Справа № 802/3912/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
14 травня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , Головного фінансово-економічного управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання дій протиправними, стягнення коштів,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , Головного фінансово-економічного управління Генерального штабу Збройних сил України про визнання дій протиправними та стягнення коштів.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , Головного фінансово-економічного управління Генерального штабу Збройних сил України щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільнені ОСОБА_1 з військової служби у запас у зв'язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів без відшкодування компенсації податку на доходи фізичних осіб. Стягнуто з відповідача на користь позивача компенсацію суми податку на доходи фізичних осіб утриманого з одноразової грошової допомоги у розмірі 13147,22 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач - військова частина НОМЕР_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та просить скасувати постанову суду першої інстанції та направити справу на повторний розгляд.
На адресу суду від позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представники відповідачів у справі повноважених представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін із наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до наказу начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України №900 від 19 грудня 2013 року майора ОСОБА_1 начальника відділення теплопостачання експлуатаційного відділу 40 управління експлуатації спеціальних об'єктів звільнено з військової служби у запас за пунктом "Г" (у зв'язку з скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) з правом носіння військової форми одягу.
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення та виплачено вихідну допомогу при звільненні в розмірі 50% грошового забезпечення за кожний повний календарний служби відповідно п.38.1 наказу Міністра оборони № 260 від 11 червня 2008 року "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам".
Станом на момент проведення розрахунків при звільненні в/ч НОМЕР_2 на виконання вимог спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України №Д-322/1/8 від 22.10.2013 року розформовано та визначено правонаступника в/ч НОМЕР_1 .
З метою організації та проведення виплати вихідної допомоги при звільненні на адресу Головного фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України в/ч НОМЕР_1 надано заявку на фінансування за грудень 2013 року, додаткову заяву на фінансування в/ч НОМЕР_1 на грудень 2013 року та заяву на кошти для розрахунку військовослужбовців, звільнених з військової служби в/ч НОМЕР_2 . З вказаних доказів вбачається, що майору ОСОБА_1 за КЕКВ необхідно виплатити 46708 грн.06 коп.
Як слідує з матеріалів справи, а саме заявки на отримання коштів для розрахунку військовослужбовців, звільнених військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 необхідно було виплатити 46708,06 грн., однак, кошти в сумі 40141,25 грн., які надійшли від Головного фінансово-економічного управління Генерального штабу Збройних Сил України на рахунок військової частини НОМЕР_1 не включили в себе суму відшкодування компенсації податку на доходи фізичних осіб в сумі 6566,81 грн.
Крім того, військова частина НОМЕР_1 отримавши кошти в сумі 40141 грн. 25 коп. не тільки не відшкодувала стягнутий податок в сумі 6566,81 грн., а повторно відрахувала із позивача податок на доходи фізичних осіб, що вбачається із розрахункової відомості №12 ,в зв'язку із чим ОСОБА_1 фактично сплачено 33560 грн. 84 коп. (а.с. 63), що свідчить про подвійне відрахування відповідачами податку на доходи фізичних осіб відповідно до п. 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України.
Суд першої інстанції перевіряючи правомірність дій відповідача щодо утримання з грошової допомоги при звільненні прибуткового податку дійшов висновків, що такі дії не відповідають вимогам п.168.5 ст.168 ПК України та Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Аналогічна норма наведена в п.38.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженій наказом Міністра оборони України 11.06.2008 року № 260.
Відповідно до п.168.5 ст. 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Згідно п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. № 44 (далі - Порядок) грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця або є особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Держспецзв'язку, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції.
Відповідно до п.3 Порядку виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Абзацом 3 п.242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10 грудня 2008 року N 1153/2008 визначено, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Аналіз викладених правових норм свідчить про те, що військовослужбовці, звільнені з військової служби мають право на виплату одноразової грошової допомоги, при цьому суми податку з доходів фізичних осіб спрямовується виключно на виплату компенсації втрат доходів цієї категорії громадян. Розрахунок з даними особами на день їх звільнення зі списків особового складу військової частини повинен бути здійснений в повному обсязі.
З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку щодо порушення відповідачем свого обов'язку з виплати позивачу грошової компенсації в розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з одноразової грошової допомоги при звільненні.
Доводи апелянта щодо відсутності підстав для виплати позивачу грошової компенсації у зв'язку з тим, що на час виплати одноразової грошової допомоги останній вже втратив статус військовослужбовця, є безпідставними, оскільки несвоєчасна виплата одноразової грошової допомоги (не в день звільнення і проведення розрахунку) сталася з вини самого відповідача.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах ВАС України від 06.11.2014 р. у справі № 822/3920/13-а та від 17.12.2014 р. у справі № 822/3919/13-а.
Згідно з ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції обґрунтовані, постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року - без змін.
Стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 36 грн. 54 коп.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий /підпис/ Біла Л.М.
Судді /підпис/ Гонтарук В. М.
/підпис/ Матохнюк Д.Б.
З оригіналом згідно:
секретар