Справа: № 826/505/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.
Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.
Іменем України
12 травня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ключковича В.Ю.,
суддів Петрика І.Й.,
Собківа Я.М.,
при секретарі Шевчук К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги ОСОБА_4, Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської ради, Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Заступника директора Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Вавришина Андрія Валентиновича, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Центру надання адміністративних послуг апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Стафед" про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_4 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_4) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до відповідачів, в якому просив:
1) визнати протиправними дії Київської міської державної адміністрації щодо здійснення неналежного контролю за опрацюванням, наданням відповідей та висновків структурними підрозділами в частині опрацювання проекту землеустрою для передачі у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які розташовані по АДРЕСА_1;
2) визнати протиправними дії Департаменту містобудування та архітектури щодо надання висновку від 03 вересня 2014 року №8610/0/12-1/27 щодо відмови в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою земельної ділянки площею 0,10 га, яка розташована по АДРЕСА_1 та скасувати зазначений висновок, про що винести відповідне рішення;
3) визнати протиправними дії заступника Департаменту містобудування та архітектури Вавриша А.В. щодо підписання висновку від 03 вересня 2014 року №8610/0/12-1/27;
4) зобов'язати державного адміністратора дозвільного центру апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати заяву позивача на одержання документу дозвільного характеру для подальшої підготовки проекту рішення Київської міської ради про виділення земельної ділянки у приватну власність площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які розташовані по АДРЕСА_1;
5) зобов'язати Департамент земельних ресурсів вчинити дії щодо погодження проекту землеустрою для передачі у приватну власність позивачу земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які розташовані по АДРЕСА_1;
6) зобов'язати Департамент містобудування та архітектури у визначеному чинним законодавством порядку і строки надати відповідний висновок щодо відповідності заявленої ініціативи містобудівній документації або ситуації, а також щодо наявних містобудівних умов і обмежень стосовно передачі позивачу земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які розташовані по АДРЕСА_1;
7) зобов'язати Департамент земельних ресурсів вчинити дії щодо підготовки проекту рішення Київської міської ради про передачу у приватну власність позивачу земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які розташовані по АДРЕСА_1;
8) зобов'язати Київську міську раду вчинити дії щодо прийняття рішення про відведення земельної ділянки площею 0,10 га позивачу для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2015 задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 відмовлено повністю. Крім того, Окружний адміністративний суд м. Києва вийшов за межі позовних вимог та зобов'язав Київську міську раду розглянути заяву ОСОБА_4 про передачу безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1, яка зареєстрована 15 липня 2010 року за №Д-15508.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2015 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі. Частину 2 резолютивної частини рішення - змінити, доповнивши останню реченням про зобов'язання Київської міської ради розглянути заяву та погодити проект відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,1 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2015 в частині відмови в задоволенні позовних вимог є такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Також позивач зазначає, що судом першої інстанції в своєму рішенні не доведено обставин, які суд вважав встановленими, однак такі обставини є такими, що мають значення для вирішення справи. Судове рішення, на думку позивача, порушує вимоги КАС України в частині обов'язку саме суб'єкта владних повноважень доводити обставини дотримання вимог чинного законодавства при прийнятті рішення.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції в частині виходу за межі позовних вимог, відповідачами Київською міською радою ( далі - Київрада) та Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент земельних ресурсів) теж подано апеляційні скарги, в яких апелянти просять скасувати в цій частині постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Київрада зазначає, що у частині, якою суд вийшов за межі позовних вимог, рішення прийнято з невірним застосуванням норм матеріального права. Також Київрада зазначає, що обставини справи встановлені судом першої інстанції на підставі неповного і неправильного дослідження поданих сторонами доказів, висновок суду, викладений в оскаржуваній постанові, не відповідає дійсним обставинам справи, а тому у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для виходу за межі позовних вимог.
Департамент земельних ресурсів, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині виходу за межі позовних вимог, вважає його таким, що прийняте з порушенням норм права та неповним дослідженням доказів, вказуючи, при цьому, що заява ОСОБА_4 розглянута та про результати розгляду повідомлено заявника, у зв'язку з чим, на думку апелянта, доцільність виходу суду поза межі позовних вимог є безпідставною та такою, що порушує принцип рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, вислухавши думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає залишенню без задоволення, апеляційні скарги Київради та Департаменту земельних ресурсів підлягають задоволенню, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2015 в частині відмови у задоволенні адміністративного підлягає залишенню без змін, а в частині виходу за межі позовних вимог - скасуванню, з наступних підстав.
Згідно ч. 2 статті 195 КАС України, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.198, п.п.1, 4 ч. 1 ст.202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано судом обставин, що мають значення для справи, допущено порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, виходячи з формулювання позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, дійшов висновку, що відповідачами доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому адміністративний позов ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного адміністративного суду погоджується, з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_4 звернувся до голови Київської міської ради із заявою про передачу йому безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1, яка зареєстрована 15 липня 2010 року за №Д-15508.
Додатками до вказаної заяви позивач додав копію паспорту громадянина України та копію довідки ідентифікаційного коду. (т.1 а.с.13).
Згідно із супровідним листом заступника Київського міського голови -секретаря Київради від 15 липня 2010 року №29/233-Д-15508 за підписом ОСОБА_7, адресованого ОСОБА_8, направлено заяву позивача для розгляду та надання відповіді у встановленому порядку автору, копію Київраді, терміном до 16 серпня 2010 року.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що листом від 13.08.2010 №03-25/24189 Головне управління земельних ресурсів повідомило позивача про невідповідність клопотання вимогам земельного законодавства у зв'язку з відсутністю доданих документів, зокрема, графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та згоди землекористувача. (Т.2 а.с.166).
На замовлення ОСОБА_4 ТОВ "Стафед" виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1.
Відповідно до листа Департаменту містобудування та архітектури від 03 вересня 2014 року №8610/0/12-1/27-14 за підписом заступника директора Вавриша А.В., адресованого ТОВ "Стафед" на його звернення від 14.05.2014 №115, повідомлено, що відведення земельної ділянки ОСОБА_4 для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1, не відповідає вимогам чинного законодавства та містобудівній документації, а вказана територія належить до території спецпризначення.
Даючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.
Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент подання позивачем заяви про передачу земельної ділянки) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно із частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Частина сьома статті 118 Земельного кодексу України районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідно до положень частини восьмої та дев'ятої статті 118 Земельного кодексу України розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою (далі - Комісія).
Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проект повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.
Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи.
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Згідно із нормами Земельного кодексу України, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин, вбачається, що процедура одержання громадянином безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд розпочинається із подання громадянами відповідного клопотання, до якого додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства); і лише після отримання клопотання разом із необхідними документами таке клопотання розглядається відповідною місцевою адміністрацією чи радою, яка дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували подання ОСОБА_4 клопотання про надання безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1, разом із графічними матеріалами, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та погодженням землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).
Доводи позивача про надання разом із заявою всіх необхідних документів не приймаються судом до уваги, оскільки не підтверджуються документально. Так, подані до суду апеляційної інстанції копії схем розміщення земельних ділянок (Т.2 а.с.96,97) містять відмітку про їх отримання начальником відділу ОСОБА_9 у вересні 2010 року, тобто після надіслання позивачу листа від 13.08.2010 №03-25/24189 Головним управлінням земельних ресурсів, яким позивача повідомлено про невідповідність клопотання вимогам земельного законодавства у зв'язку з відсутністю доданих документів, зокрема, графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та згоди землекористувача
Судом першої інстанції вірно не взято до уваги твердження позивача про те, що дозвіл на підготовку проекту землеустрою надано на підставі доручення секретаря Київради Довгого О. від 15 липня 2010 року №29/233-Д-15508, оскільки в матеріалах справи міститься лише супровідний лист на бланку заступника Київського міського голови -секретаря Київради від 15 липня 2010 року №29/233-Д-15508, який: 1) підписаний ОСОБА_7; 2) адресований ОСОБА_8 для розгляду та надання відповіді на заяву ОСОБА_4 у встановленому порядку; 3) не містить вказівки про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки.
А тому, супровідний лист на бланку заступника Київського міського голови -секретаря Київради від 15 липня 2010 року №29/233-Д-15508 не є дорученням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення позивачу земельною ділянки та підписано іншою особою, а не секретарем Київської міської ради Довгим О.
Тобто проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1, виготовлений ТОВ "Стафед" на замовлення ОСОБА_4, розроблений фактично без надання Київською міською радою дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відсутність в матеріалах справи доказів подання ОСОБА_4 клопотання про надання безоплатно у власність спірної земельної ділянки разом із необхідними документами та доказів отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою, унеможливлює погодити такий проект землеустрою.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання протиправними дії КМДА щодо здійснення неналежного контролю за опрацюванням, наданням відповідей та висновків структурними підрозділами частині опрацювання проекту землеустрою для передачі у приватну власність позивачу земельної ділянки, про зобов'язання Департаменту земельних ресурсів вчинити дії щодо погодження проекту землеустрою, про зобов'язання Департаменту містобудування та архітектури надати позитивний висновок щодо відповідності заявленої ініціативи містобудівній документації або ситуації, а також щодо наявних містобудівних умов і обмежень, про зобов'язання Департаменту земельних ресурсів вчинити дії щодо підготовки проекту рішення Київської міської ради про передачу у приватну власність позивачу земельної ділянки, про зобов'язання Київської міської ради вчинити дії щодо прийняття рішення про погодження проекту землеустрою та відведення земельної ділянки нормативно та документально не підтверджуються й не підлягають задоволенню.
Суд апеляційної інстанції погоджується і з тим, що не підлягають задоволенню також позовні вимоги про визнання протиправними дій Департаменту містобудування та архітектури щодо надання висновку від 03 вересня 2014 року №8610/0/12-1/27 щодо відмови в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою земельної ділянки та скасувати цей висновок та позовні вимоги про визнання протиправним дій Вавриша А.В. щодо підписання такого висновку, оскільки лист Департаменту містобудування та архітектури від 03 вересня 2014 року №8610/0/12-1/27 є відповіддю на звернення ТОВ "Стафед", не є якимось висновком та не має ознак відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою; крім того, вище встановлено відсутність підстав для надання дозволу на розроблення документації із землеустрою у зв'язку із ненаданням позивачем документів, передбачених частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України.
Крім того, Департамент містобудування та архітектури у письмовому запереченні проти позову зазначив, що клопотання про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4 Департаменту містобудування та архітектури не надходило. Доказів на підтвердження зворотного позивачем ні до суду першої, ні апеляційної інстанції не надано, та судом таких не встановлено.
Доводи позивача про належність спірної земельної ділянки до земель будівництва житлових будинків та посилання на розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Л-Медіка", суд залишає поза увагою, оскільки, з огляду на ненадання позивачем необхідних документів із заявою про передачу земельної ділянки, вони не стосуються обставин справи.
Так само недоведеними є позовні вимоги про зобов'язання зареєструвати заяву ОСОБА_4 на одержання документа дозвільного характеру для подальшої підготовки проекту рішення Київської міської ради про виділення земельної ділянки, що пред'явлені до Центру надання адміністративних послуг, з огляду на наступне.
Судом апеляційної інстанції, як і судом першої інстанції не встановлено порушення Центром надання адміністративних послуг прав чи інтереси ОСОБА_4, оскільки в матеріалах справи відсутні докази звернення ОСОБА_4 із будь-якими заявами до Центру надання адміністративних послуг, у тому числі щодо одержання документа дозвільного характеру для подальшої підготовки проекту рішення Київської міської ради про виділення земельної ділянки, або докази вчинення Центром будь-яких дій, що стосуються одержання у власність земельної ділянки на АДРЕСА_1.
Необґрунтованими є позовні вимоги про винесення окремої ухвали щодо посадових осіб КМДА за фальсифікацією містобудівної документації та порушення конституційних прав громадян, оскільки доказів цьому матеріали справи не містять. Крім того, постановлення окремої ухвали є виключно компетенцією суду і не залежить від заявлення (чи не заявлення) таких вимог позивачем, а підстав для постановлення такої, за даних обставин, суд не вбачає.
Не підтверджено жодним доказом і посилання ОСОБА_4 на те, що під час постановлення рішення прокуратурою м. Києва було здійснено тиск на суд та було порушено таємницю нарадчої кімнати, який, на думку позивача, було здійснено шляхом проведення відповідними особами обшуку, оскільки такі дії відповідних органів самі по собі жодним чином не можуть свідчити про тиск на суд з метою постановлення судом першої інстанції оспорюваного рішення саме по зазначеній справі.
Не доведено позивачем та судом не встановлено порушень закону з боку посадових осіб КМДА, у тому числі, пов'язаних із фальсифікацією містобудівної документації чи порушенням прав позивача.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції не може погодитись з висновком суду першої інстанції про необхідність виходу за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача в рамках даного адміністративного спору та зобов'язання Київську міську раду розглянути таку заяву у встановленому законом порядку, оскільки, як вище встановлено судом апеляційної інстанції листом від 13.08.2010 №03-25/24189 Головне управління земельних ресурсів повідомило позивача про невідповідність клопотання вимогам земельного законодавства у зв'язку з відсутністю доданих документів, зокрема, графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та згоди землекористувача, а тому підстави для виходу за межі позовних вимог відсутні.
Посилання позивача на те, що ним на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції не отримано жодної відповіді за його заявою про передачу земельної ділянки, судом апеляційної інстанції не може бути взято до уваги, оскільки, з урахуванням законодавчо встановленого одномісячного терміну для надання відповіді на заяву позивача від 15.07.2010 року, такі дії Київради позивачем в даній справі не оскаржуються та питання про визнання таких дій (чи бездіяльності) неправомірними позивачем не ставиться, натомість матеріали справи містять лист Головного управління земельних ресурсів від 13.08.2010 №03-25/24189, як уповноваженого структурного підрозділу Київради.
Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, не дотримано судом першої інстанції.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, в частині виходу за межі позовних вимог було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанову від 27 лютого 2015 року в частині зобов'язання Київської міської ради розглянути заяву ОСОБА_4 про передачу безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1, яка зареєстрована 15 липня 2010 року за №Д-15508 - необхідно скасувати. В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2015 року слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 160,198,200, 202, 207, 212, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Апеляційні скарги Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2015 року в частині зобов'язання Київської міської ради розглянути заяву ОСОБА_4 про передачу безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1, яка зареєстрована 15 липня 2010 року за №Д-15508 - скасувати.
В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2015 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст постанови складено та підписано 13.05.2015
Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович
Судді: І.Й. Петрик
Я.М. Собків
Головуючий суддя Ключкович В.Ю.
Судді: Петрик І.Й.
Собків Я.М.