10 березня 2015 рокусправа № 178/1594/13а (2а/178/44/13)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.
суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.
за участю секретаря судового засідання: Пасічника А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2013 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Криничанської селищної ради Криничаського району Дніпропетровської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправними рішень ,-
У вересні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним і скасувати рішення Криничанської селищної ради Дніпропетровської області № 6-51/У від 20 жовтня 2009 року; № 21-16/YI від 19 грудня 2011 року; № 13-23/VI від 22 червня 2012 року в частині надання ОСОБА_2 дозволу на виготовлення технічної документації щодо передачі у власність земельної ділянки АДРЕСА_1 площею 2600 м.кв. (0,2600 га), з них: площею 0,1500 га - для будівництва і обслуговування жилого будинку та 0, 1100 га - для ведення особистого селянського господарства.
Постановою Криничанського районного суду від 18 листопада 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про задоволення позовних вимог.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 21.01.1997 року позивачці належить житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_2.
Рішенням Криничанської селищної ради Дніпропетровської області № 6-51/У від 20 жовтня 2009 року було надано дозвіл ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку загальною площею 0,2600 га по АДРЕСА_1, з них 0,1500 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та площею 0,1100 га - для ведення особистого селянського господарства. 19 грудня 2011 року відповідачем було прийнято аналогічне рішення № 21-16/УІ.
Рішенням Криничанської селищної ради Дніпропетровської області № 13-23/УІ від 22 червня 2012 року продовжено термін дії п. 2 рішення № 21-16/УІ від 19 грудня 2011 року щодо надання дозволу ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації із землеустрою зазначеної земельної ділянки.
Також, на підставі заяви позивачки рішенням Криничанської селищної ради Дніпропетровської області № 12-22/VІ від 24 травня 2012 року було надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку загальною площею 0,2003 га по АДРЕСА_2, з них площею 0,1500 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та площею 0,0503 га - для ведення особистого селянського господарства, а рішенням № 15-28/VІ від 23 листопада 2012 року дія цього рішення була продовжена.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що право позивача на час прийняття оскаржуваних рішень не було порушене.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Так, підставою для позову позивачем зазначено фактичне позбавлення його частки земельної ділянки з боку третьої особи ОСОБА_2 та наявність спору з приводу межі земельних ділянок між нею та ОСОБА_2
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що оскаржувані рішення не є рішеннями про надання у власність земельної ділянки певного розміру з визначенням їх меж, а є лише дозволом для виготовлення технічної документації із землеустрою. Питання передачі земельної ділянки у власність та визначення її розміру є наступним етапом передачі земельної ділянки у власність відповідно до положень ст. ст. 118, 121 ЗК України.
Відповідно до положень ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку на час виникнення спірних правовідносин посвідчувалося державним актом про право власності, а на право постійного користування, державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. З 01 січня 2013 року право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
На підтвердження права власності позивачки на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 матеріали справи містять інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якої свідоцтво право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд 0,15 га за адресою АДРЕСА_2 оформлено 21.08.2014 року.
Отже на час виникнення спірних відносин та на час звернення позивача до суду з позовом вона не мала документа, що посвідчує її право власності або право користування на певну земельну ділянку, а відповідно її права оскаржуваними рішеннями не були порушені.
Посилання позивача на рішення виконкому Криничанської селищної ради Дніпропетровської області № 121 від 24.12.1998 року про передачу у приватну власність земельних ділянок є безпідставним, оскільки на підставі нього не було отримано державний акт, який є єдиним документом, що посвідчує право власності. Це також підтверджується і наступними діями позивачки, що виразилися у поданні заяви про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку загальною площею 0,2003 га по АДРЕСА_2
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2013 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.
В повному обсязі ухвала виготовлена 24.04.2015 року.
Головуючий: С.А. Уханенко
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: Ю.М. Дадим