Справа №488/3381/14-ц 14.05.2015 14.05.2015 14.05.2015
Провадження№22ц/784/1235/15 Суддя першої інстанції Безпрозванний В.В.
Категорія 50 Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.
Іменем України
14 травня 2015 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Царюк Л.М,
суддів: Козаченка В.І., Мурлигіної О.Я.,
при секретарі Свіщуку О.В.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 6 жовтня 2014 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -
4 липня 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що з 11 листопада 2011 року з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. З 15 червня 2014 року вони разом не проживають та шлюбних стосунків не підтримують. Дитина проживає з нею та знаходиться повністю на її утриманні. Добровільно надавати матеріальну допомогу на утримання дитини відповідач не бажає.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_4 просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на сина ОСОБА_5 в розмірі 600 грн.
Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 6 жовтня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на сина ОСОБА_5 в розмірі 600 грн., починаючи з 4 липня 2014 року і до повноліття дитини.
В апеляційній скарзі представник відповідача просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги позову, зменшивши розмір аліментів до 350 грн., посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення аліментів з відповідача на малолітню дитину.
Між тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду щодо визначення розміру аліментів на її утримання.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 11 листопада 2011 року (а.с.5), від якого мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6 ). Дитина зареєстрована та проживає разом з матір'ю (а.с.8). Батько дитини проживає за іншою адресою з червня 2014 року.
ОСОБА_4 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення останньою 3 річного віку та отримує допомогу від держави в сумі 810 грн.(а.с.4).
Відповідач ніде не працює, має мінливий дохід, проте будь-яких хвороб, які б перешкоджали працевлаштуватися немає.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (ч. 2 ст. 181 СК України).
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі ( ч. З ст. 181 СК України).
Положення ст. 182 СК України зобов'язує суд при визначені розміру аліментів враховувати стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Проте, суд першої інстанції не в повній мірі врахував положення ст. 182 СК України, не дослідивши та не давши оцінку розміру фактичних доходів ОСОБА_2, не повно з'ясувавши матеріальне становище відповідача, безпідставно зазначив у рішенні, що останній визнав позовні вимоги в наданій заяві, яка відсутня в матеріалах справи та заперечується відповідачем.
За такого, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу.
Враховуючи перелічені обставини, пов'язані з матеріальним станом сторін, а також те, що позивачка зазначивши розмір аліментів на утримання дитини не надала жодного доказу на його підтвердження, колегія суддів вважає, що для задоволення розумних потреб дитини доцільним та відповідним буде визнати аліменти на утримання дитини в розмірі 450 грн.
З огляду на викладене, рішення місцевого суду на підставі п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає зміні в частині розміру аліментів.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 6 жовтня 2014 року змінити в частині розміру аліментів, що підлягають стягненню, зменшивши їх розмір з 600 грн. до 450 грн.
В іншій частині зазначене рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних та цивільних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді