23 квітня 2015 року м. Київ К/9991/77719/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Карася О.В.
Олендера І.Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Малого приватного підприємства «Агрорембуд»
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року
у справі № 2а/0570/12237/2011
за позовом Малого приватного підприємства «Агрорембуд»
до Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області
про визнання протиправним акту перевірки та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Мале приватне підприємство «Агрорембуд» (далі - МПП «Агрорембуд»; позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області (далі - ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області; відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати акт № 489/15/13530811 від 27 вересня 2010 року про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету в частині встановлення несвоєчасності погашення податкового зобов'язання в розмірі 12 681,29 грн., а також скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002431501/0 від 18 жовтня 2010 року, № 0002441501/0 від 18 жовтня 2010 року, № 0002431501/1 від 29 грудня 2010 року, № 0002441501/1 від 29 грудня 2010 року.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення № 0002431501/0 від 18 жовтня 2010 року, № 0002441501/0 від 18 жовтня 2010 року, № 0002431501/1 від 29 грудня 2010 року, № 0002441501/1 від 29 грудня 2010 року. Стягнуто на користь МПП «Агрорембуд» витрати із сплати судового збору в розмірі 1,70 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області задоволено. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року скасовано. В задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, позивач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року та залишення в силі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати позивачем податку на додану вартість до бюджету, за результатами якої складено акт № 489/15/13530811 від 27 вересня 2010 року.
На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002431501/0 від 18 жовтня 2010 року, яким підприємству визначено штраф у розмірі 2 296,26 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0002441501/0 від 18 жовтня 2010 року, яким підприємству визначено штраф у розмірі 240,00 грн.
За наслідками адміністративного оскарження, скарги позивача залишено без задоволення, а також прийнято податкові повідомлення-рішення № 0002431501/1 від 29 грудня 2010 року та № 0002441501/1 від 29 грудня 2010 року.
Перевіркою встановлено порушення МПП «Агрорембуд» підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2181-III) у зв'язку з порушенням граничних термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеної податковими повідомленнями-рішеннями № 0000452601/0 від 19 жовтня 2004 року, № 0000452601/1 від 15 листопада 2004 року, № 0000452601/2 від 13 січня 2005 року, № 0000452601/3 від 23 березня 2005 року, з урахуванням визнання їх частково недійсними постановою Господарського суду Донецької області від 14 лютого 2008 року у справі № 28/242а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2008 року.
Скасовуючи оскаржувані акти індивідуальної дії, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що податкові повідомлення-рішення № 0000452601/0 від 19 жовтня 2004 року, № 0000452601/1 від 15 листопада 2004 року, № 0000452601/2 від 13 січня 2005 року, № 0000452601/3 від 23 березня 2005 року, враховуючи визнання їх частково недійсними, відповідно до підпункту «в» підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону № 2181-III вважаються відкликаними.
На переконання колегії суддів, суд апеляційної інстанції обґрунтовано не погодився з такими доводами, позаяк положення наведеної норми не пов'язує відкликання податкового повідомлення-рішення з визнанням його частково недійсним у судовому порядку. Вказана норма, як і інші положення зазначеного Закону, не вимагають прийняття податковим органом у такому випадку нового податкового повідомлення-рішення, оскільки в даній ситуації податкове повідомлення-рішення буде прийняте не на підставі акту перевірки, а на підставі судового рішення та строк адміністративного або судового узгодження розпочнеться знову.
В той же час, за правилами підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181-III при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Згідно з частинами 3, 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що днем узгодження податкового зобов'язання в розглядуваному випадку є день прийняття ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2008 року, якою залишено без змін постанову Господарського суду Донецької області від 14 лютого 2008 року у справі № 28/242а, а відтак граничним терміном сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12 741,96 грн. є 23 червня 2008 року.
За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Малого приватного підприємства «Агрорембуд» відхилити, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Карась О.В.
Олендер І.Я.