13 травня 2015 рокусправа № 808/7873/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Запорізькій області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року по справі № 808/7873/14 за позовом Державної фінансової інспекції в Запорізькій області до Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області про зобов'язання виконати вимогу,-
Державна фінансова інспекція в Запорізькій області звернулась до суду з позовом в якому просила зобов'язати Сонячну сільську раду Запорізького району Запорізької області виконати пункти 7, 8, 9, 10 та 13 вимоги Державної фінансової інспекції в Запорізькій області від 09.04.2014 №001-14/00581.
В обґрунтування заявлених вимог ДФІ посилалася на те, що проведеною ревізію встановлено, що у період, який перевірявся, відповідачем вчинено ряд порушень, які призвели до збитків. За результатами перевірки було винесено вимогу від 09.04.2014 №001-14/00581, невиконання якої і стало підставою для звернення до суду з позовом.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року у задоволені позову відмовлено. Постанова суду мотивована встановленими обставинами справи, які свідчать про вжиття відповідачем заходів на виконання вимоги контролюючого органу. В частині заявлених вимог щодо зобов'язання підконтрольної організації виконати вимогу шляхом відшкодування збитків, суд першої інстанції зазначив, що у випадку коли вимога органу державного фінансового контролю стосується відшкодування завданих збитків, то Фінінспеція повинна звертатися до суду з позовом про відшкодування збитків, а не з позовом про зобов'язання виконати вимогу.
Не погодившись з постановою суду, Державна фінансова інспекція в Запорізькій області, звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками, які зроблені в Акті ревізії, що став підставою для пред'явлення вимоги, яка у повному обсязі не виконана підконтрольною організацією.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що фахівцями Державної фінансової інспекції у Запорізькій області проведено ревізію селищного бюджету, фінансово-господарської діяльності Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області за період з 01.03.2010 по 31.01.2014, за результатами якої було складено Акт ревізії від 31.03.2014р. №001-21/12.
На підставі акту ревізії позивачу пред'явлено вимогу від 09.04.2014 №001-14/00581 про усунення виявлених в ході ревізії порушень в якій, зокрема, зазначено:
Відповідно до п. 8 Вимоги - ревізорами встановлено, що в порушення п. 1, п. 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, у період з 01.02.2011 по 31.01.2014 Сонячною сільською радою за рахунок коштів загального фонду по КТКВ 080600 та по КТКВ 110201, проведено оплату за спожиті орендарем - ПП "Бастіон-98" комунальні послуги - покрито видатки сторонньої юридичної особи на загальну суму 803,03 грн. З цих підстав сільську раду зобов'язано:
- відобразити дебіторську заборгованість за ПП "Бастіон-98", щодо якого здійснено безпідставні витрати. Стягнути з ПП "Бастіон-98", кошти у сумі 803,03 грн. за комунальні послуги.
В іншому випадку відшкодувати в повному обсязі за рахунок осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у загальній сумі 803,03 грн., на підставі ст. 1166 Цивільного кодексу України.
- кошти, що надійдуть на відновлення касових видатків загального фонду у сумі 782,45 грн., проведених у минулих бюджетних періодах, відповідно до п. 3.2 Інструкції; з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ, затвердженої! наказом Державного казначейства України від 26.12.2003 №242. перерахувати до доходів сільського бюджету (код доходу 21080500).
Відповідно до п. 10 Вимоги - ревізорами встановлено, що в порушення п. 3.1.18.2 та п. 3.1.18.4 Правил визначення вартості будівництва ДБН Д. 1.1-1-2000. затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 №174, внаслідок невірного застосування розміру адміністративних витрат та кошторисного прибутку, у вересні 2010 року підприємством "РАССВЕТ-ПЛЮС" товариства осіб з пересадженими органами та осіб, які знаходяться і а програмному гемодіалізі "ТОПО І ОПГ" виконано, а Сільською радою прийнято та сплачено за рахунок спеціального фонду місцевого бюджету по КТКВ 240900 за КЕСВ 2123 за виконані ремонтно-будівельні роботи з завищеною вартістю кошти у сумі 2637,18 грн.. З цих підстав сільську раду зобов'язано:
- скласти акти форми № КБ-2в та №КБ-3 на зменшення вартості підрядних робіт на підставі яких відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість сумі 2637,18 гривень;
- стягнути з підрядника підприємства "РАССВЕТ-ПЛЮС" товариства осіб з пересадженими органами та осіб, які знаходяться на програмному гемодіалізі "ТОПО І ОПГ" зайво проведені виплати сумі 2637,18 грн. на підставі ст. ст. 22, 623 Цивільного кодексу України;
В іншому випадку відшкодувати в повному обсязі за рахунок осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у загальній сумі 2637,18 грн., на підставі ст. 1166 Цивільного кодексу України
Відповідно до п. 13 Вимоги - ревізією встановлено, що в ході інвентаризації дитячого майданчика в с. Малинівка, інвентаризаційною комісією встановлено: нестачу матеріальних цінностей, а саме грального комплексу "Малиш" (інвентарний номер 10490010) вартістю 11796,00грн., чим порушено ст. 134 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 332-УІІІ, п. 1, п. 5 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІУ та матеріально - відповідальною особою ОСОБА_1 не дотримано п. 1 Договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 02.01.2012. )?. З цих підстав, сільську раду зобов'язано:
- відшкодувати нестачу матеріальних цінностей на суму 11796,00 гривень;
- провести незалежну оцінку розміру збитків від нестачі матеріальних цінностей відповідно до вимог п. 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 22.01.1996 № 116 (далі - Порядок № 116), відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України стягнути з осіб винних у нестачі матеріальних цінностей розмір збитків та відповідно до п. 10 Порядку № 116. Із сум, стягнутих відповідно до Порядку № 116, здійснити відшкодування збитків, завданих Сільській раді з урахуванням фактичних витрат Сільської ради на придбання нових матеріальних цінностей. Залишок коштів перерахувати до державного бюджету (код доходу - 21080600).
Згідно Вимоги строк для усунення порушень, виявлених в ході ревізії, був встановлений до 12.05.2014 з одночасним інформуванням позивача про вжиті заходи, з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.
Невиконання вказаних пунктів вимог відповідачем стало підставою для звернення органом державного фінансового контролю з позовом до суду.
За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Так, встановлені судом першої інстанції обставини справи, які не спростовуються доводами апеляційної скарги, свідчать про те, що на виконання п.8 Вимоги відповідачем відображено дебіторську заборгованість за ПП «Бастіон-98» та направлено лист ПП "Бастіон-98" №176, згідно якого відповідач прохав сплатити до бюджету сільської ради, згідно Акту ревізії, кошти у розмірі 1437,76 грн., в тому числі за спожиту електроенергію з 01.02.2011 по 31.01.2014 у сумі 803,03 грн., за використання частини приміщення за 4 квартал 2013 року з урахуванням індексу інфляції у сумі 634,73грн. До листа було додано рахунок від 10.02.2014 №5.на оплату суми у розмірі 803,03 грн., за спожиту електроенергію.
Отже, відповідачем було виконано п. 8 Вимоги позивача шляхом відображення дебіторської заборгованості та вжито заходів щодо стягнення з боржника ПП "Бастіон-98" коштів у сумі 803,03 грн. за комунальні послуги, шляхом надіслання листа та рахунку на оплату.
Щодо виконання відповідачем п.10 Вимоги встановленні обставини справи свідчать про те, що відповідачем було направлено підприємству "РАССВЕТ-ПЛЮС" товариства осіб з пересадженими органами та осіб, які знаходяться на програмному гемодіалізі "ТОПО І ОПГ" №173, згідно якого відповідач прохав сплатити до бюджету сільської ради, згідно Акту ревізії, кошти у розмірі 2637,18 грн. До листа було додано рахунок від 11.04.2014 №7 на оплату суми у розмірі 2637,18 грн. - повернення зайво отриманих коштів, згідно довідки перевірки відповідача. Проте зазначений лист повернувся до відповідача із позначкою відділення поштового зв'яжу "за місцем знаходження не знаходиться".
Стосовно виконання відповідачем п.13 Вимоги судом встановлено, що 01.11.2014, на підставі розпорядження сільського голови №66 від 30.10.2014 була проведена перевірка наявності матеріальних цінностей у с. Малишівка Запорізького району Запорізької області (дитячий майданчик). За наслідками перевірки було складено інвентаризаційний опис та встановлено нестачу матеріальних цінностей, а саме грального комплексу "Малиш", вартістю 11769,00грн.
Нестача матеріальних цінностей, а саме грального комплексу "Малиш" (інвентарний номер 10490010) вартістю 11796,00 грн. виникла в наслідок крадіжки майна відповідача. Вказані обставини підтверджуються Листом Запорізького РВ ГУМВС України в Запорізькій області від 06.02.2015р., в якому правоохоронний орган повідомив про те, що 05.02.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувані, внесені відомості про факт злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, зареєстровано кримінальне провадження № 12015080230000208 та в ході розслідування зроблені уточнення про те, що приблизно 29.06.2011 невстановлені особи, знаходячись на території дитячого майданчику по вул. Молодіжна с. Малишівка Запорізького району Запорізької області, шляхом вільною доступу таємно викрали гральний комплекс "Малиш", який перебуває на балансі відповідача, завдавши матеріальну шкоду сільраді на суму 11796,00 грн.
З цих підстав, суд першої інстанції вірно вказав на те, що нестача майна, а саме грального комплексу "Малиш" вартістю 11796,00 грн. виникла не з вини відповідача, а у зв'язку з крадіжкою, за фактом якої проводиться досудове розслідування.
Встановивши такі обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачем вжито заходів на виконання обов'язкової вимоги органу державного фінансового контролю.
При цьому, суд першої інстанції правильно зазначив про безпідставність вимоги ДФІ, в частині відшкодування завданих збитків, оскільки у випадку встановлення факту завдання збитків ДФІ повинна звертатися до суду з позовом про відшкодування збитків, а не з позовом про зобов'язання виконати вимогу.
Так, згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 № 499/2011, Державна фінансова інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів <…> (підпункт 4 пункту 4 Положення).
Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями п.п. 7,10 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Відповідно до п. 4.3 Положення про територіальні органи ДФІ України та їх підрозділи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.10.2011 р. та зареєстрованого в Мінюсті 19.10.2011 р. № 1212/19950, державні фінансові інспекції в областях зокрема, мають право звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Аналогічна правова позиція викладена у рішеннях Верховного Суду України від 15.04.2014р. (справа №21-40а14), 13 травня 2014 року (справа №21-89а14), 20 травня 2014 року (справа №21-93а14), 28 жовтня 2014 року (справа №21-426а14), які є обов'язковими для застосування для усіх судів України.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року по справі № 808/7873/14 - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.
(Повний текст ухвали виготовлено 14.05.2015р.)
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк