Ухвала
іменем україни
13 травня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дьоміної О.О.,
суддів: Дем'яносова М.В., Коротуна В.М.,
Парінової І.К., Ступак О.В.,
розглянувши в судовому засіданні справу за клопотанням товариства з обмеженою відповідальністю «СПК-Стик» про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, а саме рішення Арбітражного суду Кемеровської області Російської Федерації від 04 жовтня 2013 року у справі № А27-9241/2013 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою приватного підприємства «Одеська вугільна компанія» на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 26 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 29 жовтня 2014 року,
У червні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «СПК-Стик» (далі - ТОВ «СПК-Стик») звернулося до суду з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення Арбітражного суду Кемеровської області Російської Федерації від 04 жовтня 2013 року у справі № А27-9241/2013 про стягнення з приватного підприємства «Одеська вугільна компанія» (далі - ПП «Одеська вугільна компанія») заборгованості за поставлений товар. В обґрунтування клопотання заявник посилався на те, що вказане рішення ухвалено відповідно до вимог законодавства Російської Федерації, набрало чинності, раніше не виконувалося, й на даний час боржником добровільно не виконується.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 29 жовтня 2014 року, клопотання ТОВ «СПК-Стик» задоволено. Надано дозвіл на примусове виконання на території України рішення Арбітражного суду Кемеровської області Російської Федерації від 04 жовтня 2013 року у справі № А27-9241/2013 про стягнення з ПП «Одеська вугільна компанія» на користь ТОВ «СПК-Стик» заборгованості за поставлений товар у розмірі 9 280 доларів США, неустойки в розмірі 83 долари 52 центи США та державного мита у розмірі 9 125 руб. Російської Федерації, що еквівалентно 114 578 грн 17 коп.
У касаційній скарзі ПП «Одеська вугільна компанія» просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права, та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні клопотання.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено, що рішенням Арбітражного суду Кемеровської області Російської Федерації від 04 жовтня 2013 року у справі № А27-9241/2013 стягнуто з ПП «Одеська вугільна компанія» на користь ТОВ «СПК-Стик» заборгованість за поставлений товар у розмірі, еквівалентному 9 280 доларів США, неустойку в розмірі, еквівалентному 83 долари 52 центи США, та державне мито в розмірі 9 125 руб. Російської Федерації.
Для примусового виконання зазначеного рішення Арбітражним судом Кемеровської області Російської Федерації видано виконавчий лист, який стягувачем до виконання до цього часу не пред'являвся.
11 квітня 2014 року ТОВ «СПК-Стик» звернулося до Приморського районного суду м. Одеси з клопотанням про примусове виконання вищезазначеного рішення суду.
Постановляючи ухвалу про задоволення клопотання ТОВ «СПК-Стик» про визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із відсутності підстав для відмови у його задоволенні, що передбачені ЦПК України та Конвенцією про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень.
Такі висновки судів попередніх інстанцій відповідають вимогам закону та ґрунтуються на фактичних обставинах справи.
Частиною 1 ст. 390 ЦК України передбачено, що рішення іноземного суду (міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання і виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Згідно з ч. 3 п. 3 ст. 394 ЦПК України зацікавлена особа при зверненні до суду з клопотання про визнання та надання дозволу на виконання рішення іноземного суду, повинна надати документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участь у судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 396 ЦПК України у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду може бути відмовлено, зокрема, якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи.
Порядок визнання і приведення у виконання іноземних арбітражних рішень, у тому числі й підстави для відмови в такому виконанні, врегульовано також Конвенцією про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (далі - Конвенція), яка набула чинності для України 08 січня 1961 року та Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності (далі - Угода), ратифікованої постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року.
Зазначені міжнародні угоди є обов'язковими для України.
Відповідно до ст. V Конвенції у визнанні та приведенні у виконання іноземного арбітражного рішення може бути відмовлено у випадку, якщо сторона, проти якої винесено рішення, не була належним чином повідомлена про призначення арбітру, або про арбітражний розгляд, або з інших причин не могла надати свої пояснення.
Аналогічна норма закріплена у ст. 9 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, відповідно до якої підставою для відмови є наявність доказів про те, що інша сторона не була повідомлена про процес.
Задовольняючи клопотання, суди першої та апеляційної інстанцій з дотриманням вимог ст. 212-214, 315 ЦПК України повно, всебічно та об'єктивно встановили обставини, від яких залежить правильне вирішення спору, зокрема, що в матеріалах справи містяться належні та допустимі докази, що свідчать про повідомлення ПП «Одеська вугільна компанія» щодо розгляду вищевказаної справи в Арбітражному суді Кемеровської області Російської Федерації (а. с. 5-21, 27-34).
Також, обґрунтовуючи указане вище клопотання, представник стягувача зазначав, що боржника - ПП «Одеська вугільна компанія» про час і місце розгляду справи було повідомлено належним чином, проте, не дивлячись на неодноразові виклики, боржник у судове засідання не з'явився й про причини неявки не повідомив.
Зазначене вказано в самому рішенні Арбітражного суду Кемеровської області Російської Федерації від 04 жовтня 2013 року.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи рішення Арбітражного суду Кемеровської області Російської Федерації від 04 жовтня 2013 року оскаржувалось у Сьомому Арбітражному апеляційному суді за апеляційною скаргою ПП «Одеська вугільна компанія», що також свідчить про обізнаність заявника про розгляд справи за позовом ТОВ «СПК-Стик» до ПП «Одеська вугільна компанія» про стягнення заборгованості за поставлений товар.
Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу приватного підприємства «Одеська вугільна компанія» відхилити.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 26 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 29 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Дьоміна
Судді: М.В. Дем'яносов
В.М. Коротун
І.К. Парінова
О.В. Ступак