Ухвала від 15.05.2015 по справі 345/642/14-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА

15 травня 2015 року м. Київ К/800/20831/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Розваляєва Т.С., перевіривши на предмет відповідності вимогам закону касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 березня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року, позов задоволено: зобов'язано відповідача зарахувати до підрахунку пенсії заробітну плату позивача згідно особових рахунків за 1984-1988 роки та провести позивачу перерахунок пенсії за віком з урахуванням районного коефіцієнту та надбавки за виконану роботу в місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі з 10 січня 2014 року.

У касаційній скарзі скаржник ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, також у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 березня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області про зобов'язання вчинити дії.

Суддя Т.С. Розваляєва

Попередній документ
44243349
Наступний документ
44243351
Інформація про рішення:
№ рішення: 44243350
№ справи: 345/642/14-а
Дата рішення: 15.05.2015
Дата публікації: 20.05.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (02.04.2015)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 11.02.2014
Предмет позову: визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії