10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Романченко Є.Ю.
Суддя-доповідач:Майор Г.І.
іменем України
"12" травня 2015 р. Справа № 806/501/15
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Майора Г.І.
суддів: Бучик А.Ю.
Капустинського М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "05" березня 2015 р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області до Поліської дослідної станції ім.О.М.Засухіна інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України про стягнення заборгованості,
У лютому 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Поліської дослідної станції ім. О.М. Засухіна інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України про стягнення з відповідача 7422,89 грн заборгованості по коштах, які повинні спрямовуватись на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених науковим працівникам цієї станції відповідно до Закону України "Про науково-технічну діяльність" та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, на які мають право зазначені особи за листопад - грудень 2014 року.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 відмовлено у задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області до Поліської дослідної станції ім. Засухіна інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України про стягнення 7422,89 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов. В апеляційній скарзі позивач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Відповідач надав суду письмові заперечення на апеляційну скаргу та заявив клопотання про розгляд справи без участі їх представника.
Позивач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в засідання суду не направив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
За таких підстав, з врахуванням приписів ч.4 ст.196 КАС України, п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд апеляційної скарги здійснюється судової колегією, в даному судовому засіданні, за відсутності позивача та представника відповідача, в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Поліська дослідна станція ім. О.М. Засухіна інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до положень Статуту Поліської дослідної станції ім. О.М. Засухіна інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України (нова редакція, дата реєстрації 12.01.2011), відповідач є державною госпрозрахунковою науковою установою з частковим бюджетним фінансуванням державних програм та правом здійснення господарської діяльності. Поліська дослідна станція ім. О.М. Засухіна інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України являється правонаступником Поліської дослідної станції імені О.М. Засухіна інституту картоплярства Української академії аграрних наук, яка існувала до 2004 року.
Встановлено, що у 2004 році Поліську дослідну станцію ім. О.М. Засухіна інституту картоплярства УААН було реорганізовано, на базі частини її майна була створена державна бюджетна наукова установа - Поліський науково-дослідний центр інституту картоплярства Української академії аграрних наук, який в 2006 році був перейменований на Поліську дослідну станцію ім. О.М. Засухіна інституту картоплярства Української академії аграрних наук. На базі решти майна колишньої дослідної станції створено - Поліську дослідну станції імені О.М. Засухіна Польського науково - дослідного центру Інституту картоплярства УААН, яку в 2006 року перейменовано в Державне підприємство "Дослідне господарство Поліської дослідної станції ім. О.М. Засухіна інституту картоплярства Української академії аграрних наук".
З 2009 року Дослідна станція змінила статус з державної бюджетної наукової установи на державну госпрозрахункову наукову станцію, при цьому штатні працівники наукових лабораторій були переведені до штату Інституту картоплярства Української академії аграрних наук. Державне підприємство "Дослідне господарство Поліської дослідної станції ім. О.М. Засухіна інституту картоплярства Української академії аграрних наук" припинено шляхом приєднання його до Поліської дослідної станції імені О.М. Засухіна Інституту картоплярства УААН, яка вважається його правонаступником. Працівники дослідного господарства також були переведені до Поліської дослідної станції.
Поліською дослідною станцією імені О.М. Засухіна інституту картоплярства Української академії аграрних наук було змінено назву на Поліську дослідну станцію ім. О.М. Засухіна інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, дата його заміни - 12.01.2011.
Управлінням Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області колишнім працівникам Поліської дослідної станції ім. О.М. Засухіна інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України у листопаді - грудні 2014 року виплачувалась призначена пенсія за віком як науковим працівникам, відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".
Позивач вважає, що відповідач, як державна небюджетна установа, зобов'язаний сплачувати 50% різниці між сумою пенсії призначеної згідно із Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність", та сумою пенсії обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 13.12.1991 №1977-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1977), держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.
Статтею 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1788) визначено, що пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України (ч.1 ст.8 Закону №1788).
Згідно зі статтею 81 Закону №1788, призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
У статті 6 цього Закону зазначено, що особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку.
Отже, у разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та інших законодавчих актів, призначається одна пенсія за її вибором.
При цьому, частина 9 статті 24 Закону №1977 передбачає, що різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:
для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету;
для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;
для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
Відповідно до пункту 4 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004, у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III - IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.
Зі змісту наведених правових норм слідує, що визначальною обставиною в даному випадку є не сам статус установи (державна бюджетна чи інша державна), а джерело фінансування оплати праці наукових працівників, яким тепер призначена пенсія.
Із матеріалів справи, у тому числі листів Інститута картоплярства Української академії аграрних наук від 20.03.2007 №125 та від 27.05.2014 №167 видно, що фінансування оплати праці наукових працівників - пенсіонерів відповідача повністю здійснювалось за рахунок коштів Державного бюджету.
Зважаючи на викладене, повністю за рахунок коштів державного бюджету повинна фінансуватись і різниця між сумою призначеної за названим вище законом пенсії та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04 жовтня 2012 року (К-25577/10) у справі між цим ж сторонами.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів уважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "05" березня 2015 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Г.І. Майор
судді: А.Ю.Бучик
М.М. Капустинський
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області пл. Соборна, 12 А,м. Малин,Житомирська область,11601
3- відповідачу Поліська дослідна станція ім.О.М.Засухіна інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України с.Федорівка,Малинський район, Житомирська область,11610
- ,