13 травня 2015 р. Справа № 903/370/15
за позовом приватного підприємства "Л" Транс", м. Луцьк
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "СТИР-АГРОБУД", с. Боратин, Луцький район, Волинська область
про стягнення 267892,07 грн.
Суддя Вороняк А. С.
при секретарі судового засідання Чорному С.О.
за участю представників сторін:
від позивача: н/з
від відповідача: н/з
Відповідно до п.8 ст.811 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників судового процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суть спору: приватне підприємство "Л" Транс" звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СТИР-АГРОБУД" про стягнення 267892,07 грн., з них 192122,22 грн. - основна заборгованість, 68395,51 грн. - інфляційні втрати, 7374,34 грн. - 3% річних та судових витрат по справі.
В обґрунтування позову позивач посилається на договір поставки №05/06 від 05.06.2013р. з додатками до даного договору за №1, 2 від 05.06.2013р., видаткові накладні №РН0000007 від 25.06.2013р., №РН0000008 від 26.06.2013р., №РН0000009 від 27.06.2013р., №РН0000011 від 22.07.2013р., №РН0000019 від 28.11.2013р., №РН0000020 від 29.11.2013р., №РН0000021 від 09.12.2013р. та банківські виписки про часткову оплату товару за №БВ-0000226 від 24.09.2013р., №БВ-0000074 від 06.04.2015р..
Ухвалою господарського суду Волинської області від 03.04.2015р. за вказаним позовом було порушено провадження, а справу призначено до розгляду на 22.04.2015р. та зобов'язано сторони надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 22.04.2015р. розгляд справи було відкладено на 13.05.2015р. через нез'явлення представника відповідача в судове засідання, необхідність з'ясування всіх істотних обставин справи, повторного витребування доказів та наданням нових доказів
07.05.2015р. через канцелярію суду від позивача на виконання вимог ухвали господарського суду Волинської області від 22.04.2015р. надійшов деталізований розрахунок суми основної заборгованості.
Позивач в судове засідання 13.05.2015р. не з'явився, компетентного представника не направив, докази отримання ухвали господарського суду від 22.04.2015р. в матеріалах справи відсутні. Дана ухвала була надіслана відповідачу на адресу фактичного місцезнаходження, зазначену у позовній заяві, а саме: 45612, Волинська область, Луцький район, м. Торчин, вул. Незалежності, 45.
Відповідач вимог ухвал суду від 03.04.2015р. та від 22.04.2015р. не виконав, в судове засідання 13.05.2015р. не з'явився, компетентного представника не направив, докази отримання ухвали господарського суду від 22.04.2015р. в матеріалах справи відсутні. Дана ухвала була надіслана відповідачу на адресу зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців(витяг станом на 06.04.2015р.) та у позовній заяві, а саме: 45605, Волинська область, Луцький район, с.Боратин, вул. Шкільна, 62.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ст.87 ГПК України.
В разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду(пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р.).
Згідно з витягів з інтернет сайту Українського державного підприємства «Укрпошта» (www.ukrposhta.com), зробленого судом, вбачається вручення позивачу та відповідачу 30.04.2015р. підприємством зв'язку ухвали суду від 22.04.2015р. Ухвала господарського суду Волинської області від 22.04.2015р. по даній справі направлялась позивачу 27.04.2015р. рекомендованим повідомленням №4301033112259, відповідачу також 27.04.2015р. рекомендованим повідомленням №4301033112240.
На підставі викладеного суд вважає, що вжив усіх необхідних заходів для повідомлення сторін про час слухання справи та з урахуванням вимог ст.69 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
встановив:
03.06.2013р. між приватним підприємством "Л "Транс"(далі - Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "СТИР-АГРОБУД" (далі - Покупець) був укладений договір поставки №05/06 від 05.06.2013р.(далі - Договір) з додатками до нього за №1, 2 від 05.06.2013р.(а.с.15-18).
Згідно п.1.1 Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю товар в асортименті, кількості та за ціною вказаною у додатку №1 до цього Договору, що є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити товар на умовах даного Договору.
Згідно п.1.2 Договору, асортимент товару, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю товару, визначається у додатку №1, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно п.2.2.1 Договору, Покупець зобов'язаний прийняти та оплатити поставлений Постачальником товар на умовах визначених цим Договором, в тому разі, якщо товар буде відповідати вимогам щодо асортименту, кількості, якості та здійснення доставки товару належним чином, які ставляться до товару умовами даного Договору, додатку №1 до нього та вимогами чинного законодавства України.
Згідно розділу 3 даного Договору, ціна на товари, що поставляються за цим договором, зазначається у додатку №1 до цього Договору. Ціна в Додатку №1 до цього Договору вказується з урахуванням ПДВ.
Згідно п.4.4 Договору, перехід права власності на товар від Постачальника до Покупця відбувається в момент здійснення фактичного прийому товару покупцем після підписання покупцем акту прийому-передачі товару.
В розділі 6 Договору сторони погодили умови платежу, а саме: Покупець здійснює оплату за товар на поточний рахунок Постачальника, згідно з ціною товару, що вказується у відповідному додатку до цього Договору. Покупець здійснює оплату на наступних умовах: суму коштів 50000,00грн., в т.ч. ПДВ-20% 8333,33грн., Покупець перераховує авансом на поточний рахунок Постачальника протягом 2-х банківських днів з моменту підписання цього Договору. Подальші розрахунки проводяться по факту поставки матеріалу на об'єкт не рідше одного разу на тиждень.
Згідно п.10.1 та п.10.2 Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.10.1. цього Договору та закінчується в момент повного виконання сторонами зобов'язань по цьому Договору.
Даний Договір підписано сторонами, підписи скріплені печатками Постачальника та Покупця.
На виконання умов Договору, позивачем в період з 25.06.2013р. по 09.12.2013р. було здійснено поставку товару на загальну суму 201216,72 грн., що стверджується видатковими накладними №РН0000007 від 25.06.2013р., №РН0000008 від 26.06.2013р., №РН0000009 від 27.06.2013р., №РН0000011 від 22.07.2013р., №РН0000019 від 28.11.2013р., №РН0000020 від 29.11.2013р., №РН0000021 від 09.12.2013р. (а.с.20, 30, 39, 44, 49, 56, 66) та товарно-транспортними накладними(а.с.22-28, 32-37, 41-42, 46-47, 51-54, 58-63, 68-70). Дані господарські операції відображені у податковій звітності позивача, що стверджується наданими останнім податковими накладними.
Відповідач 24.09.2013р. провів часткову оплату товару в розмірі 9094,50 грн., що стверджується банківською випискою №БВ-0000226 (а.с.72).
Позивач 11.03.2015р. звернувся до відповідача з претензією №66 від 11.03.2015р. про оплату заборгованості(а.с.13), дана претензія була вручена відповідачу 17.03.2015р.(а.с.14), проте залишена останнім без відповіді та виконання.
Таким чином на час подання позову до суду у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 192122,22 грн. (201216,72 - 9094,50 = 192122,22).
Після порушення провадження у справі(ухвала суду від 03.04.2015р.), відповідач сплатив позивачу 33670 грн., що стверджується банківською випискою від 06.04.2015р., з даної суми позивач(згідно призначення платежу - «за надані послуги»)(а.с.89), 33664,19 грн. зарахував в оплату за послуги надані по договору №01/07 від 01.07.2013р., а переплату в розмірі 5,81 грн. зарахував в погашення основної заборгованості по договору поставки №05/06 від 05.06.2013р..
У зв'язку із наведеним позивач у заяві поданій суду 16.04.2015р. просив припинити провадження у справі в частині стягнення 5,81 грн. основної заборгованості через відсутність предмета спору згідно п.п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.
Згідно п.1-1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Тобто спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.
Враховуючи заяву позивача, часткову оплату заборгованості після порушення провадження у справі, суд приходить до переконання, що провадження у справі в частині стягнення 5,81 грн. основної заборгованості слід припинити через відсутність предмета спору.
На час розгляду справи заборгованість у розмірі 192116,41 грн. (192122,22 - 5,81) відповідачем не заперечена та не сплачена. Контррозрахунку заборгованості відповідачем не подано.
Згідно ст.712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст.144 Господарського кодексу України (далі - ГК України), майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Згідно ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.193 ГК України та статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В даному випадку, відносини між позивачем та відповідачем носять договірний характер, укладений між останніми договір поставки №05/06 від 05.06.2013р. з додатками до даного договору за №1, 2 від 05.06.2013р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.
Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Суд перевіривши методику та правильність нарахування 68395,51 грн. інфляційних втрат та 7374,34 грн. 3% річних, які нараховані за період прострочення з 16.12.2013р. по 27.03.2015р. на суму заборгованості 192122,22 грн., вважає, що останні підставні та підлягають до задоволення.
При цьому судом було застосовано розрахунки, здійснені за допомогою встановленої в господарському суді системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга Закон".
В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором в розмірі 267892,07 грн. підлягають частковому задоволенню в сумі 267886,26 грн., з них 192116,41 грн. - основної заборгованості, 68395,51 грн. - інфляційних втрат, 7374,34 грн. - 3% річних, а в частині стягнення 5,81 грн. основної заборгованості - припиненню.
Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, судові витрати в сумі 5357,86 грн. в порядку ст.ст.44,49 ГПК України слід покласти на нього.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Провадження у справі за позовом приватного підприємства "Л" Транс" до товариства з обмеженою відповідальністю "СТИР-АГРОБУД" про стягнення 267892,07 грн. в частині стягнення 5,81 грн. основної заборгованості - припинити.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СТИР-АГРОБУД" (45605, Волинська обл., Луцький район, с. Боратин, вул. Шкільна, 62, код ЄДРПОУ 34745534) на користь приватного підприємства "Л" Транс" (43026, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кравчука, буд. 9, кв. 36, код ЄДРПОУ 34396288) 267886,26 (двісті шістдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят шість гривень двадцять шість копійок) грн., з них 192116,41 грн. - основної заборгованості, 68395,51 грн. - інфляційних втрат, 7374,34 грн. - 3% річних та 5357,86 (п'ять тисяч триста п'ятдесят сім гривень вісімдесят шість копійок) грн. витрат позивача по оплаті судового збору.
Повний текст рішення складено
18.05.2015
Суддя А. С. Вороняк