01 квітня 2015 рокусправа № П/811/888/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.
суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року у справі № П/811/888/14 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу, рішення про застосування штрафних санкцій,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати: - вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.03.2014 р. на суму 4 122,36 грн., у тому числі 3 747,60 грн. недоїмки та 374,60 грн. штрафу; - рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0001571701 від 21.03.2014 р., яким застосовано штрафні санкції в розмірі 374,76 грн.; - податкові повідомлення-рішення №0001561701 від 21.03.2014 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 4 879,00 грн., у тому числі 3 252,67 грн. основного платежу та 1 626,33 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та №0001551701 від 21.03.2014 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3 246,00 грн., у тому числі 2 164,00 грн. основного платежу та 1 082,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що висновки відповідача про відсутність залишків брикету, реалізованого ним у січні 2012 року УДППЗ «Укрпошта», ґрунтуються лише на підставі довідки про залишок товару, наданої на початок перевірки, у якій помилково не вказано залишок брикету, що знаходився на відповідальному зберіганні в УДППЗ «Укрпошта», та що відображено у Книзі обліку доходів і витрат. Також позивач вказує, що факт реалізації цегли в кількості 14,4 тис. шт. на суму 10 800,00 грн. підтверджується первинними документами. Відтак позивач зауважує, що оскільки висновок податкового органу про завищення витрат на загальну суму 19 133,36 грн. є неправомірним, то відсутні підстави для нарахування 3 747,60 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та 374,76 грн. штрафних санкцій. Окрім того, позивач зазначає, що до складу податкового кредиту за грудень 2012 року ним віднесено суми ПДВ за господарськими операціями ТОВ «КЗСМ №2 - Синтез» щодо придбання цегли, яка використовувалася ним у власній господарській діяльності.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду 15 травня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. Апелянт зазначає, що перевіркою достовірності декларування сум валових витрат, відображених в додатку №5 до декларацій про майновий стан та доходи встановлено, що в порушення вимог п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України позивачем завищено витрати на загальну суму 19 133,36 грн., так як включено до складу витрат за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. по статті «вартість товарів» витрати на суму 2 068 130,22 грн., а відповідно до наданих на перевірку документів вартість товару, пов'язаного з отриманням доходу у вищезгаданому звітному періоді становить 2 048 996,86 грн. При цьому відповідач вказує, що відповідно до видаткової накладної від 21.01.2012 р. позивачем реалізовано УДППЗ «Укрпошта» брикет на суму 8 333,36 грн., у той час як станом на 01.01.2012 р. у позивача були відсутні залишки даного товару та не підтверджено факт його придбання у січні 2012 року. Також відповідач зазначає, що на підставі первинних документів перевіркою не підтверджено факт реалізації у 2012 році цегли в кількості 14,4 т. шт. на суму 10 800,00 грн., разом з тим зазначена цегла також відсутня в залишках товару станом на 31.12.2012 р., однак вартість щодо її придбання включена позивачем до складу витрат. В результаті вищевказаних порушень перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7% встановлено, що в порушення п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивачем занижено суму єдиного внеску за 2012 рік на 3 747,60 грн. та завищено суму податкового кредиту на 2 164,00 грн. у зв'язку із включенням сум ПДВ за господарськими операціями з ТОВ «КЗБМ №2» щодо придбання товарів, які не використовувалися позивачем в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності та в залишках ТМЦ не рахуються.
Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, у судове засідання не прибули, про причини неприбуття не повідомили.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області у період з 21.02.2014 р. по 07.03.2014 р. проведено планову документальну виїзну перевірку діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої складено акт №153/11-23-17-01/НОМЕР_1 від 14.03.2014 р. Висновками акту, зокрема, встановлено порушення позивачем п.177.2, 177.4 ст.177 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за 2012 рік у розмірі 3 252,67 грн., п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим завищено податковий кредит за грудень 2012 року в суму 2 164,00 грн., п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання з єдиного внеску за грудень 2012 року у розмірі 3 447,60 грн. На підставі акта перевірки відповідачем винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.03.2014 р. на суму 4 122,36 грн., у тому числі 3 747,60 грн. недоїмки та 374,60 грн. штрафу (а.с.27); рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0001571701 від 21.03.2014 р., яким відносно позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 374,76 грн. (а.с.28); податкове повідомлення-рішення №0001561701 від 21.03.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 4 879,00 грн., у тому числі 3 252,67 грн. основного платежу та 1 626,33 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.29); податкове повідомлення-рішення №0001551701 від 21.03.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3 246,00 грн., у тому числі 2 164,00 грн. основного платежу та 1 082,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.30).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про їх доведеність та обґрунтованість.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Враховуючи положення статті 195 Кодексу адміністративного судочинства, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Щодо посилань апелянта на завищення позивачем валових витрат за 2012 рік на суму 19 133,36 грн. колегія суддів зазначає наступне.
У період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р. основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 була оптова торгівля паливом (а.с.13).
Так, відповідно до договору №82 від 06.12.2011 р. (а.с.68-69) ФОП ОСОБА_1 у грудні 2011 року придбав у ФОП ОСОБА_2 брикет у кількості 8,718 тонн на загальну суму 6 080 грн. та ПДВ - 1 216,16 грн., що підтверджується видатковою і податковою накладною, а також платіжним дорученням (а.с.65-67). Транспортування придбаного товару здійснювалося ВАТ КАТП «Агробудавтосервіс» згідно з договором на транспортне обслуговування №41 від 30.05.2011 р. (а.с.75-76), що підтверджується актом наданих послуг, товарно-транспортною та податковою накладними, платіжним дорученням (а.с.71-74).
У відповідності до договору №1 від 06.12.2011 р. (а.с.62) ФОП ОСОБА_1 передав УДППЗ «Укрпошта» на відповідальне зберігання брикет в кількості 8,718 тонн, що підтверджується актом приймання-передачі на відповідальне зберігання (а.с.63).
Відповідно до договору №01/1754 про закупівлю товарів за державні кошти від 20.10.2011 р. (а.с.59-61) ФОП ОСОБА_1 у січні 2012 року поставив УДППЗ «Укрпошта» брикет у кількості 8,718 тонн на суму 8 333,33 грн. та ПДВ 1 666,67 грн., що підтверджується видатковою та податковою накладними, а також платіжним дорученням (а.с.56-58). Таким чином, у січні 2012 р. позивачем реалізовано УДППЗ «Укрпошта» брикет, який знаходився в останнього на відповідальному зберіганні згідно з договором №1 від 06.12.2011 р.
Відповідач, проводячи перевірку позивача, прийняв до уваги довідку ФОП ОСОБА_1 №2 від 21.02.2013 р., відповідно до якої станом на 01.01.2012 р. вартість залишків товарів становить 108 743,62 грн. (а.с.164). Однак, з огляду на зміст Книги обліку доходів і витрат ФОП ОСОБА_1 вбачається, що станом на кінець 2011 року позивачем обліковано товар, який перебуває на відповідальному зберіганні на суму 6080,81 грн. (а.с.93), при цьому зазначена сума не врахована при визначенні загальної вартості товару в розмірі 108743,62 грн., який зберігався у позивача та не відображена в довідці №2 від 21.02.2013 р.
З Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат вбачається, що саме Книга обліку доходів і витрат є належним доказом залишків товару на початок та кінець звітного періоду, а відтак, посилання податкового органу на довідку, видану ФОП ОСОБА_1 як на доказ відсутності товару в залишках, за наявності Книги обліку доходів і витрат, є необґрунтованим.
Враховуючи, що позивачем документально підтверджено витрати у розмірі 8333,36 грн. за господарською операцією з УДППЗ «Укрпошта» щодо реалізації брикету у січні 2012 року, ним правомірно віднесено зазначену суму до складу витрат за 2012 рік.
Серед іншого, відповідно до договору купівлі-продажу №ДГ-74 від 29.08.2012 р. (а.с.81-83) ФОП ОСОБА_1 у грудні 2012 року придбав у ТОВ «КЗБМ №2 - Синтез» цеглу в загальній кількості 33 800 штук на суму 25 350,00 грн. та ПДВ у сумі 5070,00 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними (а.с.87-89, 92). У грудні 2012 року придбана цегла реалізована позивачем ТОВ Металоцентр СМАРТ» у кількості 14 400 штук на суму 18 900,00 грн. та ПДВ - 3 780,00 грн. (а.с.84, 85) у відповідності до договору купівлі-продажу №29/08 від 29.08.2012 р. (а.с.77-80), ОСОБА_3 в кількості 5 000 штук на суму 3 750,00 грн. та ПДВ - 750,00 грн. (а.с.90), ФОП ОСОБА_4 в кількості 7 200 штук на суму 6 912,00 грн. та ПДВ - 1 382,40 грн. (а.с.90), а також ТОВ «ВКФ «Золотое сечение» у кількості 7 200 штук на суму 6 480,00 грн. та ПДВ - 1 296,00 грн. (а.с.91). Таким чином, придбана позивачем у ТОВ «КЗБМ №2 - Синтез» цегла в загальній кількості 33 800 штук у повному обсязі (14 400 + 5 000 + 7 200 + 7 200) реалізована позивачем у грудні 2012 року, що підтверджується належними первинними документами.
У відповідності до Книги обліку доходів і витрат встановлено, що позивачем обліковано доходи та витрати за вищевказаними господарськими операціями та визначено чистий дохід у розмірі 10 692,00 грн. (18 900,00 грн. + 3 750,00 грн. + 6 912,00 грн. + 6 480,00 грн. - 25 350,00 грн.) (а.с.95-96).
Відтак, позивачем правомірно віднесено до складу витрат кошти за господарськими операціями щодо придбання цегли у ТОВ «КЗБМ №2 - Синтез», оскільки вони підтверджені належними первинними документами.
Щодо доводів відповідача про завищення позивачем сум податкового кредиту у грудні 2012 року у зв'язку з включенням до складу податкового кредиту сум ПДВ за господарськими операціями з ТОВ «КЗБМ №2 Синтез» по придбанню цегли, колегія суддів зазначає таке.
Так, зі змісту податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 року (а.с.104-106) та реєстру виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2012 року (а.с.118) встановлено, що позивачем у грудні 2012 року задекларовано податковий кредит у розмірі 4787,00 грн., у тому числі 4740,00 грн. за господарськими операціями з ТОВ «КЗБМ №2 - Синтез» на підставі податкових накладних №65 від 27.11.2015 р. (ПДВ 750,00 грн.), №1 від 01.12.2012 р. (ПДВ 1 080,00 грн.) та №5 від 05.12.2012 р. (ПДВ 2 910,00 грн.).
Також, матеріалами справи підтверджено факт використання позивачем цегли придбаної у ТОВ «КЗБМ №2 - Синтез» за договором купівлі-продажу №ДГ-74 від 29.08.2012 р. З урахуванням наявності у позивача належним чином оформлених податкових накладних, ним правомірно віднесено до складу податкового кредиту за грудень 2012 року суми ПДВ за господарськими операціями з ТОВ «КЗБМ №2 - Синтез».
З приводу посилань податкового органу на завищення позивачем у 2012 році валових витрат та заниження чистого доходу на суму 10800,00 грн., суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
З огляду на зміст п.2 ч.1 ст.7 Закону, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб-підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Відтак, факт заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу, не знайшов свого підтвердження матеріалами справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року у справі № П/811/888/14 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: С.В. Чабаненко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: А.В. Шлай