29 квітня 2015 року Справа № 876/11788/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Дяковича В.П.,
суддів: Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2014 року по справі № 813/6296/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Секюріті" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Секюріті" звернулося в суд з позовом, яким просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №0001322300/8979 від 03.06.2013 року, №0000192210/10877 від 05.08.2013 року, №0000861720/1289 від 02.07.2013 року.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області постанову суду першої інстанції оскаржила, подала апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує про неможливість здійснення господарських операцій між ТзОВ «Секюріті» та ТзОВ "Лідерком", ТзОВ "АРС Трейд", ТзОВ "Ейс констракшен менеджмент", ТзОВ "Будівельна компанія "АРС", ПП «СМУ-600», ПП «Авторесурс-сервіс», ТзОВ «Викуп», ПП «Біко Агротрейд», ТОВ «Нові технології ТПВ», ТОВ «Фінанс Пан Трейд», в яких відсутні необхідні ресурси для здійснення фінансово-господарської діяльності, відносно деяких контрагентів неможливо провести перевірку. Використано матеріали допиту директора ТзОВ "Лідерком" - ОСОБА_1, директора ТзОВ "Будівельна компанія "АРС", ТзОВ "АРС Трейд" - ОСОБА_2, директора ТзОВ "Ейс констракшен менеджмент" - ОСОБА_3, які визнали, що жодного відношення до здійснення підприємницької діяльності не мали, документів не підписували. Вважають, що дані обставини свідчать про відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при знаних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовільнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову з наступних підстав.
Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції, та приймає нову постанову, якщо визнає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, порушив норми матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів Львівської області проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Секюріті» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 19.04.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 19.04.2010 по 31.12.2012 року.
За результатами перевірки складено акт №233/53/22-10/37073247 від 17.05.2013 р, в якому встановлені порушення вимог податкового законодавства:
1) п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.14.1.11, п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.3 ст.44, п.138.2 ст.138, п.п. 135.5.4 п.135.5 ст.135, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України ТзОВ «Секюріті» занижено податок на прибуток на загальну суму 951 244,00 грн., в тому числі : за 1 квартал 2011 року в сумі 8 081,00 грн., за 2 квартал 2011 року в сумі 33 310,00 грн., за 3 квартал 2011 року в сумі 96 677,00 грн, за 4 квартал 2011 року в сумі 631 929,00 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 38 022,00 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 15 523,00 грн., за 3 квартал 2012 року в сумі 72 432,00 грн., за 4 квартал 2012 року в сумі 55 270,00 грн;
2) п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого ТзОВ «Секюріті» занижено податок на додану на загальну суму 677 413,00 грн, в тому числі: за березень 2011 року в сумі 6 465,00 грн., за травень 2011 року в сумі 15 157,00 грн., за червень 2011 року в сумі 86 308,00 грн., за вересень 2011 року в сумі 18 055,00 грн., за жовтень 2011 року в сумі 58 546,00 грн., за листопад 2011 року в сумі 21 163,00 грн., за грудень 2011 року в сумі 351 741,00 грн., за січень 2012 року в сумі 16 413,00 грн., за лютий 2012 року в сумі 27 681,00 грн., за квітень 2012 року в сумі 12 494,00 грн., за травень 2012 року в сумі 15 839,00 грн., за червень 2012 року в сумі 14 784,00 грн., за липень 2012 року в сумі 7 747,00 грн., за вересень 2012 року в сумі 25 020,00 грн;
3) пп. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено відображення сум виплат суб»єктам підприємницької діяльності в 2011р. не в повному обсязі;
4) п.п.164.2.17, п.164.2 ст.164, п.164.3 ст.164, п.164.5 ст.164, п.п.. 168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб за 2011-2012рр. в сумі 1574,56 грн.
В основу цих висновків покладено доводи про неможливість здійснення господарських операцій між ТзОВ «Секюріті» та ТзОВ "Лідерком", ТзОВ "АРС Трейд", ТзОВ "Ейс констракшен менеджмент", ТзОВ "Будівельна компанія "АРС", ПП «СМУ-600», ПП «Авторесурс-сервіс», ТзОВ «Викуп», ПП «Біко Агротрейд», ТОВ «Нові технології ТПВ», ТОВ «Фінанс Пан Трейд» в яких відсутні необхідні ресурси для здійснення фінансово-господарської діяльності, відносно деяких контрагентів неможливо провести перевірку. Використано матеріали допиту директора ТзОВ "Лідерком" - ОСОБА_1, директора ТзОВ "Будівельна компанія "АРС", ТзОВ "АРС Трейд" - ОСОБА_2, директора ТзОВ "Ейс констракшен менеджмент" - ОСОБА_3, які визнали, що жодного відношення до здійснення підприємницької діяльності не мали, документів не підписували. Використано матеріали перевірки цих підприємств, аналіз податкової звітності.
Підставою висновків про безтоварність господарських операцій стало також і те, що на думку ДПІ, ці операції не підтверджуються первинними документами.
На підставі акту перевірки, 03.06.2013 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0001322300/8979, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 962 156,00 грн. (за основним платежем 677 413 грн., за штрафними санкціями - 284 743,00 грн.); 05.08.2013 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000192210/10877, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 984 468,50 грн (за основним платежем 912 977 грн., за штрафними санкціями - 71 491,50 грн.); 02.07.2013 року винесено податкове повідомлення рішення за платежем податок на доходи фізичних осіб та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 510,00 грн.
Відповідно до п. п. 14.1.181 п. 181 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
У листі від 02.06.2011 року №742/11/13 -11 Вищий адміністративний суд України звернув увагу на те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З врахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Згідно з п. 138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п. 138.4. ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім не розподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Згідно з п. п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує нормам Податкового кодексу України.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами також визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року №168/704.
Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Згідно з п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на купівлю товарів (робіт, послуг) повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне відвантаження таких товарів, виконання тих чи інших робіт (послуг).
З наведених законодавчих положень вбачається, що підставою виникнення у платника права на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними).
При цьому як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містить достовірну інформацію про обставини, з якими законодавством пов'язує реалізацію права платника на податковий кредит та на формування валових витрат.
Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є податковим ризиком. У цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.
З використаних матеріалів допиту директора ТзОВ "Лідерком" - ОСОБА_1, директора ТзОВ "Будівельна компанія "АРС", ТзОВ "АРС Трейд" - ОСОБА_2, директора ТзОВ "Ейс констракшен менеджмент" - ОСОБА_3, які визнали, що жодного відношення до здійснення підприємницької діяльності не мали, документів не підписували.
Щодо взаємовідносин ТзОВ «Секюріті» з ТзОВ "Будівельна компанія "АРС", ТзОВ "АРС Трейд", то із змісту наданих позивачем актів приймання виконаних робіт та податкових накладних вбачається, що надані роботи та послуги є достатньо трудомісткими, потребують часу та кваліфікованих працівників. ТзОВ "АРС Трейд", ТзОВ "Будівельна компанія "АРС" не мало кваліфікованого персоналу для виконання робіт та послуг такого виду та обсягу, адже за даними податкової звітності, відображеної у акті перевірки, дане товариство не мало достатньої кількості працівників. Також, відсутні докази залучення такого персоналу на підставі цивільно-правових договорів та основних фондів, активів, необхідних для проведення відповідної господарської діяльності, та виробничих потужностей, необхідних для здійснення технологічного процесу, також і транспортні засоби.
В ході перевірки не надано документи, що засвідчують якість товару, перевізних документів залізничним чи автомобільним транспортом та інші документи, що свідчать про транспортування ТМЦ від ТзОВ "АРС Трейд" на склад ТзОВ «Секюріті», договори на завантаження та доставку ТМЦ чи оренді складських приміщень у покупця чи іншого суб'єкта господарювання, крім того, в документах відсутні відомості щодо адреси складів, звідки проводилось відвантаження товару, не вказана кількість поїздок з вантажем.
В наданих ТзОВ «Секюріті» видаткових накладних відсутні такі обов'язкові реквізити, які повинні мати первинні документи, зокрема, посади, прізвища відповідальних осіб за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа, оскільки директор ТзОВ "Будівельна компанія "АРС", ТзОВ "АРС Трейд" свою причетність до діяльності даного підприємства не підтверджує.
ТзОВ "Будівельна компанія "АРС" до перевірки не надано первинних документів та податкових документів, а проведені заходи щодо наявності здійснення фінансово-господарської діяльності даного товариства та його постачальників не підтверджують фактичного постачання товарів та послуг, що свідчить про відсутність взаєморозрахунків ТзОВ "Будівельна компанія "АРС" з його постачальниками.
ТзОВ «Секюріті» мало взаємовідносини з ТзОВ "Ейс констракшен менеджмент". Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію основним вилом діяльності є будівництво будівель.
В ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Згідно податкової звітності, поданої до ДПІ в Печерському районі м. Києва ДПС інформація про загальну чисельність працюючих на ТзОВ "Ейс констракшен менеджмент" відсутня.
Згідно протоколу допиту директора ТзОВ "Ейс констракшен менеджмент" ОСОБА_3, він не здійснював діяльності на даному підприємстві, доступу до клієнт-банку не мав, а також не знав яку діяльність здійснювало підприємство.
Дані обставини свідчать про відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при знаних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).
Щодо взаємовідносин ТзОВ «Секюріті» з «Викуп», ТзОВ "Лідерком", ПП «Біко Агротрейд», ТОВ «Нові технології ТПВ», ТОВ «Фінанс Пан Трейд», із змісту наданих актів приймання виконаних робіт та податкових накладних вбачається, що надані роботи та послуги є достатньо трудомісткими, потребують часу та кваліфікованих працівників. Вказані контрагенти позивача не мали кваліфікованого персоналу для виконання робіт та послуг такого виду та обсягу. Також, відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.
Відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та валових витрат інших підприємств. Тому господарська операція, яка фактично не відбулась є безтоварною, оскільки не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платниками витрат та податкового кредиту у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.
Крім того, у листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України звернув увагу на те, що дослідженню підлягають фізичні, технічні та технологічні можливості для здійснення тих чи інших дій, які становлять зміст господарської операції, наприклад: наявність кваліфікованого персоналу, наявність основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товару тощо.
Оскільки у контрагентів позивача відсутні фізичні, технічні можливості для вчинення спірних господарських операцій, колегія суддів приходить до висновку, що факт поставки ТМЦ та послуг від ТзОВ "Лідерком", ТзОВ "АРС Трейд", ТзОВ "Ейс констракшен менеджмент", ТзОВ "Будівельна компанія "АРС", ПП «СМУ-600», ПП «Авторесурс-сервіс», ТзОВ «Викуп», ПП «Біко Агротрейд», ТОВ «Нові технології ТПВ», ТОВ «Фінанс Пан Трейд» здійснений не з метою настання реальних наслідків, а з метою несплати відповідних сум податків, що свідчить про безтоварність операцій.
Відсутність у контрагентів позивача фізичних, технічних можливостей для вчинення господарських операцій свідчить про наявність у вказаних контрагентів позивача ознак анонімної структури з огляду на його реєстрацію на підставних осіб, які не мали будь-якого відношення до діяльності цього товариства, з метою провадження незаконної діяльності.
На підставі цього складені від їх імені первинні документи (у тому числі податкові накладні) не є достовірними, не підтверджують фактичного виконання спірних операцій, а відтак не можуть бути підставою для формування Товариством даних податкового обліку.
До того ж, ДПІ зазначила про неподання позивачем необхідних первинних документів, складенням яких опосередковується виконання зазначених поставок.
Наведені обставини було розцінено відповідачем як доказ укладення позивачем правочину з названими контрагентами без мети настання відповідних цьому правочину правових наслідків та як свідчення участі позивача у штучній схемі для мінімізації податкових зобов'язань та отримання необґрунтованої податкової вигоди.
Посилання позивача на надані договори та спрямованість цих правочинів на настання відповідних їх змісту правових наслідків, не можуть свідчити про реальне здійснення господарських операцій, оскільки наслідки у податковому обліку породжують не укладені платниками правочини, а реально виконані ними господарські операції (що викликають зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємств), тоді як дійсність правочину та дотримання його сторонами норм цивільного чи господарського права не є беззаперечним свідченням дійсного виконання вчинення господарської операції.
Не можна погодитись і з висновком суду про відсутність у позивача обов'язку перевіряти повноваження контрагента за наявності у нього реєстрації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Адже платник податку повинен був розумним та обачливим при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів, що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства. Отже, заходи, спрямовані на отримання витягу з Єдиного державного реєстру та інших документів реєстраційного характеру, не є достатніми, позаяк отримані платником відомості не дозволяють кваліфікувати контрагента як добросовісного партнера, що гарантує виконання своїх зобов'язань через уповноважених представників. Позивачем під час розгляду справи не представлено будь-яких доказів на підтвердження того, що він перевірив повноваження осіб, які діяли від імені його контрагента, ідентифікував осіб, що підписували документи від імені контрагентів.
Несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов'язань, але і в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися пільговим порядком обчислення бази оподаткування у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів. Дана позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26 березня 2014 року (справа №К/9991/26540/11).
У листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України звернув увагу на те, що дослідженню підлягають фізичні, технічні та технологічні можливості для здійснення тих чи інших дій, які становлять зміст господарської операції, наприклад: наявність кваліфікованого персоналу, наявність основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товару тощо.
У контрагентів позивача відсутні фізичні, технічні можливості для вчинення спірних господарських операцій.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а тому постанову суду першої інстанції необхідно скасувати і винести нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 197, 198 п.3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області задоволити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2014 року по справі № 813/6296/13-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Секюріті" відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.П. Дякович
Судді Л.П. Іщук
Т.В. Онишкевич