21 квітня 2015 рокусправа № 204/1137/15-а(2а/204/30/15)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.
суддів: Дадим Ю.М. Богданенка І.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу заступника військового прокурора Дніпропетровського гарнізону на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2015 року по справі за позовом заступника військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості, -
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2015 року адміністративний позов заступника військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості повернуто позивачу.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та повернути справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, доводів апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровського обласного військового комісаріату щодо не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві; стягнути з Дніпропетровського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_1 суму одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві у загальній сумі 182700,00 грн.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позов пред'явлено до Дніпропетровського обласного військового комісаріату, як органу державної влади, то вказана справа предметно підсудна окружному адміністративному суду.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.
Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 18 КАС України усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
З матеріалів справи вбачається, що військовий прокурор Дніпропетровського гарнізону звернувся до суду в інтересах фізичної особи - ОСОБА_1 . Предметом позову є стягнення одноразової грошової допомоги у разі інвалідності отриманої під час виконання бойового завдання у зоні антитерористичної операції.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Виходячи із законодавчого визначення підстав та порядку соціальних виплат спірний вид допомоги за заявленим позовом належить до одного з видів соціального забезпечення.
Так, соціальне забезпечення - це система суспільно-економічних заходів, спрямованих на матеріальне забезпечення населення від соціальних ризиків (хвороба, інвалідність, старість, втрата годувальника, безробіття, нещасний випадок на виробництві тощо). В даному випадку такі ризики пов'язані з проходженням військової служби.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що одноразова грошова допомога, умови та порядок виплати якої визначаються постановою КМУ "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб", є видом соціальної допомоги.
Таким чином, враховуючи предмет позову та правила п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України, такий адміністративний спір підсудний місцевому загальному суду як адміністративному.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що даний спір має вирішуватися окружним адміністративним судом.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати.
Керуючись ст. ст. 199, 204, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу заступника військового прокурора Дніпропетровського гарнізону - задовольнити.
Ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2015 року - скасувати.
Справу №204/1137/15-а(2а/204/30/15) направити до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська для вирішення питання щодо відкриття провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий: С.А. Уханенко
Суддя: Ю.М. Дадим
Суддя: І.Ю. Богданенко