23 квітня 2015 року м. Київ К/9991/44452/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Островича С.Е.
Степашка О.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012
у справі № 2а-5898/11/1070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮА Трейдинг"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної
податкової служби
про визнання дій протиправними
Товариство з обмеженою відповідальністю „ЮА Трейдинг" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва щодо проведення перевірки позивача, за результатами якої складено акт № 137/23-9/3704630 від 28.02.2011 "Про результати документальної невиїзної перевірки TOB „ЮА ТРЕЙДІНГ" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.05.2010 по 31.10.2010".
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2012 позовні вимоги задоволено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2012 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.
В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Начальником Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва прийнято наказ № 244 від 28.02.2011 "Про проведення документальної позапланової перевірки".
Згідно даного наказу, посадовій особі податкового органу доручено з 28.02.2011 по 04.03.2011 провести документальну невиїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.05.05.2010 по 31.10.2010 року.
Зі змісту вказаного наказу вбачається, що його прийнято на підставі пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 та п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України.
28.02.2012 посадовими особами Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.05.2010 по 31.10.2010 та складено акт № 137/23-9/370463302 від 28.02.2011.
При цьому, у вступній частині Акта перевірки зазначено, що на адресу позивача - м. Київ, вул. Звіринецька, 65, податковим органом надіслано лист про надання пояснень та їх документальних підтверджень щодо формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період з 01.05.2010 по 31.09.2010 від 21.09.2010 № 11478/10/23-911, лист був повернутий з відміткою поштового відділення "адресат за адресою не знаходиться".
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього кодексу документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності такої підстави: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Крім того, відповідно до вимог п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу умовою проведення документальної позапланової невиїзної перевірки є надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Тобто, платник податків повинен бути повідомлений податковим органом про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, та до її початку податковий орган повинен мати відповідний документ про ознайомлення платника податків з наказом про проведення перевірки.
В матеріалах справи взагалі відсутнє документальне підтвердження доводів податкового органу про вчасне отримання позивачем наказу та повідомлення про перевірку.
У зв'язку з тим, що наказ про проведення перевірки виданий з порушенням норм Податкового кодексу України, перевірка була проведена з порушенням відповідного порядку, встановленого Податковим кодексом України, дії відповідача з проведення документальної позапланової документальної невиїзної перевірки позивача є протиправними.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 у справі № 2а-5898/11/1070 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби відхилити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 у справі № 2а-5898/11/1070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.О. Федоров
Судді С.Е. Острович
О.І. Степашко