Справа: № 357/3294/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Рябченко Л.А. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
Іменем України
12 травня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого суддіПетрика І.Й.
СуддівКлючковича В.Ю.,
Собківа Я.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області про перерахунок пенсії,-
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом і просив визнати бездіяльність відповідача щодо не здійснення йому нарахування та виплати з 01.01.2014 року доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», надбавки дитині війни у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» протиправною; визнати відмову відповідача протиправною; зобов'язати відповідача провести йому з 01.01.2014 року перерахунок та виплату доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, встановивши її у розмірі 15 % від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст.39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», надбавки дитині війни у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов'язати відповідача виконати рішення суду негайно та подати звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2015 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач належить до числа потерпілих від наслідків аварії на ЧАЕС 4 категорії, перебуває на обліку в управлінні ПФУ у м.Білій Церкві і одержує пенсію за віком, в розмір пенсії входить додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, доплата до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищення до пенсії як дитині війни. На звернення до Управління ПФУ у м.Білій Церкві з заявою про зобов'язання відповідача провести перерахунок і виплату пенсії, 18.12.2014 р. отримав відмову.
Не погоджуючись із вказаною відмовою відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Даючи правову оцінку обставинам справи та діям відповідача, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. А згідно ч. 1 даної статті громадянам, які працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю, провадиться доплата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 4 категорії, має становити 15 % від мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.
Всупереч ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідач здійснював виплату у розмірі, визначеному постановами КМУ, що є меншим за розмір, встановлений Законами.
Зі змісту приписів ст. 113 Конституції України випливає, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується, зокрема, законами України.
Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 19.06.2001 року № 9-рп/2001 зауважив, що Україна є правовою державою (стаття 1 Конституції України), а в правовій державі існує сувора ієрархія нормативних актів, відповідно до якої постанови та інші рішення органів виконавчої влади мають підзаконний характер і не повинні викривляти сутність і зміст законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 дано тлумачення, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України під час вирішення справ про соціальний захист підлягають застосуванню тоді, коли вони видані у межах його компетенції на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що починаючи з 01 січня 2014 року Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» в редакції Закону України від 06 липня 2014 року не містить жодної норми, яка б обмежувала у 2014 році пряме застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами, дії відповідача щодо виплати позивачу підвищення та доплати до пенсії у розмірі, визначеному постановами КМ України, а не відповідними Законами є неправомірними.
Проте, Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» в редакції Закону України від 31 липня 2014 року, встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статей 5 та 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Вказана норма набрала чинності з 03 серпня 2014 року.
Отже, починаючи лише з 03.08.2014 року розміри доплат до пенсії передбачених ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 5 та 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» обмежується вимогами Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 р. в редакції Закону України від 03.08.2014 р.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2015 року залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Петрик І.Й.
Судді: Ключкович В.Ю.
Собків Я.М.
.
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Ключкович В.Ю.
Собків Я.М.