Справа № 686/4305/13-ц
Провадження № 22-ц/792/906/15
14 травня 2015 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
у складі: головуючого судді Купельського А.В.,
суддів: Фанди В.П., Спірідонової Т.В.
при секретарі: Дорощук О.М.
з участю: представника апелянта - Смороднікової О.П., представника відповідача - ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Октант-центр» на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 20 березня 2015 року, по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Октант-центр» до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном та звільнення приміщення,
У 2013 року, ТзОВ «Октант-центр» звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначало, що ОСОБА_3 чинить перешкоди та неправомірно володіє нежитловим приміщенням площею 835,3 кв.м. по АДРЕСА_1.
У зв'язку з цим, позивач просив суд усунути перешкоди в користуванні майном, шляхом зобов'язання відповідача звільнити зазначене нежитлове приміщення.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 20 березня 2015 року у позові відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, ТзОВ «Октант-центр» в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове, яким позов задоволити.
Вважає, що рішення є незаконним, необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Посилається на те, що суд не надав увагу тому, що передача нежитлових приміщень можлива після здачі їх в експлуатацію лише за нотаріально посвідченою угодою.
Головуючий у першій інстанції: Стефанишин С.Л. Категорія:59
Доповідач: Купельський А.В.
Також, апелянт зазначає, що ОСОБА_3 не в повному обсязі виконала умови договору, оскільки не сплатила ще 4036003,20 грн.
Апелянт вказує, що відповідач незаконно зареєструвала на підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду від 24.11.2008 року право власності на вказане нежитлове приміщення, оскільки таке рішення судом не приймалось.
Крім того, за словами апелянта, суд не перевірив кому належить земельна ділянка під будівлею.
Апелянт зазначає, що сторони не уклали основного договору, а лише попередній договір продажу об'єкту.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо), відповідно до з ч.2 ст.331 ЦК України, виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про основи містобудування» новозбудовані об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація неприйнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється.
До виникнення права власності на новозбудоване нерухоме майно право власності існує лише на матеріали, обладнання та інше майно, що було використано в процесі будівництва, що визначено вимогами ч.3 ст.331 ЦК України.
Лише власник, відповідно до ст. 387 ЦК України має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Судом встановлено, що 14 грудня 2005 року між Закритим акціонерним товариством «Октант», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Октант-Центр» та ОСОБА_3, укладено інвестиційний договір житлового будівництва № 525-4.
Об'єктом інвестування є нежитлові приміщення загальною площею 835,3 кв. метрів загальною вартістю 5 050 003,2 (п'ять мільйонів п'ятдесят тисяч три) гривень в багатоквартирному жилому будинку АДРЕСА_1.
Відповідно до п. п. 3.3, 4.1, 5.1, 7.1, 7.2 договору, ОСОБА_3 зобов'язалася до 21 квітня 2008 року проінвестувати будівництво в сумі 751 000 гривень, а протягом 14 банківських днів з моменту завершення будівництва об'єкта та набуття клієнтом права власності на об'єкт, інвестувати в будівництво кошти в сумі 4 299 003,2 гривень, а підприємство зобов'язалося збудувати і передати ОСОБА_3 на умовах договору в строк до 25 квітня 2008 року - об'єкт інвестування зі всіма документами для реєстрації права власності.
Після завершення будівництва об'єкту, позивач, відповідно до п. 7.1 договору, зобов'язаний передати, а відповідач прийняти завершений будівництвом об'єкт, що оформляється актом приймання-передачі.
Власником будівельних матеріалів та результатів робіт з будівництва об'єкту інвестицій відповідно до п. 7.2 умов договору, є ОСОБА_3, а не ТОВ «Октант-Центр».
Відповідно до умов договору, ОСОБА_3 повністю виконала свої зобов'язання за інвестиційним договором, повністю внесла на рахунок підприємства кошти (а. с. 65).
Однак, ЗАТ «Октант» та його правонаступник ТОВ «Октант-Центр» своїх зобов'язань за інвестиційним договором не виконали, будинок до цього часу не зданий в експлуатацію з вини товариства, об'єкт інвестування ОСОБА_3 в обумовлені договором строки у власність не переданий.
ЗАТ «Октант», правонаступником якого є ТОВ «Октант-Центр», будівництво будинку здійснило самочинно з порушеннями будівельних норм та правил, і саме з цієї причини збудований жилий будинок не зданий в експлуатацію.
Не дивлячись на це, ТОВ «Октант-Центр», як замовник та підрядник будівництва, без здачі будинку в експлуатацію фактично, актом приймання-передачі збудованого будинку від ТОВ «Октант-Центр» до Житлово-будівельного кооперативу «Проскурів-центр», передав збудовані площі учасникам інвестиційної діяльності, в тому числі і ОСОБА_3 (а. с.32).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що відповідач виконала взяті на себе зобов'язання за умовами вище зазначеного договору у повному обсязі, однак ТОВ «Октант-Цент» у визначений договором строк не ввело об'єкт в експлуатацію. Представником позивача не доведено у судовому засіданні та не представлено доказів, які підтверджують здачу спірного будинку в експлуатацію чи набуття ним права власності на спірне нежитлового приміщення. Не надано суду доказів самовільного зайняття приміщення відповідачем та не зазначено перешкод, які чинить відповідач у користуванні позивачу.
З таким висновком погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Не може бути підставою для скасування рішення суду посилання апелянта, що суд не надав увагу тому, що передача нежитлових приміщень можлива після здачі їх в експлуатацію лише за нотаріально посвідченою угодою.
Зазначена передача відбулась за згодою сторін, і ніяким чином не впливала на право власності позивача.
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), прийняття нерухомого майна в експлуатацію та державної реєстрації права власності.
До завершення будівництва (створення майна), особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.
Лише власник майна чи його законний володілець має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.
Власником будівельних матеріалів та результатів робіт з будівництва об'єкту інвестицій відповідно до п. 7.2 умов договору, є ОСОБА_3, а не ТОВ «Октант-Центр».
Посилання апелянта, що ОСОБА_3 не в повному обсязі виконала умови договору, оскільки не сплатила ще 4036003,20 грн. спростовуються матеріалами справи. Заперечення апелянта, що довідка про повний розрахунок відповідача підроблена, є голослівним.
Заперечення апелянта, що відповідач незаконно зареєструвала на підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду від 24.11.2008 року право власності на спірне нежитлове приміщення, оскільки таке рішення судом не приймалось, судом до уваги не береться. Відповідач не наполягала, що вона є власником спірного приміщення на підставі зазначеного рішення, і суд про це теж не стверджує.
Судами, всупереч посилання апелянта перевірялось кому належить земельна ділянка під будівлею. Встановлено, що позивач проводив будівництво на земельній ділянці не виділеній для цього будівництва.
Посилання апелянта, що сторони не уклали основного договору, а лише попередній договір продажу об'єкту є необґрунтованим і спрямоване лише на затягування розгляду справи.
Позивачем не доведено, що укладений між сторонами договір є попереднім договором і в силу закону вимагав обов'язкового нотаріального посвідчення.
Інші доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
Оскільки рішення суду правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Октант-центр» відхилити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 20 березня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:/підпис/
Судді:/підписи/
З оригіналом згідно:
суддя апеляційного суду А.В. Купельський