Справа № 819/1072/15-a
14 травня 2015 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі судді Баранюка А.З. розглянувши у письмовому провадженні в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі про визнання наказу неправомірним і зобов'язання вчинити дії,-
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі про визнання протиправним та скасування рішення від 20 жовтня 2014 року № 45 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду у розмірі 28 300,95 грн.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільському районі прийнято рішення №45 від 20.10.2014 року, яким до позивача застосовано фінансові санкції на загальну суму 28 300,95 грн., з них: штрафна санкції - 1 927,72 грн. та пеня - 26 373,23 грн. Норма закону, яка була застосована відповідачем при прийнятті зазначеного рішення, а саме пункт 2 частини 9 статті 106 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", втратила чинність із 1 січня 2011 року, а отже, на момент винесення рішення №45 не могла бути застосована, у зв'язку з чим прийняте відповідачем рішення є протиправним.
Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі,позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника, проти позовних вимог заперечує в повному обсязі з мотивів наведених у запереченні.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд дослідивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Судом встановлено, що 22 жовтня 2014 року позивач отримав рішення №45 від 20 лютого 2014 року управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі про застосування фінансових санкцій на загальну суму 28 300,95 грн.
Відповідно до пункту 7 розділу VIII „Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.
Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Згідно ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Стаття 18 цього Закону (в редакції чинній на момент виникнення боргу) передбачала, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України, вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Страхові внески не можуть зараховуватись до Державного бюджету. Законодавством не можуть встановлюватись пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Згідно ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період (місяць), не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на момент виникнення боргу) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Пункт 2 ч.9 цієї статті передбачав, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до пп.10.1 п.10 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1(далі - Інструкція № 21-1), на суми простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові санкції нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Суми пені підлягають сплаті страхувальником чи банком протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення або можуть бути оскаржені до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного органу Пенсійного фонду, посадовими особами якого прийнято це рішення. Оскарження рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. У разі оскарження страхувальниками чи банками вимоги про сплату недоїмки або рішення про накладення штрафу, нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу Пенсійного фонду або позову до суду. При прийнятті рішення на користь Пенсійного фонду строки сплати пені поновлюються з моменту їх припинення (пп.10.6 п.10 Інструкції №21-1).
За таких обставин суд вважає, що дії відповідача щодо прийняття рішення від 20 лютого 2014 року № 45 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду на суму 28 300,95 грн. є правомірними, а позовні вимоги щодо його скасування є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -
В задоволенні позову приватного підприємства ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України Тернопільському районі про визнання недійсним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені від 20 лютого 2014 року № 45 - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Баранюк А.З.
копія вірна
Суддя Баранюк А.З.