22 квітня 2015 рокусправа № 804/13186/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.
суддів: Дурасової Ю.В. Проценко О.А.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року у справі №804/13186/14
за позовом ОСОБА_1
до відповідачів про Квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, яка полягає «в не розгляді заяви в порядку, передбаченому Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду", та вжити заходів передбачених цим Законом»;
- зобов'язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська розглянути заяву в порядку, передбаченому Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" та вжити заходів, передбачених цим Законом щодо приватизації квартири, яку вона займає на підставі листа БУ-1 № 429 від 26.02.22013 року.
Позов обґрунтований тим, що керуючись ст. ст. 40, 47 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 6 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", Наказом Міністра оборони України №1 від 03.01.1993 р, Наказом Міністра оборони України №569 від 15.09.2011 р. "Про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність територіальних громад", позивач звернувся з заявою до Гвардійської КЕЧ району Дніпропетровської області, що є уповноваженим органом з приватизації в с.м.т. Черкаське та с.м.т. Гвардійське, про передачу в приватну власність квартири, в якій він проживає з 1992р., проте заява начальником Гвардійської КЕЧ району Дніпропетровської області ОСОБА_2 у порядку, визначеному Законом, не розглядалась, на свою заяву позивач отримав лише лист про неможливість розгляду питання про передачу у власність квартири. Посилаючись на порушення прав відповідачем, який наділений владними управлінськими функціями щодо вирішення питання про передачу у власність квартири, позивач звернувся з позовом до суду.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 21.08.2014 року про передачу у приватну власність квартири АДРЕСА_1 згідно Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"; зобов'язано Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська прийняти рішення по суті заяви ОСОБА_1 від 21.08.2014 року згідно Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постанова суду, в частині задоволених позовних вимог, зокрема, мотивована тим, що відповідачем порушено процедуру розгляду заяви про передачу у власність житла, яка передбачена Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду". Вказавши на наявність у позивача права на звернення до відповідача з приводу отримання безоплатно у власність житла, яке визначено Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду", суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність зобов'язання відповідача розглянути порушене позивачем питання у спосіб, визначений вказаним Законом.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Квартирно-експлуатаційний відділ м.Дніпропетровська подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до п. 2 ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" не підлягають приватизації квартири, розташовані на територіях закритих військових поселень. Оскільки, квартира, в якій проживає позивач, знаходиться саме на території такого військового поселення, то у відповідача були відсутні правові підстави для передачі її у власність позивачу згідно з вимогами Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду". Крім того, відповідач вказує, що в Законіц України «Про приватизацію державного житлового фонду» не передбачено «розгляд заяв» фізичних осіб. Вважає,що заява ОСОБА_1 має розглядатися згідно Закону України «Про звернення громадян». Отже, заява ОСОБА_1 ( №2100/35-К від 321.08.2014 року) була розглянута КЕВ м.Дніпропетровська, відповідь надано у встановлений законодавством строк, копія відповіді додана до позовної заяви самим позивачем та міститься в матеріалах справи.
Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_1
Вселення в зазначену квартиру відбулося на підставі листа Гвардійської КЕЧ району від 26.02.2013 року № 429.
21.08.2014 року позивач звернувся до квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська з заявою про передачу в приватну власність квартири за адресою АДРЕСА_1
Проте, за даною заявою рішення відповідно до чинного законодавства прийнято не було.
Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська посилається на те, що вказана заява була розглянута як звернення громадян та надано на неї відповідь листом від 26.08.2014 р. №2361, в якому зазначено, що згідно переліку закритих військових містечок, які мають у своєму складі житловий фонд, смт. Гвардійське Дніпропетровської області відноситься до закритих військових містечок. Згідно Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військові містечка є військовим майном і не підлягає приватизації. З цих підстав у Листі зазначено, що питання про передачу в приватну власність квартири не розглядається.
За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неналежного розгляду відповідачем заяви позивача про передачу у приватну власність квартири.
Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання визначено Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Відповідно до статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Частиною 5 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.
Відповідно до частин 1, 3, 10 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.
Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.
Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.
Аналіз даної норми свідчить про те, що орган приватизації зобов'язаний не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина прийняти рішення про передачу у власність або про відмову у передачі квартири у власність.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 звернулася до КЕВ із заявою про передачу в приватну власність квартири, яку вона займає. Дана заява була зареєстрована Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпропетровська за № 35.
Однак, рішення органом приватизації про передачу або про відмову у передачі позивачу квартири у власність відповідно до чинного законодавства прийнято не було.
Твердження відповідача про те, що оскільки, квартира, в якій проживає позивач, знаходиться на території закритого військового поселення, у зв'язку з чим не може бути об'єктом приватизації, не заслуговують на увагу, оскільки вказані обставини не звільняють відповідача від обов'язку розглянути заяву позивача у порядку, визначеному Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», та прийняти за результатами її розгляду відповідне рішення.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не має.
На підставі викладеного, керуючись ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року у справі № 804/13186/14 -залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.
Головуючий: Л.П. Туркіна
Суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: О.А. Проценко