Ухвала від 12.05.2015 по справі 357/2524/15-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 357/2524/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Подрєзова Г.О. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

УХВАЛА

Іменем України

12 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Петрика І.Й.,

Суддів: Ключковича В.Ю.,

Собківа Я.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в Білоцерківському районі Київської області про перерахунок пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

13 грудня 2014 року ОСОБА_3 пред'явила позов до Управління пенсійного фонду України в Білоцерківському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату доплати до пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та надбавки до пенсії як дитині війни.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2015 року позовну заяву в частині позовних вимог за період з 01.01.2014 року по 15.06.2014 рік залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу та прийняти нове рішення яким справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся із позовом до суду 13 грудня 2014 року, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково встановив дату звернення ОСОБА_3 - 15 грудня 2014 року, отже апеляційна скарга в цій частині підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог за період з 01.01.2014 року по 13.06.2014 року, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

При цьому, строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Після закінчення цього часу особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, але така позовна заява може бути залишена без розгляду на тій підставі, що пропущено строк звернення.

Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення особою відповідних дій.

Колегія суддів зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Оскільки, позивач об'єктивно знав і повинен був знати розмір отримуваної ним пенсії, мав можливість звернутись за правовою допомогою до суду для вирішення питання у значно тривалий проміжок часу, інформація щодо діючого законодавства є загальновідомою, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про залишення позовних вимог без розгляду в цій частині.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, не погоджується з висновками суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу позивача необхідно задовольнити частково, а ухвалу суду - змінити: в абзаці 1 резолютивної частини ухвали слова «з 1.01.2014р. по 15.06.2014р» замінити на «з 01 січня 2014 року по 13 червня 2014 року», оскільки ухвала постановлена з порушенням норм матеріального права. В решті ухвалу - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 199, 201, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2015 року задовольнити частково.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2015 року - змінити: в абзаці 1 резолютивної частини ухвали слова «з 1.01.2014р. по 15.06.2014р» замінити на «з 01 січня 2014 року по 13 червня 2014 року».

В іншій частині ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.Й. Петрик

Судді: В.Ю. Ключкович

Я.М. Собків

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Собків Я.М.

Ключкович В.Ю.

Попередній документ
44180125
Наступний документ
44180127
Інформація про рішення:
№ рішення: 44180126
№ справи: 357/2524/15-а
Дата рішення: 12.05.2015
Дата публікації: 19.05.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: