ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.05.2015
Справа №910/7069/15-г
За позовом
Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос-Енергія»
про
стягнення 44401 грн. 90 коп.
Суддя Отрош І.М.
Представники сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з'явились.
23.03.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос-Енергія» про стягнення 44401 грн. 90 коп., з яких 40529 грн. 93 коп. основного боргу та 3871 грн. 97 коп. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору № 8і на інкасацію готівкових коштів від 14.02.2014, не здійснив оплату за виконані позивачем роботи, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у загальному розмірі 40529 грн. 93 коп., що складається із 21594 грн. 85 коп. заборгованості за липень 2014 року, 16251 грн. 60 коп. заборгованості за жовтень 2014 року та 2683 грн. 48 коп. заборгованості за листопад 2014 року. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 3871 грн. 97 коп. пені (2615 грн. 54 коп. пені за період з 29.08.2014 по 19.02.2015 за невиконання відповідачем обов'язку з оплати наданих позивачем послуг у липні 2014 року, 1078 грн. 37 коп. пені за період з 28.11.2014 по 19.02.2015 за невиконання відповідачем обов'язку з оплати наданих позивачем послуг у жовтні 2014 року та 178 грн. 06 коп. за період з 28.11.2014 по 19.02.2015 за невиконання відповідачем обов'язку з оплати наданих позивачем послуг у листопаді 2014 року).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2015 порушено провадження у справі № 910/7069/15-г та розгляд справи призначено на 10.04.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2015, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 12.05.2015.
Представник позивача у судове засідання 12.05.2015 не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103032864841.
Представник відповідача у судове засідання 12.05.2015 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №20319400 від 25.03.2015, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією реєстру поштових відправлень суду та витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.
Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні 12.05.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши надані суду докази, суд
14.02.2014 між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лотос-Енергія» (замовник) укладено Договір № 8і на інкасацію готівкових коштів, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується власними силами і засобами, відповідно до Додатку № 1 (Перелік та адреси місць інкасації), що є невід'ємною частиною цього Договору, здійснювати збирання та доставку в касу виконавця готівкових коштів (грошової виручки) замовника для послідуючого перерахунку і зарахування на рахунки замовника.
Додатком № 1 до Договору сторони погодили перелік та адреси місць інкасації, а також визначили розмір комісійної винагороди виконавця.
Додатковою угодою № 1 від 28.02.2014 до Договору сторони внесли зміни до Переліку та адрес місць інкасації (Додаток № 1), доповнивши його місцем інкасації.
Відповідно до п. 1.2 Договору, замовник зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги з інкасації коштів в розмірах і в строки, що передбачені цим Договором.
Згідно з п. 2.1 Договору, виконавець зобов'язується здійснювати власними силами та засобами приймання готівкових коштів замовника в опломбованих інкасаторських сумках (мішках), їх доставку до каси виконавця, перерахування та зарахування на поточний рахунок замовника № 26001310877901 в АБ «Південний» (код установи банку 320917), не пізніше наступного операційного дня з дати прийняття готівкових коштів на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 4.1 Договору, комісійна винагорода за надані виконавцем послуги з інкасації замовнику визначена в Додатку № 1 до цього Договору.
Звітний період (тобто, період, за який замовник сплачує виконавцю комісійну винагороду за надані послуги) встановлюється з першого по останнє число включно кожного календарного місяця строку дії Договору. Виконавець щомісячно не пізніше 7 числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику рахунок-фактуру та акт наданих послуг за цим Договором. Оплата за надані виконавцем послуги в розмірах, передбачених п. 4.1 та п. 4.2 цього Договору, проводиться замовником щомісячно не пізніше передостаннього банківського дня місяця, в якому був виставлений виконавцем рахунок-фактура замовнику щодо сплати комісійної винагороди за період, впродовж якого послуги були надані, та підлягають оплаті. Під банківським днем сторони розуміють день, в який банківські установи в Україні в установленому порядку здійснюють розрахунково-касове обслуговування клієнтів. Вартість за надані виконавцем послуги за цим Договором перераховується замовником на номер рахунка, зазначений у наданому замовнику рахунку-фактурі (п. 4.3 Договору).
Згідно з п. 8.1 Договору, Договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток сторін і діє протягом 1 (одного) календарного року.
Додатковою угодою № 3 від 10.11.2014 до Договору сторони встановили строк дії договору до 10.11.2014.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що за період з 01.07.2014 по 31.07.2014 позивачем були надані послуги з інкасації за Договором № 8і на інкасацію готівкових коштів від 14.02.2014 на суму 21594 грн. 85 коп. (розмір комісійної винагороди виконавця), у зв'язку з чим позивачем, відповідно до положень 4.3 Договору, були виставлені відповідачу рахунок № 3242 від 31.07.2014 на суму 21594 грн. 85 коп. та акт про надані послуги з інкасації за період з 01.07.2014 по 31.07.2014 на суму 21594 грн. 85 коп.
При цьому, фактичне виконання позивачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами Договором № 8і на інкасацію готівкових коштів від 14.02.2014 за липень 2014 року підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями явочних карток інкасаторської служби та банківських виписок про обіг готівки за липень 2014 року.
Як встановлено судом, рахунок № 3242 від 31.07.2014 на суму 21594 грн. 85 коп. та акт про надані послуги з інкасації за період з 01.07.2014 по 31.07.2014 на суму 21594 грн. 85 коп. були направлені відповідачу 08.08.2014, що підтверджується реєстром на відправку замовлених листів, списком № 1667 згрупованих поштових відправлень та фіскальним чеком від 08.08.2014, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи, та факт їх отримання не був спростований відповідачем.
Як встановлено ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на встановлений Договором № 8і на інкасацію готівкових коштів від 14.02.2014 строк виконання відповідачем свого обов'язку з оплати, а саме - щомісячно не пізніше передостаннього банківського дня місяця, в якому був виставлений виконавцем рахунок-фактура, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був оплатити виставлений позивачем рахунок № 3242 від 31.07.2014 на суму 21594 грн. 85 коп. в строк до 28.08.2014 (включно).
Судом встановлено, що за період з 01.10.2014 по 31.10.2014 позивачем були надані послуги з інкасації за Договором № 8і на інкасацію готівкових коштів від 14.02.2014 на суму 16251 грн. 60 коп. коп. (розмір комісійної винагороди виконавця), у зв'язку з чим позивачем, відповідно до положень 4.3 Договору, були виставлені відповідачу рахунок № 3742 від 31.10.2014 на суму 16251 грн. 60 коп. та акт про надані послуги з інкасації за період з 01.10.2014 по 31.10.2014 на суму 16251 грн. 60 коп.
При цьому, фактичне виконання позивачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами Договором № 8і на інкасацію готівкових коштів від 14.02.2014 за жовтень 2014 року підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями явочних карток інкасаторської служби та банківських виписок про обіг готівки за жовтень 2014 року.
Як встановлено судом, рахунок № 3742 від 31.10.2014 на суму 16251 грн. 60 коп. та акт про надані послуги з інкасації за період з 01.10.2014 по 31.10.2014 на суму 16251 грн. 60 коп. були направлені відповідачу 07.11.2014, що підтверджується реєстром на відправку замовлених листів, списком № 2637 згрупованих поштових відправлень та фіскальним чеком від 07.11.2014, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи, та факт їх отримання не був спростований відповідачем.
З огляду на встановлений Договором № 8і на інкасацію готівкових коштів від 14.02.2014 строк виконання відповідачем свого обов'язку з оплати, а саме, щомісячно не пізніше передостаннього банківського дня місяця, в якому був виставлений виконавцем рахунок-фактура, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був оплатити виставлений позивачем рахунок № 3742 від 31.10.2014 на суму 16251 грн. 60 коп. в строк до 27.11.2014 (включно).
Судом встановлено, що за період з 01.11.2014 по 09.11.2014 позивачем були надані послуги з інкасації за Договором № 8і на інкасацію готівкових коштів від 14.02.2014 на суму 2683 грн. 48 коп. (розмір комісійної винагороди виконавця), у зв'язку з чим позивачем, відповідно до положень 4.3 Договору, були виставлені відповідачу рахунок № 3793 від 12.11.2014 на суму 2683 грн. 48 коп. та акт про надані послуги з інкасації за період з 01.11.2014 по 09.11.2014 на суму 2683 грн. 48 коп.
При цьому, фактичне виконання позивачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами Договором № 8і на інкасацію готівкових коштів від 14.02.2014 за листопад 2014 року підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями явочних карток інкасаторської служби та банківських виписок про обіг готівки за листопад 2014 року.
Як встановлено судом, рахунок № 3793 від 12.11.2014 на суму 2683 грн. 48 коп. та акт про надані послуги з інкасації за період з 01.11.2014 по 09.11.2014 на суму 2683 грн. 48 коп. були направлені відповідачу 17.11.2014, що підтверджується реєстром на відправку замовлених листів, списком № 2629 згрупованих поштових відправлень та фіскальним чеком від 17.11.2014, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи, та факт їх отримання не був спростований відповідачем.
З огляду на встановлений Договором № 8і на інкасацію готівкових коштів від 14.02.2014 строк виконання відповідачем свого обов'язку з оплати, а саме, щомісячно не пізніше передостаннього банківського дня місяця, в якому був виставлений виконавцем рахунок-фактура, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був оплатити виставлений позивачем рахунок № 3793 від 12.11.2014 на суму 2683 грн. 48 коп. в строк до 27.11.2014 (включно).
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Суд зазначає, що факт відсутності підписаних актів наданих послуг зі сторони відповідача не звільняє його від обов'язку з оплати отриманих ним послуг з огляду на наявність доказів фактичного надання таких послуг та погодженого у Договорі № 8і на інкасацію готівкових коштів від 14.02.2014 строку їх оплати.
Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос-Енергія» перед Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» за Договором № 8і на інкасацію готівкових коштів від 14.02.2014 у загальному розмірі 40529 грн. 93 коп. (за липень 2014 року у розмірі 21594 грн. 85 коп., за жовтень 2014 року у розмірі 16251 грн. 60 коп. та за листопад 2014 року у розмірі 2683 грн. 48 коп.) підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів у загальному розмірі 40529 грн. 93 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос-Енергія» суми основного боргу у розмірі 40529 грн. 93 коп. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 3871 грн. 97 коп. пені (2615 грн. 54 коп. пені за період з 29.08.2014 по 19.02.2015 за невиконання відповідачем обов'язку з оплати наданих позивачем послуг у липні 2014 року, 1078 грн. 37 коп. пені за період з 28.11.2014 по 19.02.2015 за невиконання відповідачем обов'язку з оплати наданих позивачем послуг у жовтні 2014 року та 178 грн. 06 коп. за період з 28.11.2014 по 19.02.2015 за невиконання відповідачем обов'язку з оплати наданих позивачем послуг у листопаді 2014 року).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 5.4 Договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, передбачених розділом 4 цього Договору, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого грошового зобов'язання за кожний день прострочення.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку в його обґрунтованості (в межах шестимісячного строку нарахування), у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос-Енергія» пені у загальному розмірі 3871 грн. 97 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос-Енергія» (01030,м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 52, літ. Б, офіс 204; ідентифікаційний код: 39042048) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г; ідентифікаційний код: 00032129) суму основного боргу у розмірі 40529 (сорок тисяч п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 93 коп., пеню у розмірі 3871 (три тисячі вісімсот сімдесят одна) грн. 97 коп. та судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 14.05.2015
Суддя І.М. Отрош