючи незаконні дії ВДВС Глобинського РУЮ у виконавчому провадженні. Неправомірні дії та бездіяльність державних виконавців, які спричинили їй моральні страждання, були встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили, а тому згідно із ч. 3 ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягають.
Такі висновки суду апеляційної інстанції є правильними, відповідають матеріалам справи й вимогам закону. При цьому доказам, поданим сторонами, судом надана належна правова оцінка (ст. 212 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами встановлено, що постановою Глобинського районного суду Полтавської області від 04 липня 2011 року було задоволено позов ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у Глобинському районі Полтавської області про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії як дитині війни. Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Глобинському районі Полтавської області в частині не нарахування позивачу підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 29 грудня 2010 року по 18 червня 2011 року та зобов'язано здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і провести відповідні виплати за період з 29 грудня 2010 року по 18 червня 2011 року з урахуванням проведених виплат.
На підставі указаної постанови судом видано виконавчий лист від 09 серпня 2011 року про її примусове виконання, який цього ж дня було пред'явлено позивачем до ВДВС Глобинського РУЮ.
09 серпня 2011 року заступником начальника ВДВС Глобинського РУЮ Халявкою І.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
02 вересня 2011 року державним виконавцем ВДВС Глобинського РУЮ Надточій Н.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з його фактичним повним виконанням.
Не погодившись з названою постановою, оскільки фактично присуджених виплат не отримала, ОСОБА_3 17 квітня 2012 року звернулася до суду з позовом про визнання дій ВДВС Глобинського РУЮ неправомірними та визнання незаконною і скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 02 вересня 2011 року.
Постановою Глобинського районного суду Полтавської області від 26 червня 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано незаконною бездіяльність ВДВС Глобинського РУЮ при примусовому виконанні постанови Глобинського районного суду Полтавської області від 04 липня 2011 року; визнано незаконною постанову державного виконавця ВДВС Глобинського РУЮ Надточій Н.О. від 02 вересня 2011 року про закінчення виконавчого провадження. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено у зв'язку з тим, що 25 травня 2012 року начальником ВДВС Глобинського РУЮ скасовано постанову державного виконавця Надточій Н.О. про закінчення виконавчого провадження від 02 вересня 2011 року і цього ж дня іншим державним виконавцем було винесено постанову про відновлення виконавчого провадження.
Також постановою Глобинського районного суду Полтавської області від 20 грудня 2012 року було задоволено позов ОСОБА_3 до ВДВС Глобинського РУЮ та визнано незаконною бездіяльність відділу ДВС Глобинського РУЮ, що полягає у ненаправленні в строки, визначені Законом України «Про виконавче провадження», до Глобинського районного суду постанови від 25 травня 2012 року про відновлення виконавчого провадження, та у ненаправленні виконавчого листа Глобинського районного суду Полтавської області від 09 серпня 2011 року, після винесення 02 вересня 2011 року постанови про закінчення виконавчого провадження.
Вищевказані судові рішення набрали законної сили, є преюдиційними, а тому відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, судовими рішеннями встановлені неправомірні дії державного виконавця.
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (ст. 1173 ЦК України).
За положеннями ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу» шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.
Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»).
Таким чином, рішення судів попередніх інстанцій відповідають вимогам ст. 212 ЦПК України та ухвалені згідно з законом.
Із матеріалів справи встановлено, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
При вирішенні позовних вимог ОСОБА_3 судами правильно визначений характер правовідносин між сторонами та застосовано норми матеріального права, що їх регулюють, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано оцінку доводам сторін.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про її відхилення та залишення без змін рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 21 травня 2014 року та ухвали апеляційного суду Полтавської області від 01 жовтня 2014 року, оскільки вони є законними та обґрунтованими.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Керуючись статтями 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу Головного управління юстиції у Полтавській області, до якої приєднався відділ державної виконавчої служби Глобинського районного управління юстиції, відхилити.
Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 21 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 01 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ГоловуючийО.В. КафідоваСудді:В.С. ВисоцькаМ.К. Гримич О.В. УмноваІ.М. Фаловська
6
№ 6-39521св14
Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_10
Доповідач: Гримич М.К.