28 квітня 2015 рокум. Ужгород№ 807/451/15
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Микуляк П.П.
при секретарі Лумей В.Г.,
за участю:
позивача: Державна податкова інспекція у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області, представник - не з'явився,
відповідача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Державна податкова інспекція у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
В судове засідання позивач не з'явився та не забезпечив явку свого представника, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, за наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідач заперечення проти позову не подав, у судове засідання повторно не з'явився та не забезпечив явку свого представника, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, а відтак згідно ст. 35 КАС України сторона вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання.
У відповідності до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без на поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено підставі наявних у ній доказів.
Згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до держбюджету в порядку і розмірах, встановлених законом.
Главою 1 розділу XIV ПК України передбачено особливий порядок оподаткування суб'єктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пп.291.2.).
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 - 298.1.4 Податкового кодексу України. Так, згідно пп.298.1.1. для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву. Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку (пп.298.1.2. ПК України).
15.03.2015 року ФОП ОСОБА_1 подано до ДПІ у Тячівському районі заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та обрано ІІ групу із ставкою єдиного податку в розмірі 20% до розміру мінімальної заробітної плати (станом на 01.01.2014 року та 01.01.2015 року - 1218,00 грн.Х20% = 243,60 грн.).
Згідно пп.295.1. ст.295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
В порушення даної норми ФОП ОСОБА_1 не сплачує встановлені суми єдиного податку.
Станом на 05.03.2015 року за відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку на загальну суму 1779,20 грн., який виник по періодах нарахування - 20.07.2014р. - 74 грн. (з урахуванням сплати в сумі 169,60 грн.), з 20.08.2014 року по 20.02.2015 року - 1705,20 грн. (по 243,60 грн. щомісячна плата).
Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України, самостійно визначені платником у поданій податковій декларації суми грошового зобов'язання є узгодженими. Такі суми грошового зобов'язання, відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України, платник зобов'язаний самостійно сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.
Згідно пп.56.11 ст.56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Так, ДПІ у Тячівському районі на адресу відповідачу вручено податкову вимогу № 3365-25 від 14.11.2014 року.
Заборгованість відповідача по сплаті до бюджету єдиного податку у сумі 1779,20 грн. підтверджена матеріалами справи, однак, у встановлені пп.295.1. ст.295 Податковим кодексом України строки, заборгованість по сплаті єдиного податку до бюджету не сплачена.
У відповідності до пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право, в тому числі, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення повністю.
Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 128, 160-163 КАС України, суд,-
Позов Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу про стягнення податкового боргу у розмірі 1779,20 грн. - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (90575, АДРЕСА_1, Тячівський район, Закарпатська область) податковий борг у розмірі 1779,20 грн. (одна тисяча сімсот сімдесят дев'ять гривень двадцять копійок) по сплаті єдиного податку.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
СуддяП.П. Микуляк