Справа № 682/724/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Маршал І.М.
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
12 травня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута Хмельницької області на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута Хмельницької області (далі - відповідач), третя особа на стороні відповідача публічне акціонерне товариство "Славутський комбінат "Будфарфор" (далі - третя особа) про визнання незаконною відмови у призначенні пільгової пенсії та зобов'язання призначити пенсію,
Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просила: визнати протиправним рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії позивачу за віком по Списку № 2 за результатами атестації робочих місць; зобов'язати відповідача призначити пенсію позивачу за віком відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XII ) з дня звернення із заявою про її призначення - з 29.09.2014.
Постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 23.03.2015 позов задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 з 09.08.1982 по 19.06.2013 працювала ливарником санітарно-будівельних виробів на стенді Славутського комбінату "Будфарфор". Вказане підтверджується копією трудової книжки позивача серії НОМЕР_1, виданою 03.03.1987 та довідкою ПАТ «Славутський комбінат «Будфарфор» №195 к від 27.10.2014 згідно якої позивач дійсно працювала в означений період повний робочий день в ПАТ Славутський комбінат «Будфарфор» на посаді ливарника санітарно-будівельних виробів на стенді в важких умовах праці, характер та умови її праці не змінювались.
29 вересня 2014 року позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пільгової пенсії відповідно до п. "б", ст. 13 Закону 1788-XII та згідно Списку № 2.
Однак, відповідач листом № 10124/03 від 10.10.2014 відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, оскільки за твердженням відповідача позивач не надала довідку про уточнюючий характер роботи.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач має повний стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, її трудова книжка містить всі необхідні відомості для призначення пільгової пенсії за Списком № 2, посада на якій працювала позивач включена до переліку професій з шкідливими умовами праці.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.
Відповідно до п. "б" ст.13 Закону № 1788-ХІІ право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи працівника, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими та важкими умовами праці, - за Списком № 2, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Згідно з п. «а» ч. 1 ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.
Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637- основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності записів у трудовій книжці, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів.
Разом з тим відповідно до п. 1 Порядку застосування Списків №1 та № 2 та за результатами атестації робочих місць до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV за умови досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу.
Згідно з п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії трудової книжки, позивач з 09.08.1982 по 19.06.2013 працювала на посаді ливарника санітарно-будівельних виробів на стенді на Славутському заводі «Будфарфор». Зазначене також підтверджується і довідкою ПАТ «Славутський комбінат «Будфарфор» №195 к від 27.10.2014, згідно якої позивач дійсно працювала в означений період повний робочий день в ПАТ Славутський комбінат «Будфарфор» на посаді ливарника санітарно-будівельних виробів на стенді в важких умовах праці, характер та умови її праці не змінювались.
Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 у випадку, коли атестація з 21.08.1991 не проводилась чи за результатами атестації проведеної вперше після 21.08.1997 право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи зі шкідливими умовами праці до 21.08.1992.
Згідно листа ПАТ «Славутський комбінат «Будфарфор» від 18.09.2014 № 115к вбачається, що атестація робочих місць на підприємстві, де працювала позивач проведена у 2000 році, що підтверджується і наказом №313 від 29.09.2000 про завершення атестації робочих місць за умовами праці та підтвердження прав за виконання робіт в шкідливих та важких умовах праці по Славутському комбінату «Будфарфор».
Відповідно до розділу 21900000 XVIII «Скляне виробництво, виробництвом керамічних, фарфорових и фаянсових виробів» Списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 посада ливарника санітарно-будівельних виробів на стенді входила до Списку № 2 посад та робіт, що дають право на пільгову пенсію, затвердженого вказаною постановою.
Наведені документи підтверджують право позивача на зарахування до пільгового стажу спірний період роботи для призначення пенсії на пільгових умовах.
Аналогічна правова позиція викладена в увалі Вищого адміністративного суду України №К/800/41523/13 від 11.02.2015.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що трудова книжка заповнена відповідно до положень внесення записів до трудових книжок, у ній містяться усі необхідні записи для підтвердження трудового стажу позивача, не встановлено неправильності чи неточності записів про періоди роботи.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.
Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 березня 2015 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Мельник-Томенко Ж. М.
Сторчак В. Ю.