Справа № 133/225/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Навроцький А.П.
Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.
05 травня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Драчук Т. О. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду у м. Козятині та Козятинському районі Вінницької області на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду у м.Козятині та Козятинському районі Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити перерахунок пенсії,
В лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулася в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Козятин і Козятинському районі про визнання протиправною відмови відповідача у перерахунку їй пенсії з урахуванням трудового стажу та отриманої заробітної плати в СФГ «Зоря Олексій Іванович» та зобов'язання відповідача провести їй перерахунок пенсії з урахуванням її трудового стажу та отриманої нею заробітної плати в СФГ «Зоря Олексій Іванович», а саме, за період з березня 1992 року по червень 1995 року включно.
Постановою Козятинського міськміськрайонного суду Вінницької області даний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Сторонами подані заяви про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 196, п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів визнала за можливе здійснювати апеляційний розгляд за відсутності представників сторін у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що згідно довідки виданої КП «Козятинський районний трудовий архів» №517 від 13.11.2014 року позивач працювала у СФГ «Зоря Олексій Іванович» з 01.03.1992 року по 30.06.1995 року.
Як вбачається з довідки виданої управлінням Пенсійного фонду України в м. Козятин та Козятинському районі №69/06-47 від 19.11.14 року СФГ «Зоря О.І.» перебуває на обліку в управлінні лише з серпня 1994 року. За період з 01.03.1992 року по 01.07.1995 року господарство нарахування та сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не проводило.
З матеріалів справи судом встановлено наступне.
Так, судом встановлено, що позивачка є пенсіонером за віком.
Відповідно до архівного витягу КУ «Козятинський районний трудовий архів» №517 від 13.11.2014 року позивачеві нараховувалась заробітна плата в СФГ «Зоря Олексій Іванович», починаючи з березня 1992 року по червень 1995 року включно.
17 листопада 2014 року позивач звернулася до відповідача із офіційною заявою про перерахунок їй пенсії з урахуванням її трудового стажу та отриманої нею заробітної плати в СФГ «Зоря Олексій Іванович».
Письмовим повідомленням від 21 листопада 2014 року позивачеві було фактично відмовлено в перерахунку пенсії.
При цьому відповідач послався на те, що подана позивачем довідка про заробітну плату №517 від 13.11.2014 року не містить доказів сплати СФГ «Зоря О.І.» страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.03.1992 року по 01.07.1995 року, хоча перебуває на обліку в управлінні пенсійного фонду України в м. Козятин та Козятинському районі з серпня 1994 року.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із того, що суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своєї відмови у перерахунку позивачеві пенсії з урахуванням трудового стажу та отриманої заробітної плати в СФГ "Зоря Олексій Іванович».
Колегія суддів погоджується із даним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно з частинами першою та другою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, яке гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій тощо.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За правилами пункту 2 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати для обчислення пенсії враховується сума виплат, на які нараховуються внески на обов'язкове державне пенсійне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до статті 1 зазначеного Закону страхові внески визначені як кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.
Механізм обов'язкового пенсійного страхування передбачає відповідні державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх пенсійних прав.
Зокрема, згідно із частиною першою статті 16 Закону, застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.
З цим правом кореспондується обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (пункт 6 частини другої статті 17 Закону) незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята статті 20 Закону).
Таким чином страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті.
Відповідно до пунктів 2, 3 статті 28 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» від 20.12.1991 № 2009-XII (чинного в період часу, який позивач просить врахувати при перерахунку пенсії) селянське (фермерське) господарство реєструється як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в органах Пенсійного фонду України за своїм місцем розташування, у встановленому порядку сплачує збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з усіх видів заробітку за членів селянського (фермерського) господарства та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), а також як платник страхових внесків з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, зазначених у частині першій цієї статті, сплачує страхові внески у встановленому законодавством порядку.
Час роботи в селянському (фермерському) господарстві членів господарства та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), зараховується до загального і безперервного стажу роботи на підставі записів у трудовій книжці і документів, що підтверджують сплату внесків (збору) на соціальне страхування.
При цьому, за правилами частини 2 статті 27 цього ж Закону, новостворені селянські (фермерські) господарства звільняються від оподаткування на 3 роки, а в трудонедостатніх селах - на 5 років.
Як встановлено СФГ «Зоря О.І.» перебуває на обліку в управлінні з серпня 1994 року. За період з серпня 1994 року по 31.12.1995 року господарство нарахування та сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не проводилось.
Колегія суддів зазначає, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не ставить в залежність право застрахованої особи на перерахунок пенсії від сплати страхових внесків страхувальником.
Власне, позивач, як застрахована особа була позбавлена можливості впливати на сплату страхових внесків СФГ «Зоря О.І.», відтак, несплата зазначеним селянським (фермерським) господарством в спірний період страхових внесків до Пенсійного фонду мала місце не з вини застрахованої особи, що не взято до уваги пенсійним органом, натомість відмова у перерахунку пенсії з урахуванням періоду роботи на СФГ «Зоря О.І.», порушує рівність її прав на призначення (перерахунок) пенсії при інших рівних умовах.
У випадку що розглядається, несплата страхових внесків призвела до порушення принципу рівності особи перед законом, а пенсійні органи не вжили дієвих заходів для забезпечення гарантованого державою права на трудову пенсію (її перерахунок).
Відповідно до положень частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При розгляді справи встановлено, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій щодо відмови у перерахунку позивачу пенсії з урахуванням трудового стажу та отриманої заробітної плати в СФГ "Зоря Олексій Іванович" з 01.03.1992 року по 31.12.1995 року. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зауважує, що у забезпеченні права особи на соціальний захист роль і функція пенсійного органу має бути активною, а трактування правил Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» лише через призму обов'язку страхувальника вчасно і у повному обсязі сплачувати внески звужує конституційні права особи.
За вказаних обставин, апеляційний суд вважає дії управління Пенсійного фонду України в м. Козятині та Козятинському районі щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_2 з урахуванням трудового стажу та отриманої заробітної плати у СФГ "Зоря Олексій Іванович" за період роботи в СФГ "Зоря Олексій Іванович" з 01.03.1992 року по 31.12.1995 року протиправними, а позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
З врахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду у м. Козятині та Козятинському районі Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12 березня 2015 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович
Судді Драчук Тетяна Олександрівна
Сапальова Тетяна Валентинівна