12.05.15 Справа № 904/1906/15
За позовом Прокурора Жовтневого району м. Кривого Рога, в інтересах держави Криворізької міської ради в особі Комунального підприємства "Кривбасводоканал", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Житлового кооперативу "КОМФОРТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 21908, 14 грн.
Суддя Ярошенко В.І.
Представники:
від прокуратури: Каюк М.С. - посвідчення № 001456 від 27.08.12
від Криворізької міської ради: не з'явились
від позивача: Крижева В.І. - представник за дов. № 2 від 08.01.15
від відповідача: не з'явились
Прокурор Жовтневого району м. Кривого Рогу в інтересах держави Криворізької міської ради в особі Комунального підприємства "Кривбасводоканал" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Житлового кооперативу "Комфорт" про стягнення 20647, 93 грн. основної заборгованості, 113, 54 грн. пені, 96, 36 грн. трьох відсотків річних, 1050, 31 інфляційних збитків.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 357 від 27.07.2004 "Про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення" в частині повної та своєчасної оплати отриманих послуг.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2015 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 30.03.2015.
Ухвалою суду від 30.03.2015 розгляд справи було відкладено на 12.05.2015.
12.05.2015 від позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи документів.
Представник Криворізької міської ради у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Про дату, місце та час проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення цінних листів з ухвалами суду (арк. с. 25, 31).
Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, витребуванні судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення цінних листів з ухвалами суду (арк. с. 33).
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 12.05.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд
27.07.2004 між Комунальним підприємством «Кривбасводоканал» (далі - позивач, Кривбасводоканал) та Житловим кооперативом «Комфорт» (далі - відповідач, абонент) було укладено договір про надання послуг з централізованого питного водопостачання і водовідведення № 357 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору Кривбасводоканал зобов'язується надати питну воду згідно Держстандарту 2874-82 «Вода питна», а абонент прийняти та оплатити послуги водопостачання та водовідведення.
Згідно з п. 4.1 договору вода подається Кривбасводоканалом абоненту при наявності водовимірювальних приладів, встановлених за рахунок абонента своїми коштами, згідно з технічними умовами Кривбасводоканалу. Лічильник встановлено за адресою: м-н Індустріальний, 77.
Розрахунки за надані послуги водопостачання та водовідведення здійснюються абонентом у грошовій формі протягом п'яти банківських днів після пред'явлення платіжної вимоги або рахунку. Можливі інші форми сплати отриманих послуг, які не суперечать діючому законодавству України (п. 5.1 договору).
Договір укладається терміном до 31 грудня 2008 року в частині надання послуг і вступає в силу з 21 липня 2004 року в частині проведення розрахунків за послуги до повного здійснення розрахунків. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не висловила наміру внести до нього зміни або доповнення, він продовжується на наступний рік (п. 8.1, 8.2 договору).
На виконання умов договору, позивач у період вересень 2014, листопад 2014 та січень 2015 надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 29494, 42 грн., про що свідчать рахунки на оплату вищезазначених послуг (арк. с. 17-19), які були одержані відповідачем відповідно до реєстру документів наданих КП «Кривбасводоканал» абоненту (арк. с. 20).
Відповідач здійснив часткову оплату наданих послуг. Позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 20647, 93 грн.
Після порушення провадження у справі, відповідач здійснив часткову оплату наданих послуг у сумі 5000 грн. (арк. с. 35).
Таким чином, несплаченою залишається вартість наданих послуг з водопостачання та водовідведення у сумі 15647, 93 грн.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).
Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 1-1 частини 1 ст. 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет позову.
Враховуючи, що відповідач, після порушення провадження у справі, сплатив суму основного боргу у розмірі 5000 грн., провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.
На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання послуг водопостачання та водовідведення згідно виставлених позивачем рахунків та не надано доказів їх оплати на суму 15647, 93 грн., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 20647, 93 грн. підлягає задоволенню частково в розмірі 15647, 93 грн., враховуючи здійснену відповідачем оплату послуг у розмірі 5000 грн.
У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 113, 54 грн. за період з 09.12.2014 по 12.02.2015.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пунктом 7.1 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг водопостачання та водовідведення у термін, зазначений у п. 5.1 цього договору, абонент сплачує на користь Кривбасводоканалу пеню в розмірі 0, 5% від суми платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, нарахованої на суму заборгованості та за період заявлені позивачем, задовольняє дану вимогу повністю у розмірі 113, 54 грн.
За порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано три відсотки річних за період з 02.10.2014 по 06.02.2015 у розмірі 96, 36 грн. та інфляційні втрати за період 02.10.2014 по 06.02.2015 у сумі 1050, 31 грн.
Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.
За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а три відсотки річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.
Відповідно до п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 № 14 (далі - Пленум № 14) індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат, задовольняє дані вимоги повністю, а саме три відсотки річних у сумі 96, 36 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1050, 31 грн.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача в дохід Державного бюджету України 1827 грн.
Керуючись ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Житлового кооперативу «Комфорт» (50078, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мікрорайон Індустріальний, буд. 77; ідентифікаційний код 24445505) на користь Комунального підприємства «Кривбасводоканал» (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Єсеніна, 6-а; ідентифікаційний код 03341316) основний борг у сумі 15647, 93 грн., пеню у розмірі 113, 54 грн., три відсотки річних у сумі 96, 36 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1050, 31 грн.
Стягнути з Житлового кооперативу «Комфорт» (50078, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мікрорайон Індустріальний, буд. 77; ідентифікаційний код 24445505) в дохід Державного бюджету України до спеціального фонду Державного бюджету (одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37989269, рахунок № 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) судовий збір у розмірі 1827 грн.
Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 5000 грн. припинити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 18.05.2015
Суддя В.І. Ярошенко