Ухвала від 05.05.2015 по справі 819/80/14-а

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2015 року Справа № 876/8042/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,

представника позивача Свірську А.О.,

представника відповідача Рацина Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Гусятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Мрія-Лізинг" до Гусятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,, Мрія-Лізинг" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Гусятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області (далі - Гусятинська ОДПІ) від 15 жовтня 2013 року за № 0001412200.

Постановою від 28 липня 2014 року Тернопільський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Гусятинська ОДПІ подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на доводи податкового органу про те, що від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень 2013 р. за наслідками перевірки має становити 435541,00 грн.. Проте, товариством у липні 2013 р. поданий уточнюючий розрахунок до декларації за травень 2012 р. та заявило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ в наступних звітних податкових періодах в розмірі 518498,00 грн..

Крім того, перевірка розпочата 19.08.2013 року, тобто до початку адміністративного оскарження податкового повідомлення - рішення № 0001242200 від 07.08.2013 року.

За таких обставин, податковий орган вважає правомірним податкове повідомлення-рішення, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник податкового органу в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що на підставі висновків документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування ТзОВ ,,Мрія-Лізинг" суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленої згідно податкової декларації з ПДВ за травень 2013 року, оформленої актом від 16.09.2013 року №127/2200/35855770, Гусятинська ОДПІ 15 жовтня 2013 року прийняла податкове повідомлення-рішення форми ,,В1" за № 0001412200, яким зменшила позивачу суму бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2013 року у розмірі 82957,00 грн. та застосувала штрафні (фінансові) санкції в сумі 41479, 00 грн.

Висновки податкового органу базуються на тому, що позивач допустив порушення вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу (ПК) України, а саме: заявлена сума бюджетного відшкодування у травні 2013 року в розмірі 518498,00 грн. перевищує визначену актом від 19.07.2013 року №51/2200/35855770 суму 435541,00 грн. від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень 2013 року.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржене податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно визначив суму від'ємного значення сими ПДВ, а тому оскаржене податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає до скасування.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є вірними.

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу (ПК) України визначено, що податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді (підпункт 14.1.179);

податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (підпункт 14.1.181).

Згідно приписів ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1).

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету(п. 200.2).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.4).

Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що фактично висновки акту перевірки від 16.09.2013 року повністю побудовані на висновках акту перевірки Густинської ОДПІ від 19.07.2013 року №51/2200/35855770, яким встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень 2013 року в сумі 3 027 654 грн., у зв'язку з чим податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.08.2013 року форми ,,В4"за №0001242200, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 січня 2014 року у справі 819/3223/13-а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2014 року (справа № 876/1641/14), скасоване податкове повідомлення - рішення Гусятинської ОДПІ від 07.08.2013 року за №0001242200.

При цьому суд встановив безпідставність та неправомірність висновків Гусятинської ОДПІ з приводу завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень 2013 року в сумі 3027654 грн..

В силу ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Оскільки судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, встановлено правомірність формування ТзОВ ,,Мрія-Лізинг" від'ємного значення ПДВ за квітень 2013 року в сумі 3027654,00 грн., суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності формування позивачем від'ємного значення ПДВ у травні 2013 року в розмірі 518498,00 грн., позаяк вказана сума пов'язана із сумою 3027654,00 грн. та випливає із неї.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги,.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 160 ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу Гусятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року у справі № 819/80/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

О.М. Довгополов

Ухвала в повному обсязі складена 12 травня 2015 року.

Попередній документ
44180352
Наступний документ
44180354
Інформація про рішення:
№ рішення: 44180353
№ справи: 819/80/14-а
Дата рішення: 05.05.2015
Дата публікації: 19.05.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на прибуток підприємств