ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
14 травня 2015 року № 826/6016/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу
за позовом
Державної податкової інспекціяї у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАРГРАНТ"
про
стягнення податкового боргу
Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась до суду з позовом до ТОВ «ДАРГРАНТ» про стягнення заборгованості в сумі 171 852,57 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що у відповідач має податковий борг, який на день звернення до суду відповідачем не сплачений і існує більше 60 днів з дня надсилання податкової вимоги. Заходи по погашенню податкового боргу щодо боржника вичерпано і не призвели до погашення боргу, що є підставою для звернення до суду про стягнення боргу в судовому порядку.
Відповідач - ТОВ «Даргрант» - письмових пояснень по суті позову не надав, хоча був належним чином повідомлений про відкриття скороченого провадження у справі.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Заборгованість ТОВ «ДАРГРАНТ» з податку на додану вартість виник на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість: від 18.04.2014 №9021967549 на суму 13 377 грн., від 19.05.2014 №9035512859 на суму 11894 грн., від 20.06.2014 №9035512859 на суму 22205 грн., від 18.07.2014 №9041469231 на суму 37 389 грн., від 19.08.2014 №9048071714 на суму 17 184 грн, від 19.09.2014 №9054070354 на суму 48 001 грн., від 20.10.2014 №9060675159 на суму 3 627 грн., від 20.11.2014 №9067968812 на суму 12 689 грн.
Крім того, податковим органом відповідно до ст. 126 ПК України нараховано пеню в сумі 1877,28 грн.
Загальна сума заборгованості відповідача з податку на додану вартість становить 171 852,57 грн.
Згідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Податкове зобов'язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п.54.1 ст.54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.
Відповідно до п.57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказів сплати вказаних вище самостійно визначених податкових зобов'язань відповідачем не надано.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України).
З матеріалів справи вбачається, що 10.09.2014 податковим органом було прийнято податкову вимогу №3381-25 на суму 21455,31 грн., яка направлена податковим органом на адресу відповідача поштовим відправленням та отримана представником відповідача 21.10.2014.
Оскільки податковий борг Відповідача до цього часу не переривався та не погашено в повному обсязі, то нові вимоги прийняттю не підлягали.
У зв'язку з тим, що відповідач не відреагував на вищезазначену вимогу та не погасив заборгованість, інші вимоги податковим органом не формувались.
Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.
Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Виходячи з положень п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п. 93.5 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Органи державної податкової служби згідно п. 20.1.8 ст. 20 ПК України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), наявність у відповідача вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем; суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 1832, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Задовольнити позовні вимоги.
2. Стягнути з розрахункових рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРГРАНТ» (код ЄДРПОУ 39020789) заборгованість в сумі 171852 (сто сімдесят одну тисячу вісімсот п'ятдесят дві) грн. 57 коп. на р/р 34129999700008 одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Подільському районі м. Києва (код ЄДРПОУ 37975298) банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку 820019.
Відповідно до п.п. 9, 10 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.І. Келеберда