"13" травня 2015 р. Справа № 922/5067/14
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Пелипенко Н.М. , суддя Тихий П.В.
при секретарі - Деппа-Крівіч А.О.
за участю представників сторін:
позивача - Пурдик Н.А. (довіреність б/н від 27.11.2014 року); Глинянік К.А. (довіреність б/н від 27.11.2014 року);
першого відповідача - Атаманіченко Н.Є. (довіреність №568 від 12.05.2015 року);
другого відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу першого відповідача (вх.№2106Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 16.03.2015р. у справі № 922/5067/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіондорстрой", м. Ізмаїл, Одеська область;
до 1.Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Харків;
2. Публічне акціонерне товариство "Трест Дніпродорбуд", м. Дніпропетровськ;
про 4306905,53грн.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіондорстрой", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" (перший відповідач) заборгованості у розмірі 4306905,53грн. по договору переведення боргу від 05.11.2013 р. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на першого відповідача.
Ухвалою від 15.01.2015 року суд залучив до участі у справі в якості іншого відповідача ПАТ "Трест Дніпродорбуд" (надалі - другий відповідач).
Ухвалою від 12.02.2015 року господарського суду Харківської області прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (12.02.2015 р. за вх. № 5707), в якій просив суд стягнути з першого відповідача 3106905,53 грн. боргу за договором переведення боргу № б/н від 05.11.2013 р. та 73080,00грн. судового збору.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.03.2015 року прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог (від 02.03.2015 року за вх. № 7826), в якій просив суд стягнути з 1-го Відповідача 3106905,53грн. заборгованості, 17185,13грн. пені, 30617,44грн. штрафних санкцій в розмірі три відсотка річних та 326141,11грн. індексу інфляції.
16.03.2015 р. позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 10026), в якій він просить суд стягнути з першого відповідача 2380849,21грн. боргу за договором переведення боргу № б/н від 05.11.2013р., 3575,07грн. - штрафних санкцій три відсотка річних, 159240,42грн. індексу інфляції 73080,00грн. судового збору, яка прийнята судом.
Рішенням господарського суду Харківської області від 16.03.2015р. у справі №922/5067/14 (суддя Жигалкін І.П.) в позові відмовлено частково. Стягнуто з Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіондорстрой 2380849,21грн. боргу за договором переведення боргу № б/н від 05.11.2013р., 3575,07грн. три відсотка річних, 159240,42грн. індексу інфляції та 50873,29 грн. витрат по сплаті судового збору. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Регіондорстрой" з державного бюджету України 22206,71 грн. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням № 2 від 13.01.2015 р. відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Перший відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 16.03.2015р. у справі №922/5067/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ "Регіондорстрой".
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 13.05.2015 року.
Перший відповідач 05.05.2015 року надіслав заяву (вх.№7146), в якій скасувати рішення про стягнення з ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" 2380849,21грн. боргу за договором переведення боргу № б/н від 05.11.2013р., 3575,07грн. три відсотка річних, 159240,42грн. індексу інфляції та 50873,29 грн. витрат по сплаті судового збору. В частині 835972,25 грн. основного боргу припинити провадження у справі. Прийняти нове рішення, яким відмовити в позові в частині стягнення 1544876,96 грн. боргу за договором переведення боргу, 3575,07грн. три відсотка річних, 159240,42грн. індексу інфляції та 50873,29 грн. витрат по сплаті судового збору.
07.05.2015 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№7261), в якому вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу першого відповідача без задоволення. Також позивач надав заяву про зменшення позовних вимог (вх.7262), в якій він просить зменшити суму позовних вимог на 835972,25 грн. та стягнути з відповідача 1544876,96 грн. боргу за договором переведення боргу, 3575,07грн. три відсотка річних, 159240,42грн. індексу інфляції.
Вказану заяву позивача про зменшення суми позовних вимог колегія суддів не приймає до розгляду, оскільки така заява може бути подана лише до суду першої інстанції. Відповідно до абз. 8 частини 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» - приписи частини четвертої статті 22 ГПК України не застосовуються під час розгляду справи в судах апеляційної і касаційної інстанції.
Другий відповідач, будучи належним чином повідомлений про місце та час розгляду апеляційної скарги, не реалізував своє право на участь у судовому процесі та не забезпечив явку представника в судове засідання.
Згідно із пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що явка представника другого відповідача не була визнана обов'язковою, а також те, що його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника другого відповідача за наявними матеріалами у справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
24.05.2012 року між ПАТ "Трест Дніпродорбуд" (другий Відповідач, Підрядник) та ТОВ "Регіондорстрой" (Позивач, Субпідрядник) було укладено договір підряду № б/н (надалі - Договір підряду).
Відповідно до п.2.1. Договору підряду Підрядник доручає, а Субпідрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором виконати роботи по поточному ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Київ-Харків-Довжанський (надалі - Роботи), види та обсяги яких обумовлені в проектно-кошторисній документації, яка є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п. 4.1. Договору підряду, Роботи по даному Договору повинні розпочатись у строк після передачі Субпідряднику проектної, дозвільної іншої документації і завершитись в строк до 31.12.2012 року.
Відповідно до п. 5.1. Договору підряду, Підрядник проводить розрахунки з Субпідрядником щомісячно на підставі проміжних актів виконаних робіт за звітний місяць - "Актів приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та "Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3) не пізніше 10 робочих днів з моменту їх підписання, але в будь-якому випадку - після отримання грошових коштів від Замовника.
Відповідно до п.20.1. Договору підряду (в редакції Додаткової угоди № 2 від 31.12.2012 року), цей Договір набирає чинності з дати підписання його Сторонами і діє до 31.12.2013 року., а в частині розрахунків до повного виконання Сторонами обов'язків по цьому Договору.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання умов Договору підряду були виконані обумовлені ним Роботи, про що свідчать відповідні Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в): Акти № 1 та № 2 від 28.09.2013 р. на загальну суму 1000000,00 грн.; Акт № 3 від 30.04.2013 р. на суму 535766,96 грн.; Акт № 4 від 30.04.2013 р. на суму 2383503,10 грн.; Акт № 5 від 31.10.2013 р. на суму 7543699,75 грн.; Акт № 6 від 01.11.2013 р. на суму 519820,49 грн.; Акт № б/н від 01.11.2013 р. на суму 296270,90 грн., а також Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3): за вересень 2012 року на суму 1000000,00 грн.; за квітень 2013 року на суму 2919270,06 грн.; за жовтень 2013 року на суму 7543699,75 грн.; за листопад 2013 року на суму 816091,39 грн.
Таким чином, загальна вартість виконаних Позивачем робіт склала 12279061,20 грн.
Однак в порушення умов Договору підряду та взятих на себе зобов'язань другий відповідач виконані Позивачем роботи оплатив лише частково на загальну суму 997000,00грн.
Як зазначає Позивач в позовній заяві, в рахунок погашення кредиторської заборгованості зараховано 2% вартості субпідрядних робіт на суму 249669,00 грн. Кредиторську заборгованість зменшено також за рахунок виконання робіт з перевезення щебеню та асфальтобетону на суму 64633,09грн. Крім того позивачем було надано послуги з перевезення асфальтобетону 2-му Відповідачу за договором на перевезення № б/н від 07.06.2014 року на суму 25526,50грн., що збільшило кредиторську заборгованість.
Таким чином, загальна сума заборгованості за Договором підряду склала 10993285,76 грн.
05.11.2013 року між ПАТ "Трест Дніпродорбуд" (другий відповідач, Первісний боржник), ДП "Харківський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" (1-й Відповідач, Новий боржник) та ТОВ "Регіондорстрой" (Позивач, Кредитор) укладено договір про переведення боргу № б/н (надалі - Договір про переведення боргу).
За умовами укладеного Договору про переведення боргу Первісний боржник переводить грошовий борг за Договором № ТР-60 від 24.05.2012р., укладеним між Первісним боржником та Кредитором, у розмірі 10993285,76грн. на Нового боржника, а Новий боржник приймає на себе зобов'язання сплатити Кредитору зазначену заборгованість за названим у цьому пункті Договором (Основний договір)(п.1.1.).
Відповідно до п. 2.1. Договору про переведення боргу, Новий боржник в рахунок погашення своїх зобов'язань перед первісним боржником у частині оплати вартості виконаних робіт у розмірі 10993285,76 грн. приймає на себе та виконує зобов'язання Первісного боржника перед Кредитором на умовах Основного договору.
Згідно з п.2.2. Договору про переведення боргу, на підставі даного Договору переводу боргу Кредитор зменшує дебіторську заборгованість Первісного боржника за договором № ТР-60 від 24.05.2012р., на зазначену у пункті 1.1. суму.
В п.6.1. Договору про переведення боргу сторони дійшли згоди, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
Крім того, було укладено також договори на переведення боргу з постачальниками матеріалів та робіт, де Первісним Боржником виступало ТОВ "Регіондорстрой", а Новим Боржником - ДП "Харківський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України", а саме:
- Договір від 06.11.2013 року на суму 661071,60 грн. з ТОВ "Велтех";
- Договір від 06.11.2013 року на суму 763716,66 грн. з ТОВ "Паркінг+";
- Договір від 05.11.2013 року на суму 192957,00 грн. з ТОВ "Уніпром";
- Договір від 05.11.2013 року на суму 99917,65 грн. з ПАТ "ДРСУ № 33";
- Договір від 06.11.2013 року на суму 83334,00 грн. з ПП "Кар'єр - 2012";
- Договір від 06.11.2013 року на суму 209241,30 грн. з ТОВ "Співдружність";
- Договір від 05.11.2013 року на суму 12298,47 грн. з Філія "Валківський РАД" ДП Харківський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України";
- Договір від 05.11.2013 року на суму 33167,90 грн. з Філія "Нововодолазьке ДЕП" ДП Харківський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України";
- Договір від 05.11.2013 року на суму 100221,12 грн. з Філія "Чугуївське ДЕП" ДП Харківський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України";
- Договір від 05.11.2013 року на суму 267891,01 грн. з Філія "П'ятихатське ДЕП" ДП Харківський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України";
- Договір від 05.11.2013 року на суму 873,62 грн. з Філія "Барвінківський РАД" ДП Харківський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України";
- Договір від 05.11.2013 року на суму 4750,70 грн. з Філія "Нововодолазький РАД" ДП Харківський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України";
- Договір від 05.11.2013 року на суму 4455403,43 грн. з Філія "Пісочинське ДЕП" ДП Харківський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України";
- Договір від 05.11.2013 року на суму 13565,13 грн. з Філія "Чугуївський РАД" ДП Харківський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України";
- Договір від 05.11.2013 року на суму 24097,01 грн. з Філія "Дергачівський РАД" ДП Харківський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України";
- Договір від 05.11.2013 року на суму 57465,00 грн. з Філія "Красноградське ДЕП" ДП Харківський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України".
26.11.2013 року укладено договір № бн на суму 77341,28 грн. на переведення боргу з ТОВ "Автомагістраль", де первісним боржником виступало ТОВ "Регіондорстрой", а новим боржником - ДП "Харківський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України".
Станом на 07.02.2014 року заборгованість другого відповідача перед Позивачем склала 3135972,25 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Акту звірки взаємних розрахунків, якій підписано та скріплено печатками сторін (том 2 а.с. 11).
Таким чином, з урахуванням наступних оплат за Договором про переведення боргу, станом на момент розгляду справи в суді першої інстанції заборгованість першого відповідача перед позивачем склала 2380849,21грн.
Відмовляючи в позові частково, суд першої інстанції виходив з того що, позов в частині стягнення 2380849,21 грн. є обґрунтованими, правомірними, доведеними матеріалами справи та не спростованими першим відповідачем. Також обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з першого відповідача 159240,42 грн. інфляційних та 3575,07 грн. - 3% річних. Разом з тим, позовні вимоги до другого Відповідача - ПАТ "Трест Дніпродорбуд" не підтверджуються матеріалами справи, у зв'язку з чим відносно ПАТ "Трест Дніпродорбуд" в задоволенні позову необхідно відмовити.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно статті 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 521 Цивільного кодексу України визначено, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (стаття 513 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи вказані обставини, місцевий суд дійшов вірного висновку, що перший відповідач порушив умови укладеного з Позивачем Договору про переведення боргу та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доказів здійснення оплати за спірною господарською операцією перший Відповідач суду не надав та не спростував відсутність заборгованості перед Позивачем за Договором про переведення боргу № б/н від 05.11.2013 року на суму 2380849,21 грн.
Враховуючи несплату першим відповідачем боргу, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що, позовні вимоги про стягнення суми боргу у розмірі 2380849,21 грн. є обґрунтованими, правомірними, доведеними матеріалами справи, не спростованими першим відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимоги першого відповідача в заяві від 05.05.2015 року вх.№7146 про припинення провадження в частині стягнення 835972,25 грн. основного боргу у зв'язку зі сплатою вказаної суми (платіжне доручення №837 від 15.04.2015 року, т.3 а.с.24), то судова колегія зазначає, що вона є безпідставною.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 103 ГПК України, Апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково.
Відповідно до статті 80 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо:
1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;
1-1) відсутній предмет спору;
2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;
3) виключено;
4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом;
5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду;
6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що в разі припинення провадження апеляційною інстанцією, вона має посилатися на відповідний пункт статті 80 ГПК України.
Оскільки сплата вказаних коштів відбулась 15.04.2015 року, тобто після винесення рішення суду першої інстанції від 16.03.2015 року, то відсутні підстави для припинення провадження у справі в цій частині. Наявність підстав, перелічених в пунктах статті 80 ГПК України матеріалами справи не підтверджено.
З матеріалів справи вбачається, що за невиконання грошового зобов'язання, Позивачем на суму основного боргу нараховані 1-му Відповідачу інфляційні в розмірі 159240,42 грн. та 3% річних у розмірі 3575,07 грн.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судова колегія вважає правомірним висновок місцевого суду щодо обґрунтованості вимоги позивача про стягнення з 1-го відповідача 159240,42 грн. інфляційних та 3575,07 грн. - 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, судом першої інстанції правомірно відмовлено в позові до другого відповідача, оскільки позовні вимоги в цій частині не підтверджується матеріалами справи.
Доводи апеляційної скарги першого відповідача про те, що спірні роботи не виконувались, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на те, що матеріалах справи містяться Акти приймання виконаних будівельних робіт, роботи за ними були виконані на підставі Договору підряду № б/н від 24.05.2012 р., про що зазначено в цих Актах, а також відповідних Довідках про вартість виконаних будівельних робіт. Крім того, відповідно до п.20.1. Договору підряду (в редакції Додаткової угоди № 2 від 31.12.2012 року), цей Договір набирає чинності з дати підписання його Сторонами і діє до 31.12.2013 року., а в частині розрахунків до повного виконання Сторонами обов'язків по цьому Договору.
Щодо тверджень першого відповідача в апеляційній скарзі стосовного ненастання строку оплати, судова колегія зазначає, що здійснення першим відповідачем часткових оплат з призначенням платежу "оплата згідно договору про переведення боргу від 05.11.2013 р." (копії платіжних документів містяться в матеріалах справи), свідчить про визнання наявності боргу перед Позивачем за Договором про переведення боргу, та здійснення ним дій щодо погашення цього боргу. Крім того, заперечення 1-го Відповідача в цій частині не спростовують обставини, викладені у позовній заяві та рішення суду першої інстанції, які підтверджені належними та допустимими доказами та не можуть бути підставою для відмови у позові.
Необґрунтованими також є доводи апелянта про незастосування позовної давності за вимогами про стягнення пені судова колегія зазначає, що оскільки судом першої інстанції суд прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 10026 від 16.03.2015 р.) і це зазначено в рішенні суду, та вказані заява яка не містить вимоги про стягнення з першого відповідача пені, то в даному випадку суд першої інстанції правомірно відмовив застосування строку позовної давності за заявою першого відповідача.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин колегія суддів вважає, що твердження першого відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, а господарським судом першої інстанції правильно оцінені обставини справи, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення та задоволення апеляційної скарги першого відповідача колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 33, 43, 85, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу першого відповідача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 16.03.2015року у справі №922/5067/14 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.
Повний текст постанови складено 15.05.2015 р.
Головуючий суддя Бондаренко В.П.
Суддя Пелипенко Н.М.
Суддя Тихий П.В.