печерський районний суд міста києва
Справа № 757/2687/15-к
18 травня 2015 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарях - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6
розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12014100000000832 від 02.06.2014 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Херсон, громадянина України, з вищою освітою, який одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
у вчиненні злочину ч. 3 ст. 368 КК України в редакції Закону України від 18.04.2013, -
Згідно висунутого обвинувачення, ОСОБА_6 , обіймаючи посаду заступника директора із загальних питань ДП «Наш Дім», будучи службовою особою в силу виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, 03.06.2014, близько 14 год. 00 хв., перебуваючи у службовому приміщенні ДП «Наш дім» (кабінет № 5) за адресою: м. Київ, вул. Предславинська, 34, одержав від ОСОБА_7 для себе неправомірну вигоду у сумі 72 000 грн. за вчинення в інтересах ТОВ «Офіс Маркет» дій з використанням свого службового становища щодо організації та укладення договору від 03.06.2014 № 1 про надання платних послуг ДП «Наш Дім» по зберіганню товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Офіс Маркет».
В судовому засіданні 20.04.2015 на вирішення суду сторонами кримінального провадження було надано угоду про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_8 за участю захисника в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України.
Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_8 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 368 КК України, обвинувачений ОСОБА_8 заявив про те, що він беззастережно визнає свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання ОСОБА_8 , а саме у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права займати посади пов'язані з виконанням адміністративно - господарських та організаційно-розпорядчих обов'язків строком на 2 роки без спеціальної конфіскації, із застосуванням положень ст. 75, 76 КК України в частині звільнення від відбування основаного покарання з іспитовим строком 2 роки.
Заслухавши думку учасників судового розгляду по суті ініційованого питання, частково провівши судове слідство у справі та вивчивши умови угоди про визнання винуватості, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
У відповідності до вимог ст. 470 КПК України, критеріями, які визначають можливість і доцільність ініціювання та укладення угоди при визнанні винуватості, є не лише характер та тяжкість обвинувачення (підозри), а й ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб, наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження, викриття більшої кількості кримінальних правопорушень, а також наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні більш тяжких кримінальних правопорушень.
Вищевказані вимоги закону прокурором при укладені угоди про визнання винуватості в повній мірі не дотримані.
Так, судовим розглядом встановлено, що досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12014100000000832, в тому числі відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , було розпочато ще 02.06.2014.
Водночас, матеріали кримінального провадження свідчать про те, що досудове розслідування було проведено в повному обсязі, при цьому був задіяний увесь спектр розшукових і слідчих дій, як наслідок, строки досудового розслідування неодноразово продовжувалися, а досудове розслідування в кримінальному провадженні було завершено фактично через 6 місяців шляхом направлення справи до суду з обвинувальним актом.
При цьому, зміст угоди про визнання винуватості не містить жодного обґрунтування, в чому ж полягало сприяння підозрюваного ОСОБА_8 в проведенні досудового розслідування в кримінальному провадженні та яким чином це вплинуло на оперативність та ефективність досудового розслідування, що в силу ст. 470 КПК України є обов'язковими передумовами укладення угоди про визнання винуватості.
Окрім того, беззастережне визнання ОСОБА_8 вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за викладених в обвинувальному акті обставин, не є безспірним, оскільки на стадії досудового розслідування ОСОБА_8 спочатку визнавав свою вину, потім відмовлявся від дачі показань на підставі ст. 63 Конституції України, після чого надавав показання, в яких вже визнавав свою вину частково, посилаючись на те, що визнавав вину, оскільки перебував « у шоковому стані і був запевнений адвокатом, що все буде добре», у зв'язку з чим також не надається можливим стверджувати, що він сприяв досудовому розслідуванню.
Таким чином, суд приходить до висновку, що за своїм змістом вищевказана угода є домовленість прокурора та обвинуваченого про міру покарання, спрямована винятково на задоволення приватного інтересу обвинуваченого щодо пом'якшення покарання, без урахування інтересів держави (суспільства), а відтак на підставі п. 7 ст. 474 КПК України відмовляє в її затвердженні.
Керуючись ст. ст. 470, 472, 474 п. 7 КПК України, суд, -
В затвердженні угоди про визнання винуватості між старшим прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях про корупційні злочини Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_8 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1