Справа: № 742/971/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Гумен В.М. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
14 травня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 березня 2015 року,
ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області, в якому, з урахуванням уточнених вимог, просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в зарахуванні до загального трудового стажу періоду роботи на посаді слюсаря 5 розряду в кооперативі «Факел» з 24 вересня 1990 року по 01 вересня 1991 року, зобов'язати відповідача зарахувати до загального трудового стажу вказаний період та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням цього стажу з 23 жовтня 2014 року.
Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 березня 2015 року позов задоволено.
Не погоджуючись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.
Суд першої інстанції дійшов висновку про достатність підстав для врахування спірного періоду до складу загального трудового стажу позивача.
З таким висновком суду не можна не погодитися.
Колегією суддів установлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області та, починаючи з 23 жовтня 2014 року, отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За даними трудової книжки позивача, копія якої наявна в матеріалах справи, в період з 24 вересня 1990 року по 01 вересня 1991 року він працював слюсарем 5-го розряду в кооперативі «Факел», про що свідчать записи №8 та №9 про прийняття на роботу та звільнення з неї відповідно.
Однак, при призначенні позивачу пенсії та розрахунку її розміру на основі трудового стажу, відповідачем не було враховано вказаний період роботи.
Як убачається з матеріалів справи, відмова відповідача у врахуванні зазначеного періоду роботи мотивована відсутністю достатнього підтвердження дійсної роботи позивача у вказаному кооперативі. При цьому, запис у трудовій книжці позивача відповідачем не враховано, оскільки, як стверджує останній, в записі №9 про звільнення з кооперативу «Факел» в графі 4 відсутній номер рішення загальних зборів та має місце виправлення в даті цього рішення, і дане виправлення не застережене відповідним записом.
Окрім того, відповідач обґрунтовує відмову у врахуванні вищевказаного періоду роботи тим, що позивач не підтвердив його показаннями свідків.
Не погоджуючись із такою відмовою територіального органу Пенсійного фонду України, позивач звернувся у суд.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01 січня 2004 року, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Законом України «Про пенсійне забезпечення», який у частині, що стосується обчислення стажу роботи для призначення пенсії, діяв раніше набрання вищевказаним Законом, передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв (частина 1 статті 56).
Відповідно до статті 62 вказаного Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР №162 від 20.06.1974, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців. Трудові книжки ведуться на усіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, що пропрацювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на нештатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Згідно вимог цієї Інструкції у розділі «Відомості про роботу» трудової книжки у графі 4 вказується підстава для внесення запису в трудову книжку - наказ (розпорядження) керівника підприємства, дата його видання і номер.
Дослідивши зміст записів трудової книжки позивача, колегія суддів установила, що в записі №9 про звільнення з кооперативу «Факел» в графі 4 дійсно відсутній номер рішення загальних зборів, на підставі якого було звільнено позивача.
Проте, на переконання суду, відсутність відомостей про номер рішення, на підставі якого було звільнено позивача, не впливає на можливість встановлення періоду стажу роботи, який, за даними трудової книжки, зазначений чітко, без виправлень та піддається обчисленню.
Окрім того, колегія суддів зважає на наступне.
Згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згаданий у приведеній нормі Порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Відповідно до пунктів 1, 2 цього Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Із наявних в матеріалах справи листів архівного відділу Прилуцької міської ради Чернігівської області від 04.02.2015 №07-04/Б-172 та Державного архіву Чернігівської області Чернігівської обласної державної адміністрації від 12.02.2015 №Б-276 вбачається, що до архівних відділів міста та області документи з кадрових питань (особового складу) щодо кооперативу «Факел» на зберігання не надходили і їх місцезнаходження невідоме.
Таким чином, підтвердження трудового стажу позивача можливе на основі показань свідків.
Пунктом 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Судом першої інстанції було допитано в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які, як убачається із копій трудових книжок, що наявні в матеріалах справи, в період з 24 вересня 1990 року по 01 вересня 1991 року працювали з позивачем у кооперативі «Факел». Зазначені особи підтвердили факт роботи позивача в указаному кооперативі.
Зважаючи на викладене, колегія суддів доходить висновку, що позивачем, у відповідності до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Натомість, відповідачем, усупереч вимогам частини 2 приведеної норми, не доведено правомірності дій щодо відмови у зарахуванні періоду роботи позивача на посаді слюсаря 5 розряду в кооперативі «Факел» з 24 вересня 1990 року по 01 вересня 1991 року до загального трудового стажу.
Таким чином, судовою колегію не встановлено підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції, яка є законною та обґрунтованою.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області - залишити без задоволення.
Постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 березня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко
суддя О.Є. Пилипенко
суддяО.М. Романчук
.
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Романчук О.М
Пилипенко О.Є.