"12" травня 2015 р. справа № 215/118/15-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.
суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 лютого 2015 року в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Держави Україна в особі Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 у січні 2015 року звернулась до суду з позовом, в якому просила: 1) визнати протиправними дії з 01.06.2014 по 16.12.2014 Держави Україна в особі Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо порушення права на соціальний захист дітей війни, недоплати підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмір 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.06.2014 по 16.12.2014; порушення права на соціальне забезпечення за віком і на здійснення необхідних для підтримання гідності і вільного розвитку особи прав у економічній, соціальній і культурній галузях за допомогою національних зусиль і міжнародного співробітництва та відповідно до структури і ресурсів кожної держави; 2) визнати протиправними дії з 01.06.2014 по 16.12.2014 Держави Україна в особі Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо перерахування пенсії з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника згідно показника середньої заробітної плати за 2013 рік - 2979,46 грн., відповідно до п. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції після 01.10.2011) розмір пенсії по втраті годувальника дорівнює 2702,06 грн.; 3) зобов'язати з 01.06.2014 по 16.12.2014 Державу Україна в особі Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перерахувати пенсії по втраті годувальника згідно показника середньої заробітної плати за 2013 рік - 2979,46 грн., відповідно до п. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції після 01.10.2011); 4) відшкодувати матеріальну шкоду, завдану діями Держави Україна в особі Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в сумі 10265,50 грн.; 5) відшкодувати моральну шкоду, завдану діями Держави Україна в особі Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в сумі 20000 грн.; 6) зобов'язати Державу Україна в особі Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області сплачувати в подальшому пенсію із врахуванням підвищення в розмірі 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 лютого 2015 року позов залишено без розгляду в зв'язку з тим, що у провадженні адміністративного суду є адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи, що призвело до прийняття незаконного рішення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого адміністративного суду є адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що постановою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 15.07.2014 в адміністративній справі № 215/3481/14-а вирішено тотожний позов ОСОБА_1.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду в адміністративній справі № 215/3481/14-а були позовні вимоги щодо: визнання протиправними дій з 01.11.2013 по 18.06.2014 Управління пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу, щодо недоплати підвищенням до пенсії як «дитині війни» в розмірі 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.11.2013 по 23.05.2014; 2) визнання протиправними дій з 01.11.2013 по 18.06.2014 Управління пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу щодо перерахування пенсії з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника згідно показника середньої заробітної плати за 2013 рік - 2979,46 грн., відповідно до п. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції після 01.10.2011) розмір пенсії по втраті годувальника дорівнює 2702,06 грн.; 3) зобов'язання з 01.11.2013 по 18.06.2014 Управління пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу перерахувати пенсію по втраті годувальника згідно показника середньої заробітної плати за 2013 - 2979,46 грн., відповідно до п. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції після 01.10.2011); 4) відшкодування матеріальної шкоди, завданої діями Управління пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу та стягнути за рахунок державного бюджету на користь позивача завдану їй матеріальну шкоду в сумі 10453 грн., де 2379,90 грн. недоотримана державна допомога у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, а 8073,10 грн. не дополучена пенсія в наслідок відмови перерахування їй пенсії по втраті годувальника, відповідно до п. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції після 01.10.2011), згідно показника середньої заробітної плати за 2013 - 2979,46 грн.; 5) відшкодування завдану діями Управління пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу, яка є державною установою та стягнути за рахунок державного бюджету на її користь завдану моральну шкоду в сумі 22500 грн.; 6) зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу сплачувати в подальшому пенсію із врахуванням підвищення в розмірі 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 15.07.2014 в адміністративній справі № 215/3481/14-а у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Проте постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року скасовано постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 15.07.2014 в адміністративній справі № 215/3481/14-а, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, з урахуванням виплачених сум та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії, у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 01 січня 2014 року 02 серпня 2014 року, з урахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Таким чином, суд в адміністративній справі № 215/3481/14-а встановив право ОСОБА_1 на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як особи, що має статус дитини війни, відповідно до приписів Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та відсутність права на перерахунок пенсії по втраті годувальника з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2013 рік - 2979,46 грн., відповідно до п. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішення набрало законної сили 17.12.2014 та підлягає виконанню.
Спростовуючи доводи апелянта щодо невірного ототожнення судом першої інстанції позовних вимог, колегія суддів зазначає, що предметом спору в адміністративних справах № 215/3481/14-а та № 215/118/15-а є саме право позивача на отримання підвищення до пенсії у розмірі, встановленому Законом України «Про соціальний захист дітей війни» та перерахунок пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2013 рік, а не період, за який необхідно здійснити перерахунок вказаних соціальних виплат.
Пенсія є періодичним платежем, виплата якої не обмежена у часі, як і підвищення до неї.
Крім того позивач, звертаючись до суду з позовом, як в адміністративній справі № 215/118/15-а, так і № 215/3481/14-а, заявляла вимоги щодо здійснення нарахування та виплати підвищення до пенсії без обмеження часовим проміжком.
Також в постанові Верховного Суду України від 08.07.2014 відображена правова позиція, згідно з якою підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати, тому, вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі дітям війни, суди, у разі відсутності спору про право особи на отримання підвищення до пенсії або встановлення такого права в судовому порядку, не мають підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.
Щодо позовних вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди суд апеляційної інстанції за зазначає, що згідно з приписами частини 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Тобто вимоги про відшкодування шкоди нерозривно зв'язані з позовними вимогами про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а тому не можуть бути самостійним предметом розгляду в адміністративній справі.
З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 лютого 2015 року в адміністративній справі № 215/118/15-а - без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: Т.І. Ясенова