Справа № 296/3831/15-ц
2/296/1768/15
"03" квітня 2015 р.м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Рожкова О.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третьої особи Першої Житомирської державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове майно,
01.04.2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, у якій просить визначити, що частка померлої ОСОБА_5 в квартирі № 124, що знаходиться в будинку № 43 по вул. Вітрука в м. Житомирі, яка є спільною сумісною власністю подружжя, складає ? частину вказаної квартири, визнати за нею право власності на ? частку в ? частині спірної квартири в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_5, яка померла 05.11.2013 року.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви суддя дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов'язковою вимогою до змісту позовної заяви.
Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки на ці обставини поширюється вимога ч. 3 ст. 10 ЦПК України про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона покликається.
Згідно п.2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову визначається, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Так, у поданій позовній заяві позивачем вказано ціну позову в розмірі 1752,55 грн. з вимог майнового характеру щодо визнання права власності на ? частку в ? частині квартири № 124, що знаходиться в будинку № 43 по вул. Вітрука в м. Житомирі.
Разом з тим, суддя звертає увагу, що ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості майна, а саме спірної квартири, оскільки ціна позову визначається з реальної вартості майна, якою є грошова сума, за яку це майно може бути придбане в даний час у даній місцевості, тобто повинна відповідати критеріям дійсності (реальності) на час подання позову.
Згідно Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01 січня поточного року, тобто не менше, ніж 243,60 грн. та не більше 3 654 грн.
Тому, суд попередньо визначає розмір судового збору за вимогу визнання права власності в розмірі 1 250 грн. Таким чином, оскільки позивачем не сплачено судовий збір за вимогу про визначення частки за померлою ОСОБА_5, останньому слід доплатити 1 250 грн. судового збору за другу вимогу.
Зазначені недоліки перешкоджають проведенню належної підготовки справи до відкриття провадження у справі і є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу часу на їх виправлення.
Відповідно до ч.1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає тому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати трьох днів з дня отримання позивачем ухвали.
Керуючись ст. ст. 119, 121, 210, 293 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третьої особи Першої Житомирської державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове майно залишити без руху.
Недоліки ухвали усунути в триденний строк з дня отримання позивачем копії ухвали.
Копію ухвали направити позивачу.
У разі невиконання позивачем ухвали суду у зазначений строк, позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими документами.
Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Апеляційного суду Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги через Корольовський районний суд м. Житомира протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. С. Рожкова