про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
24 квітня 2015 рокум. Ужгород№ 807/431/15
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гебеш С. А.
при секретарі судових засідань - Нагорна Л.І.
та осіб, що беруть участь у справі:
позивача - ОСОБА_2
представник позивача - ОСОБА_3
представника відповідача - Сигидін О.І.
представник третьої особи 1 - Микитин Р.А.
представник третьої особи 2 - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді заяву ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову від 24 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядження, треті особи - Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації, Реєстраційна служба Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, -
ОСОБА_2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядження, треті особи - Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації, Реєстраційна служба Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області.
24 квітня 2015 року представником ОСОБА_2 було подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії Розпорядження Голови Закарпатської обласної державної адміністрації «Про внесення змін до структури облдержадміністрації» №29-р від 24.02.2015 року до набуття законної сили судовим рішенням у справі.
Свою заяву позивач обґрунтовує тим, що 13 березня 2015 року позивачем в даній адміністративній справі від голови ліквідаційної комісії Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації отримано Наказ "Попередження про можливе вивільнення" №05/03-06, відповідно до якого, на виконання оскаржуваного розпорядження голови Закарпатської облдержадміністрації" та наказу управління 09/06-04 від 05.03.2015 "Про ліквідацію управління" щодо попередження працівників управління містобудування та архітектури про можливе вивільнення у зв'язку з ліквідацією юридичної особи публічного права - Управління містобудування та архітектури відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України.
Крім того, заявник також як на підставу вжиття заходів забезпечення адміністративного позову вказує на те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення кінцевого рішення в адміністративній справі, зокрема права на працю, належні умови життя шляхом можливості заробляти собі на життя працею відповідно до фаху та професійного досвіду, адже у випадку подальшого виконання цього Розпорядження позивача буде звільнено у зв'язку із ліквідацією структурного підрозділу Закарпатської обласної державної адміністрації, чим в силу положень ст.ст.40, 42-1, 43 Кодексу законів про працю України позбавляє позивача дійсної (відповідно до закону) можливості на продовження трудових правовідносин, позбавляє права на поворотне прийняття на роботу, права залучитись захистом профспілкового органу від незаконного звільнення та ін.
Також, позивач вважає, що в даному випадку очевидними є ознаки протиправності оскаржуваного рішення, суб'єкта владних повноважень так, як відповідач на підставі даного рішення фактично проводить структурні зміни в галузі архітектури та містобудування в Закарпатській обласній державній адміністрації у вигляді ліквідації без належних на те підстав та повноважень і при цьому створює правонаступника прав та обов'язків ліквідованого структурного підрозділу шляхом проведення реорганізації у вигляді прихованого "перетворення".
Оскільки, такий суб'єкт господарювання, як Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації буде остаточно ліквідовано, то, продовжувати діяльність вже ліквідованої юридичної особи, коли відбудеться повна передача майна, обладнання, майнових прав, обов'язків, документів до архівних установ та буде здійснено звільнення всіх без винятку працівників управління буде неможливим, тобто рішення суду виконати буде вже не можливо, а відтак відновити встановлене рішенням суду право та інтерес буде неможливим.
Позивач та його представник в судовому засіданні дану заяву про забезпечення адміністративного позову підтримали та просили суд її задовольнити з мотивів викладених у ній.
Представник відповідача проти задоволення даної заяви заперечив, при цьому пояснивши, що в даному випадку між позивачем та відповідачем зводяться до трудових відносини і щодо яких відбувається спір, які передбачені нормами КЗпП України, а тому в даному випадку немає наявних достатніх підстав для можливості забезпечення адміністративного позову у спосіб, який просить позивач.
Представники третьої особи 1 проти задоволення даної заяви не заперечував та залишив її вирішення на розсуд суду.
Представники третьої особи 2 в судове засідання не з'явився про причини своєї неявки суд не повідомляли, хоча належним чином повідомлялись судом про дату та час розгляду даної справи. В той же час в матеріалах справи міститься їх заява про розгляд даної справи за їх відсутності.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, а також заяву позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, заслухавши думку представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду даної заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд приходить до наступних висновків.
Так, відповідно до ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України "завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ". Отже, виходячи із змісту даних норм, суд вважає, що такий інститут адміністративного судочинства як забезпечення адміністративного позову, спрямований на виконання завдання адміністративного судочинства, що передбачене статтею 2 КАС України.
Крім цього, згідно з частинами 3 та 4 цієї статті забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах - зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються або заборони вчиняти певні дії.
При цьому подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.
За частиною першою зазначеної статті підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наданих позивачем, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, а також оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
З врахуванням наведеного суд, приходить до висновків, що вжиття заходів забезпечення даного адміністративного позову у запропонований позивачем спосіб шляхом зупинення дії Розпорядження Голови Закарпатської обласної державної адміністрації «Про внесення змін до структури облдержадміністрації» №29-р від 24.02.2015 року до набуття законної сили судовим рішенням у справі, фактично вирішить даний спір у даній адміністративній справі без розгляду її по суті, оскільки таким чином буде відновлено становище осіб, які беруть участь у справі до моменту вирішення спору по суті, так як прохальна частина позовної заяви позивача містить саме вимогу «…. визнати протиправним та скасувати Розпорядження Голови Закарпатської обласної державної адміністрації «Про внесення змін до структури облдержадміністрації» №29-р від 24.02.2015 року», що в даному випадку є неприпустимим.
Крім того, забезпечуючи даний адміністративний позов у спосіб який просить позивач, суд позбавить ліквідаційну комісії управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації приймати рішення, вживати заходи та дій спрямовані на проведення ліквідаційної процедури управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації на виконання оскаржуваного позивачем розпорядження і тим самим застосування таких заходів забезпечення позову може бути завдано ще більшої шкоди, ніж тим, яким можна запобігти.
Також заборона ліквідаційній комісії управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації приймати будь які рішення та вживати заходи щодо проведення ліквідаційної процедури управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації фактично позбавить можливості виконувати свої функції відповідно до чинного законодавства та Конституції України та може призвести до втручання суду у діяльність відповідача відповідно до покладених на нього обов'язків згідно чинного законодавства України, що на думку суду в даному конкретному випадку є неприпустимим та не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Щодо посилань позивача та його представника на протиправність оскаржуваного рішення, то суд вважає, що таке рішення є предметом розгляду даної справи по суті і такі питання повинні з'ясовуватися в ході судового розгляду даної справи по суті так як, без з'ясування всіх фактичних обставин справи стверджувати та зазначати, що таке містить очевидні ознаки протиправності є передчасним та неприпустимим.
Також позивачем та його представником не надано суду жодного доказу, якій би підтверджував обставини з приводу існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, що в свою чергу також підтверджує необґрунтованість даного клопотання та відсутність всіх необхідних підстав визначених ст.. ст. 117 КАС України які суду дають підстави для забезпечення даного позову у спосіб який просить позивач.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що дана заява про забезпечення адміністративного позову на момент її розгляду судом є необґрунтованою, так як така ґрунтується виключно на припущеннях позивача, не підтверджена належними та допустимими доказами які б підтверджували наявність підстав передбачених ст. 117 КАС України для необхідності забезпечення судом даного позову, а тому в задоволенні даної заяви слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 2, 41, 117, 118, 160,165 КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_2 від 24 квітня 2015 року про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядження, треті особи - Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації, Реєстраційна служба Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області - залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя C.А. Гебеш