Справа № 2-1190/11
2/42/11 .
22 липня 2011 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючої-судді ОСОБА_1; І.А.
при секретарі Сорока О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сміла цивільну справу за позовом Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія” до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної внаслідок ДТП,
встановив:
Відповідач 28 серпня 2008 року об 11 год.30 хв. на вул. Дзержинського в м. Сміла керував автомобілем НОМЕР_1, порушив правила дорожнього руху та зіткнувся з автомобілем НОМЕР_2, яка належить ОСОБА_3, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
9 липня 2008 року між ОСОБА_3 та позивачем в особі Міжрегіональної Дирекції був укладений договір страхування наземних транспортних засобів. Відповідно до умов договору, 11 лютого 2009 року по платіжному дорученню № 60 власнику автомобіля „Тойота-Камрі” виплачене страхове відшкодування в сумі 2317,56 грн.
Представник позивача просив стягнути з відповідача, як з винної в заподіянні шкоди особи, в регресному порядку кошти, що були виплачені страховою компанією страхувальнику.
Відповідач позов визнав, але пояснив, що протягом 3 років до нього не було ніяких звернень з приводу відшкодування коштів чи власнику автомобіля, чи страховій компанії.
Заслухавши відповідача, оскільки представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічні положення містяться також у ст. 27 ЗУ „Про страхування”. Крім того за ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою собою, має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі, виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
З письмових доказів вбачається, що постановою Смілянського міськрайсуду від 24 вересня 2008 року встановлена вина відповідача у вчиненні адмінправопорушеня, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адмінстягнення у вигляді штрафу за порушення правил дорожнього руху, внаслідок чого сталася ДТП та пошкоджені транспортні засоби відповідача і ОСОБА_3, а саме автомобіль НОМЕР_2.
Відповідно до умов договору страхування, акту аварійного комісара від 5 лютого 2009 року та платіжного доручення № 60 від 11 лютого 2009 року, позивач, визначивши розмір шкоди, відшкодував її страхувальнику в повному обсязі. Так як винною у ДТП особою визнано відповідача, він в порядку регресу повинен відшкодувати кошти, що сплачені позивачем в рахунок заподіяної ОСОБА_3 матеріальної шкоди.
Оскільки вимоги позивача задоволені, то з відповідача на його користь необхідно також стягнути витрати по справі у вигляді судового збору та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
На підставі ст. ст. 23, 993, 1191 ЦК України, ст. 27 ЗУ „Про страхування”, керуючись ст. ст. 10, 59, 60, 213, 215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія” виплачене нею ОСОБА_3 страхове відшкодування матеріальної шкоди в сумі 2317,56 грн., а також витрати по оплаті судового збору в сумі 51 грн., інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього 2488,56 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайсуд шляхом подачі в 10 денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване
Головуюча: І. А. Зайончковська