Постанова від 13.05.2015 по справі 263/1940/15-а

Головуючий у 1 інстанції - Васильченко О.Г.

Суддя-доповідач - Василенко Л.А.

УКРАЇНА
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 року справа №263/1940/15-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Ханової Р.Ф., Казначеєва Е.Г.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 27 березня 2015 року у справі №263/1940/15-а за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

16.02.2015 року позивач - ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача - управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя (УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя), в якому просила:

поновити пропущений строк для звернення до суду з адміністративним позовом;

визнати неправомірними дії УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя щодо проведення індексації пенсії з 1 січня 2014 року з порушенням Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.03р. № 1078, без врахування за базовий місяць грудень 2013 року та індексу споживчих цін за період з січня 2014 року;

зобов'язати УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя провести перерахунок індексації пенсії з врахуванням суми індексації, визначеної виходячи з базового місяця грудень 2013 року та індексу споживчих цін за період з січня 2014 року на підставі та відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, починаючи нарахування та виплату суми індексації пенсії з 1 січня 2014 року (а. с. 2-3).

Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 27 березня 2015 року позов ОСОБА_3 до УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії задоволено, а саме: визнано неправомірними дії та зобов'язано УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя здійснити ОСОБА_3 перерахунок та виплату індексації пенсії за період з січня 2014 року з врахуванням за базовий місяць грудень 2013 року та індексу споживчих цін за період з січня 2014 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 року, з урахуванням фактично виплачених сум (а. с. 24-25).

Відповідач не погодився з постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції, у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі (а. с. 28-29).

Відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто в письмовому провадженні.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя та отримує пенсію за віком з травня 2009 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

26.11.2014 року ОСОБА_3 звернулась до пенсійного органу з заявою про надання довідки про отриману нею суму індексації її пенсії та надання роз'яснення щодо причин не проведення індексації, якщо це мало місце (а.с.9).

Листом УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя № 41931/05 від 04.12.2014 року повідомило позивача, що оскільки підвищення її пенсії проводиться на кожному етапі збільшення рівня прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб та з 01.05.2012 року до її складу встановлена доплата до прожиткового мінімуму з урахуванням абз.1 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з цим відсутні підстави для проведення індексації пенсії (а. с. 10).

З наявної в матеріалах справи копії трудової книжки встановлено, що позивач звільнений 13 грудня 2013 року та на даний час не працює (а.с.8).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним у справі є правомірність дій пенсійного органу щодо непроведення індексації пенсії позивачеві з тих підстав, що пенсійним органом проводиться щомісячна доплата до пенсії до прожиткового мінімуму.

Суд апеляційної інстанції відповідно до приписів речення другого частини першої статті 195 КАС України під час перегляду постанови суду першої інстанції вийшов за межі доводів апеляційної скарги, оскільки під час апеляційного провадження встановив порушення, допущені судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Суд першої інстанції в порушення п.5 ч.1 ст.107 КАС України не з'ясував чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом.

Позивач просила провести індексацію її пенсії з 01.01.2014 року, а з позовом до суду першої інстанції звернулася 16.02.2015 року, тобто більш ніж через шість місяців. В позовній заяві просила суд поновити строки звернення до суду, вважаючи, що строки звернення не застосовуються до даних спірних правовідносин.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала (ст. 100 КАС України).

Колегія суддів дійшла висновку, що позивач не навела поважних причин пропущення строку звернення до суду, пенсію отримувала щомісячно і тому могла або повинна була дізнатися про порушене право ще з дати обчислення розміру пенсії, тому вимоги заявлені за межами шестимісячного строку звернення з позовом до адміністративного суду необхідно залишити без розгляду.

Отже, вимоги позивача про зобов'язання провести індексацію пенсії за період з 1 січня 2014 року до 15 серпня 2014 року включно підлягають залишенню без розгляду у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду і не підлягають розгляду за суттю.

Щодо позовних вимог після 15.08.2014 року, то вони не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Згідно положень статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року № 1282-XII (далі Закон №1282) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі пенсії.

Статтею 3 Закону №1282 встановлено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Згідно з нормами статті 4 цього ж Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється і розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться з наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Статтею 6 Закону № 1282 визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів у тому числі пенсій. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Отже, норми діючого законодавства встановлюють, що індексація пенсії визначається для кожного пенсіонера індивідуально, залежно від місяця підвищення пенсії чи внаслідок проведених перерахунків, проводиться автоматично, а також інших обставин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.03р. № 1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення» (далі Порядок №1078), яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують найману працю найманих працівників.

Пунктом 1-1 Порядку № 1078 встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року № 491-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру - пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії.

Пунктом 3 Порядку № 1078 визначено, що до об'єктів індексації, визначених у пункті 2, не відносяться, зокрема: соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму/пенсії, обчислені з урахуванням абзацу першого частини першої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; додаткова пенсія, підвищення, компенсаційні виплати, надбавки та інші доплати до пенсії, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, індексуються пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат). Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003р. N 1078, встановлено, у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не проводиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2006 року №690 абзац 3 пункту 5 Порядку № 1078, викладений в такій редакції, якщо сума збільшення грошових доходів менша від суми індексації, нарахованої відповідно до цього Порядку, подальша індексація проводиться за прикладом, наведеним у додатку N4.

Пункт 13 Порядку № 1078, встановлює, що спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку.

Згідно пункту 10-1 Порядку, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пенсій особам, які придбали право на її призначення, проводиться, починаючи з місяцем, в якому вони призначені.

Отже, для проведення подальшої індексації з наступного за базовим місяця здійснюється нове обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком до перевищення порогу індексації. При цьому сума підвищення доходу має перевищувати суму індексації, що має нараховуватись у місяці зростання доходу.

Таким чином, базовим місяцем на підставі абзацу 3 частини 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення та Додатку №4 Порядку слід розуміти місяць, в якому сума збільшення грошового доходу, який підлягає індексації, більше ніж сума індексації, яка повинна бути нарахована в місяці збільшення грошового доходу.

Відповідачем при обчисленні суми індексації пенсії позивача за спірний період не було враховано положень п.5 Порядку, яким передбачено, що у разі якщо сума збільшення грошових доходів є меншою суми індексації, нарахованої відповідно до Порядку, подальша індексація провадиться на визначений згідно даному Порядку індекс.

Виходячи з матеріалів справи відповідач не довів протилежного, що всі подальші підвищення до пенсії позивача до теперішнього часу не перевищували суми індексації. Оскільки підвищення пенсії позивача не перевищувало розміру індексації, базовим місяцем до теперішнього часу залишається грудень 2013 року.

Твердження відповідача про те, що пенсія позивача обчислена відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому з урахуванням п. 3 Порядку, пенсія позивача не належить до об'єкту індексації є неспроможними з огляду на наступне.

Згідно п. 98 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» були внесені зміни до ст. 2, 6 та 10.

Зокрема, текст статті 6 викладений в такій редакції: "У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України".

У березні 2008 року Постановою Кабінету Міністрів України № 170 від 12 березня 2008 року до Порядку індексації внесено зміни, зокрема, соціальні виплати, розмір котрих залежить від прожиткового мінімуму (у т.ч. пенсії за абз. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV, надбавки, додаткові пенсії, підвищення), перестали відноситися до об'єктів індексації.

В подальшому, положення пункту п.98 розділу II втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року. Отже, порядок проведення індексації з урахуванням внесених на 2008 рік змін Кабінетом Міністрів мав визначатися тільки протягом січня - 22 травня 2008 року.

В той же час, Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінету Міністрів України надано лише право встановлювати інші об'єкти індексації у додаток до перерахованих у статті 2 Закону, а не звужувати їхній перелік.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Такими чином, оскільки положення Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078 суперечать положенням Закону Україну «Про індексацію грошових доходів населення» в частині визначення доходів, які не відносяться до об'єктів індексації, тому в даному випадку підлягають застосуванню положення Закону, який має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України, з огляду на положення принципу законності закріпленого статтею 9 КАС України.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що судом першої інстанції задоволено позовні вимоги щодо здійснення перерахунку індексації пенсії з 1 січня 2014 року без зазначення кінцевої дати задоволення позовних вимог в порушення п.6-7 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», який встановлює, що норми і положення Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Прикінцеві положення доповнено пунктом 6-7 згідно із Законом № 1622-VII від 31.07.2014, який набрав чинності 02 серпня 2014 року. Отже з 02 серпня 2014 року підлягає застосуванню до спірних правовідносин п.3 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17 липня 2003 року №1078, оскільки він є чинним та не скасований в установленому законом порядку, а вимоги п.6-7 прикінцевих положень Закону України «Про Державний Бюджет України на 2014 рік» не визнані неконституційними.

Застосування Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» є доречним у межах спірних відносин з огляду на дію загальноправового принципу норми права у часі, що дозволяє подальше застосування постанови Уряду.

Аналогічні норми містить Закон України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», відповідно до п. 9 Прикінцевих положень якого встановлено, що Кабінетом Міністрів України затверджується особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2015 рік, а норми і положення Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги позивача, не врахував п.6-7 Прикінцевих положень закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» та п.9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», якими не передбачена індексація грошових доходів населення, а тому позовні вимоги позивача, якщо б були заявлені в межах шестимісячного строку звернення до суду, то підлягали би задоволенню тільки обмежений проміжок часу, а саме, з першого січня 2014 року до другого серпня 2014 року.

Отже, на підставі аналізу встановлених обставин справи та наведених норм матеріального закону, позовні вимоги з 16 серпня 2014 року не підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції внаслідок помилкового норм матеріального та процесуального права невірно вирішений спір, тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нової про залишення позовних вимог за період з 01.01.2014 року до 15.08.2014 року без розгляду та відмову у задоволенні решти позовних вимог.

Керуючись ст. 99, ст. 100, ст. 155 ч.1 п.9, ст. 195, ст. 197, ст.198 ч.1 п.3, ст.202 ч.1 п.4, ст.203 ч.1, ст. 205 ч.2, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя задовольнити частково.

Постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 27 березня 2015 року у справі №263/1940/15-а за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії скасувати.

Позов ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії за період з 01.01.2014 року до 15.08.2014 року включно залишити без розгляду.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії за період з 16.08.2014 року відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді Р.Ф.Ханова

Е.Г.Казначеєв

Попередній документ
44154792
Наступний документ
44154794
Інформація про рішення:
№ рішення: 44154793
№ справи: 263/1940/15-а
Дата рішення: 13.05.2015
Дата публікації: 19.05.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: