30 квітня 2015 року Справа № 876/10070/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів: Хобор Р.Б., Носа С.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги було повернуто позивачу у зв'язку з невиконанням вимог ухвали цього суду від 13 червня 2014 року про залишення позову без руху.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, її оскаржив позивач. Апеляційну скаргу мотивує тим, що вимога, яку він ставить у своєму позові не є вимогою майнового характеру, оскільки не породжує підстав для зміни майнового стану фізичної особи. Тому просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року та прийняти нову про відкриття провадження в адміністративній справі.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотань про розгляд справи за їх відсутності не подали. Позивач двічі подавав клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з його зайнятістю в інших судових процесах. Проте, відповідно до ч.4 ст.196 та п.2 ч.1 ст.197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволені апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
З матеріалів справи видно, що 11 червня 2014 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 22 травня 2014 року № Ю-283 про сплату боргу (недоїмки) у сумі 3411,49 грн.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2014 року адміністративний позов було залишено без руху, а позивачу встановлено строк до 30 червня 2014 року для усунення зазначених у мотивувальній частині ухвали недоліків, оскільки дана позовна заява була подана без додержання вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Залишаючи без руху адміністративний позов ОСОБА_1, суд першої інстанції в своїй ухвалі зазначив, що у відповідності до вимог п.п.1 п.3 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» мінімальний розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання адміністративного позову майнового характеру, становить 1827,00 грн. При цьому суд також послався на ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», якою визначено, що під час подання до адміністративного суду позову майнового характеру сплачується 10 % розміру ставки судового збору, а решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Не погодившись з ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2014 року про залишення позовної заяви без руху, позивач оскаржив її в апеляційному порядку, подавши одночасно 24 червня 2014 року до суду першої інстанції апеляційну скаргу та заяву про долучення до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору в розмірі 73,08 грн., яка була отримана судом 02 липня 2014 року за вхідним номером 23050.
Львівський апеляційний адміністративний суд погодився з висновками суду першої інстанції, залишивши своєю ухвалою від 07 жовтня 2014 року ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2014 року без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.
Відповідно до частини 3 статті 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Як вбачається з матеріалів справи до позовної заяви позивачем не долучено квитанції про сплату судового збору, вказаної в додатках у позовній заяві, про що Львівським окружним адміністративним судом було складено акт від 11 червня 2014 року.
Судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством. Розмір судового збору визначається відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Згідно п.п.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» визначено розмір мінімальної заробітної плати в Україні станом на 01 грудня 2013 року, який становить 1218 грн. Відповідно, станом на 01 січня 2014 року залишається такий же розмір мінімальної заробітної плати в Україні, отже мінімальний розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання адміністративного позову майнового характеру, становить 1827,00 грн., що було вказано в ухвалі суду про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без руху.
Крім того, як роз'яснив суд першої інстанції в своїй ухвалі від 13 червня 2014 року, відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» під час подання до адміністративного суду позову майнового характеру сплачується 10 % розміру ставки судового збору, а решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Таким чином, розмір судового збору, який повинен був сплатити позивач на вказаний в ухвалі від 13 червня 2014 року рахунок при пред'явленні адміністративного позову до суду, становить 182,70 грн.
Проте, як убачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено лише частково судовий збір в розмірі 73,08 грн.
Крім того, з матеріалів справи видно, що позивач не звертався до суду першої інстанції з відповідним клопотанням про зменшення розміру належних до оплати судових витрат, звільнення від їх оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення оплати судових витрат на визначений строк та не надав документів, які свідчили би про поганий майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, великі витрати на лікування чи інші життєво необхідні витрати, що не дають можливості оплатити судові витрати, тощо).
Доводи апелянта зводяться до того, що він не погоджується з розміром судового збору, який визначений судом в своїй ухвалі від 13 червня 2014 року.
Отже, позивач повинен сплатити судовий збір в розмірі 109,62 грн. (182,70 грн. (10 % розміру ставки судового збору від ціни позову) - 73,08 грн. (сплачений позивачем судовий збір).
Згідно ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Беручи до уваги наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки вірно застосував норми процесуального права, що призвело до ухвалення законного судового рішення, яке скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст.160, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року у справі № 813/4149/14 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : Р.В.Кухтей
Судді : Р.Б.Хобор
С.П. Нос