"20" квітня 2015 р.
справа № 808/9088/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.
суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український графіт» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «Український графіт» про відшкодуванням фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, -
Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Український графіт» про стягнення відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у розмірі 108525 грн. 23 коп.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 року позов задоволено.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Український графіт» на користь Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя суму відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. «а» Закону України «Про пенсійне забезпечення» у розмірі 108525 грн. 23 коп.
Не погодившись з постановленими у справі рішенням першої інстанцій, публічне акціонерне товариство «Український графіт» звернулось Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до розрахунків, поданих управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, відповідачем не відшкодовано витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з вересня 2014 року по листопад 2014 року включно на суму 108525 грн. 23 коп.
З метою стягнення з відповідача зазначеної заборгованості, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Положеннями статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно з пунктом 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Пунктом 2.1.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 визначено, що платниками страхових внесків є, зокрема, підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до пункту 6.1 вищезазначеної Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно з пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача наявний обов'язок щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.
Постановлене у справі рішення суду першої інстанції є законними і обґрунтованими, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український графіт» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 року по справі № 808/9088/14 - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 року по справі № 808/9088/14 - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: С.В. Чабаненко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: А.В. Шлай