29 квітня 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
Маляренка А.В., Нагорняка В.А., Юровської Г.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, про звернення стягнення на предмет іпотеки та за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу Крючкова Тамара Віталіївна, про визнання договору недійсним, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_7 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 липня 2013 року, додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2014 року,
У листопаді 2012 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позивач посилався на те, що 17 грудня 2007 року між позивачем та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № DNHLGK00000814, згідно з умовами якого позивач надав ОСОБА_5 кредит у сумі 1 634 850 дол. США зі сплатою 11,04 % річних, строком по15 грудня 2017 року.
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 17 березня 2010 року між позивачем та ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки № DNIILGK00000814/1, згідно з умовами якого відповідачка передала в іпотеку банку нерухоме майно - нежиле приміщення, магазин НОМЕР_1 «Гастроном», загальною площею 389,2 кв. м, розташованому у житловому будинку літ. «А-5» у підвалі приміщення № 2 загальною площею 166,2 кв. м, на першому поверсі приміщення № 1, загальною площею 223,0 кв. м, літ. «а», літ. «а2», - приямки, літ. «а1» - вхід у підвал, літ. «а3» - сходи, літ. «а4» і літ. «а6» - ганки, літ. «а5» - навіс, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Свої зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_5 належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яку відповідач добровільно не погашає.
Враховуючи вказане, позивач просив у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 17 грудня 2007 року № DNHLGK00000814, укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 в сумі 4 005 863,97 дол. США та 1 008 020 грн 98 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки: нежиле приміщення, магазин НОМЕР_1 «Гастроном» загальною площею 393,2 кв. м, розташований у житловому будинку літ. «А-5» у підвалі приміщення № 2 загальною площею 166,2 кв. м, на першому поверсі приміщення № 1, загальною площею 223,0 кв. м, літ. «а», літ. «а2», - приямки, літ. «а1» - вхід у підвал, літ. «а3» - сходи, літ. «а4» і літ. «а6» - ганки, літ. «а5» - навіс, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені ПАТ КБ «ПриватБанк» договору купівлі-продажу, в тому числі нотаріального укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем із встановленням початкової ціни продажу предмету іпотеки на рівні, зазначеному в п. 33.4 договору іпотеки від 17 березня 2010 року № DNHLGK00000814/1, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючковою Т.В. у реєстрі № 356, а саме 10 605 000 грн, з отриманням витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки.
ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання договору іпотеки недійсним. Посилалась на те, що за договором іпотеки відповідальність майнового поручителя значно більша і є солідарною з відповідальністю позичальника, а тому просила визнати вказаний договір недійсним та запровадити наслідки його недійсності, а також стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на її користь суму сплаченого судового збору.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 липня 2013 року та додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 травня 2014 року, залишеними без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2014 року, в рахунок погашення заборгованості за укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 кредитним договором від 17 грудня 2007 року № DNHLGK00000814 в сумі 4 005 863,97 дол. США (1 268 174,80 дол. США - заборгованість за кредитом, 208 206,99 дол. США - заборгованість за відсотками, 49 980 дол. США - заборгованість з комісії, 2 479 502,18 дол. США - пеня), та в розмірі 1 008 020 грн 98 коп. (92 731 грн 77 коп. - заборгованість за кредитом, 14 483 грн 93 коп. - заборгованість за відсотками, 900 805 грн 28 коп. - пеня) звернуто стягнення на предмет іпотеки: нежиле приміщення, магазин НОМЕР_1 «Гастроном» загальною площею 393,2 кв. м, розташований у житловому будинку літ. «А-5» у підвалі приміщення № 2, загальною площею 169,9 кв. м, на першому поверсі приміщення № 1, загальною площею 223,3 кв. м, літ. «а», літ. «а2», - приямки, лі. «а1» - вхід у підвал, літ. «а3» - сходи, літ. «а4» і літ. «а6» - ганки, літ. «а5» - навіс, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені ПАТ КБ «ПриватБанк» договору купівлі-продажу, в тому числі нотаріального укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем із встановленням початкової ціни продажу предмету іпотеки на рівні, зазначеному в п. 33.4 договору іпотеки від 17 березня 2010 року № DNHLGK00000814/1, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючковою Т.В., у реєстрі № 356, а саме - 10 605 000 грн, з отриманням витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки. У задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_7, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати заочне рішення і додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, правильно виходив з наявності підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором на підставі ст. ст. 33, 38 Закону України «Про іпотеку».
Також суди дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_4 про визнання договору іпотеки недійсним.
Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій та з їх оцінкою.
Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.
Неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при розгляді даної справи судами попередніх інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_7 відхилити.
Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 липня 2013 року, додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Маляренко А.В. Нагорняк В.А. Юровська Г.В.