06 травня 2015 року Справа № 876/6049/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Попка Я.С., Левицької Н.Г.,
з участю секретаря судових засідань Гелецького П.В.,
представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області про визнання незаконною відмови у призначенні пільгової пенсії,
17 березня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому після уточнення своїх вимог просив визнати незаконною відмову управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області (далі - УПФ) в призначенні йому пенсії на пільгових умовах та зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 11 жовтня 2013 року відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також зарахувати його стаж за період з 01.12.1981 року по 01.04.1986 року на посаді тракториста в Тернопільській райсільгоспхімії до пільгового стажу.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 травня 2014 року у справі № 607/3983/14-а позов було задоволено.
У поданій апеляційній скарзі УПФ просить скасувати вказану постанову суду та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивачем не було надано пільгової довідки про стаж роботи у спірний період, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, а тому в призначенні пенсії по віку на пільгових умовах. Згідно із наданими пільговими довідками стаж роботи ОСОБА_3 на посаді тракториста-машиніста становить 19 років 03 місяці та 18 днів, що є меншим за необхідних 20 років.
Представник позивача у ході апеляційного розгляду заперечила обґрунтованість доводів апелянта, просила залишити оскаржуване судове рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник відповідача на виклик апеляційного суду не прибув, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.
Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції виходив із того, що з трудової книжки ОСОБА_3 видно, що він з 29.11.1978 року по 01.12.1981 року працював на посаді тракториста в Тернопільському районному міжколгоспному агрохімцентрі, з 01.12.1981 року по 01.04.1986 року на цій же посаді в Тернопільській райсільгоспхімії, з 03.04.1986 року по 28.07.2005 року на посаді тракториста - машиніста у агрофірмі «Медобори» та з 14.07.2009 року по 30.11.2009 року на посаді тракториста - машиніста у ПП «Мричко». Отже загальний трудовий стаж позивача як і стаж його роботи на посаді тракториста, що безпосередньо був зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції становить більше 20 років. Крім того, факт роботи позивача трактористом та його безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції за спірний період доведено в судовому засіданні показами свідків. Посилання представника відповідача на відсутність документів, які підтверджують безпосередню зайнятість позивача у виробництві сільськогосподарської продукції, не тягне за собою відмови в призначенні пільгової пенсії.
Даючи правову оцінку доводам апелянта та висновкам суду, що викладені у оскаржуваному судовому рішення, апеляційний суд виходить із таких міркувань.
Відповідно до пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 народився 11 жовтня 1958 року.
Аналіз записів трудової книжки ОСОБА_3 свідчить про те, що з 29.11.1978 року по 01.12.1981 року він працював на посаді тракториста в Тернопільському районному міжколгоспному агрохімцентрі, з 01.12.1981 року по 01.04.1986 року на цій же посаді в Тернопільській райсільгоспхімії, з 03.04.1986 року по 28.07.2005 року на посаді тракториста-машиніста у агрофірмі «Медобори» та з 14.07.2009 року по 30.11.2009 року на посаді тракториста-машиніста у ПП «Мричко».
Таким чином, на переконання апеляційного суду, записами у трудовій книжці ОСОБА_3 підтверджується факт роботи позивача трактористом із виконанням встановленого мінімуму трудоднів протягом 20 років.
Крім того, показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, допитаних в судовому засіданні суду першої інстанції, доведено факт роботи позивача трактористом та його безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції за спірний період.
Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 20 зазначеного Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Таким чином, апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що записів у трудовій книжці позивача достатньо для підтвердження його права на пільгову пенсію відповідно до приписів пункту «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а отже відмова відповідача у призначенні такої з огляду на відсутність інших документів» є протиправною.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання про те, що доводи апелянта не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та відмови у задоволенні позову ОСОБА_3, а відтак подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 травня 2014 року у справі № 607/3983/14-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді Я.С.Попко
Н.Г.Левицька
Ухвала у повному обсязі складена 07 травня 2015 року.