06 травня 2015 року Справа № 876/407/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Попка Я.С., Левицької Н.Г.,
з участю секретаря судових засідань Гелецького П.В.,
представника відповідача Шимборської О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Західенергоавтоматика» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року у справі за позовом державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до відкритого акціонерного товариства «Західенергоавтоматика» про стягнення податкового боргу,
14 вересня 2013 року державна податкова інспекція у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила стягнути з відкритого акціонерного товариства «Західенергоавтоматика» (далі - ВАТ) в дохід державного бюджету кошти в сумі 3461750,94 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року у справі № 813/7043/13-а вказаний позов задоволено.
У поданій апеляційній скарзі відповідач просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняте нове про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких виник податковий борг, оскаржені до Вищого адміністративного суду України. Ухвалою цього суду від 03 грудня 2013 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013 року скасовано в частині відмови в позові про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ від 01.03.2010 року № 0000392321/0 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в сумі 840710,00 грн. основного боргу та 420355,50 грн. штрафних санкцій та № 0000404321/0 в частині визначення суми податку на прибуток (далі - ПНП) в сумі 1050886,00 грн. основного боргу та 1065575,50 грн. штрафних санкцій та справу № 2а-223/11/1370 в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Таким чином, на думку апелянта зазначена позивачем сума є неузгодженою.
Представник відповідача у ході апеляційного розгляду підтримала вимоги, викладені у апеляційній скарзі, дала усні та письмові пояснення, у яких просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Представник позивача на виклик апеляційного суду не прибув, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до приписів ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.
Задовольняючи позовні вимоги ДПІ, суд першої інстанції виходив із того, що податковий борг в сумі 3461750,94 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів сплати даного боргу відповідачем не надано, а тому такий підлягає стягненню в судовому порядку.
Даючи правову оцінку заявленим ДПІ позовним вимогам та оскаржуваному судовому рішенню, апеляційний суд виходить із таких міркувань.
Відповідно до п. 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) органи державної податкової служби наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 54.3., пп. 54.3.2 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Як слідує з матеріалів справи, ДПІ визначено податкову заборгованість ВАТ у сумі 3461750,94 грн. (а.с. 7). Вказана сума частково виникла в результаті самостійно задекларованих ВАТ зобов'язань згідно з поданою декларацією з ПНП підприємства за 2012 рік, а також внаслідок донарахувань, проведених податковим органом за наслідками проведеної перевірки (акт від 18.02.2010 року № 545/23-209/00110912).
На підставі зазначеного акта перевірки ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000392321/0 від 01.03.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання з ПНП на загальну суму 2197028,00 грн., з них за основним платежем - 1104597,00 грн. та штрафними санкціями - 109243,00 грн., та № 0000402321/0, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 1445708,00 грн., з них за основним платежем - 963805,00 грн. та штрафними санкціями - 481903,00 грн.
Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному та судовому порядку.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2011 року у справі № 2а-223/11/1370 було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ № 0000402321/0 від 01.03.2010 року в частині визначення ВАТ суми податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 123095,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 61547,50 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013 року вказану постанову Львівського окружного адміністративного суду залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.12.2013 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог ВАТ про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ від 01.03.2010 року № 0000392321/0 щодо визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 840710,00 грн. основного боргу та 420355,50 грн. штрафних санкцій та № 0000404321/0 в частині визначення суми ПНП в сумі 1050886,00 грн. основного боргу та 1065575,50 грн. штрафних санкцій, а справу № 2а-223/11/1370 у цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ від 01.03.2010 року № 0000392321/0 в частині визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 840710,00 грн. основного боргу та 420355,50 грн. штрафних санкцій та № 0000404321/0 в частині визначення суми ПНП в сумі 997175,25 грн. основного боргу та 1038720,50 грн. штрафних санкцій.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року скасовано в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ № 0000404321/0 від 01.03.2010 року щодо визначення суми ПНП сумі 997175,25 грн. основного боргу та 1038720,50 грн. штрафних санкцій та прийнято в цій частині нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000404321/0 від 01.03.2010 року в частині визначення суми ПНП в сумі 1050886,00 грн. основного боргу та 1065575,50 грн. штрафних санкцій. У решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Таким чином, на час апеляційного розгляду даного публічно-правового спору податкові повідомлення-рішення, на підставі яких, за твердженням податкового органу, виник податковий борг на суму 3562169,50 грн. були скасовані в судовому порядку, а отже правових підстав для стягнення цієї суми з ВАТ немає.
Відтак узгодженою за оспорюваними відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ залишилась сума податкового боргу у розмірі 80566,50 грн., що не заперечується представником відповідача.
Окрім того, відповідно до декларації з ПНП за 2012 рік ВАТ було задекларовано 26539,00 грн.
18 лютого 2013 року відповідачем було сплачено 26600,00 грн.
Разом з тим, враховуючи черговість зарахування коштів, встановлену п. 87.9 ст. 87 ПК України, частина оплачених 18 лютого 2013 року коштів була зарахована податковим органом в рахунок погашення нарахованої 31.01.2013 року пені, а саме:
26600,00 грн. (сплачені 18.02.2013 року) +2592,68 грн. (переплата на початок року) = 29192,68 грн.
29192,68 грн. - 9845,05 грн. (нарахована 31.01.2013 року пеня) - 26539,00 грн. (самостійно задекларований податок на прибуток) = - 7191,37 грн.
Можливість примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу за рішенням суду передбачена п. 95.3 ст. 95 ПК України.
17.05.2013 року ДПІ була виставлена ВАТ податкова вимога № 112-19 у відповідності до п. 59.1 ст. 59 ПК України, що учасниками судового розгляду не заперечується.
З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ДПІ у частині стягнення з ВАТ податкового боргу в сумі 80566,50 грн. + 7191,37 грн. = 87757,87 грн.
Таким чином, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової про часткове задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Західенергоавтоматика» задовольнити частково.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року у справі № 813/7043/13-а скасувати та прийняти нову про часткове задоволення позовних вимог.
Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих відкрите акціонерне товариство «Західенергоавтоматика» 87757 (вісімдесят сім тисяч сімсот п'ятдесят сім) грн. 87 коп. податкового боргу.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді Я.С.Попко
Н.Г.Левицька
Постанова у повному обсязі складена 08 травня 2015 року.