ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
16.04.2015Справа №910/1868/15-г
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Хельман Східна Європа»
ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Елітфлор»
Простягнення 35 098, 64 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від позивача: Бадаліс Р.В. - за дов.;
Від відповідача: Прохаченко М.О. - за дов., Коблюк І.С. - за дов.
Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про стягнення з останнього на свою користь суму боргу в розмірі 19 000, 00 грн., суму інфляційної складової боргу в розмірі 1 517, 83 грн., суму 3% річних в розмірі 235, 81 грн., пені в розмірі 14 345, 00 грн. за договором про надання транспортно-експедиційних послуг №UA0452 від 02.07.2014р. та судових витрат, які складаються з адвокатських послуг в розмірі 7 390, 00 грн. та сплати судового збору.
В судовому засіданні від 10.03.2015р. представник позивача частково підтримав позовні вимоги в частині стягнення 1 517, 83 грн. інфляційних витрат, 235, 81 грн. - 3% річних, 14 345, 00 грн. пені, а також судових витрат на послуги адвоката у сумі 7 390, 00 грн. В частині стягнення основного боргу, позивач просив суд провадження у справі припинити, оскільки Відповідачем 26.02.2015р. була сплачена сума основного боргу, про що суду були надані відповідні докази, а саме платіжне доручення від 26.02.2015р. №69.
Судом заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята до розгляду, оскільки дана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.
Як визначено в п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 18.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.
Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.
Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 16 098, 64 грн. (з яких 1 517,83грн. інфляційних втрат, 235,81грн. -3% річних, 14 345,00грн. пені), тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.
Відповідачем було надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволені позовних вимог позивача.
31.03.2015р. в судовому засіданні відповідач надав суду доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач неправомірно просить стягнути суд з відповідача пеню у розмірі 14 345, 00 грн., оскільки такий вид відповідальності не передбачений умовами договору та просив відмовити в задоволені позовних вимог.
15.04.2015р. позивач через відділ діловодства господарського суду подав заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просив суд змінити предмет позову до відповідача, а саме: стягнути з останнього на свою користь суму інфляційної складової боргу в розмірі 1 517, 83 грн., суму 3% річних в розмірі 235, 81 грн., суму штрафу в розмірі 14 345, 00 грн. та покласти на відповідача всі судові витрати.
16.04.2015р. в судовому засіданні позивач подав суду заяву про відкликання своєї заяви про зміну предмета позову від 15.04.2015р.
Таким чином, спір розглядається з вимог про стягнення суми інфляційної складової боргу в розмірі 1 517, 83 грн., суми 3% річних в розмірі 235, 81 грн., суми пені в розмірі 14 345, 00 грн.
За клопотанням сторін спору, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, спір у даній справі вирішено у строк у відповідності п.3 ст.69 ГПК України.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на позов, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
02 липня 2014 р. між Позивачем (Експедитором) та Відповідачем (Замовником) було укладено Договір №UA0452 про надання транспортно-експедиційних послуг (надалі - Договір).
Відповідно до умов Договору, Відповідач доручив, а Позивач прийняв від свого імені за винагороду і за рахунок Відповідача здійснювати дії щодо організації перевезення і виконання визначених Договором в п. 4.1. послуг.
Згідно з п. 4.1. Договору Експедитор приймає на себе зобов'язання від свого імені за винагороду і за рахунок Замовника здійснювати дії щодо організації перевезення вантажу від пункту завантаження до пункту призначення, зазначених Замовником, і надання визначених цим Договором транспортно-експедиційних послуг, а саме:
- організовувати перевезення вантажу транспортом і по маршруту, вибраним Експедитором;
- укладати від свого імені Договір (Договори) про надання транспортних послуг по організованому маршруту;
- за дорученням Замовника провести розробку схеми руху вантажів і інші види робіт, пов'язані з рухом вантажу «від дверей до дверей»;
- надавати Замовнику рекомендації по підвищенню ефективності транспортування за рахунок вибору раціональних маршрутів і способів перевезення вантажів, зниженню витрат на упаковку, навантажувально-розвантажувальним і іншим операціям транспортно-експедиційного обслуговування, використовуючи для цих цілей співпрацю між транспортно-експедиторськими компаніями і іншими контрагентами Експедитора;
- забезпечувати отримання і відправку вантажу в пункті призначення, визначеному
відповідно до цього Договору, в т.ч. в Заявці (Додатки №1;№2);
- прийняти вантаж від Замовника або вказаного ним Вантажовідправника згідно з товарно-транспортною накладною. Якщо фактична і задокументована кількість вантажу не співпадає, Експедитор повідомляє про це Замовника. У такому випадку Замовник зобов'язується надати Експедитору правильно оформлену товарно-транспорту накладну до відправлення вантажу з пункту відправлення;
- передати вантаж Замовнику або вказаному Замовником Вантажоотримувачу;
- здійснювати контроль за виконанням інструкцій Замовника щодо завантаження, кріплення, раціонального розміщення та вивантаження вантажу.
Відповідно до п. 1.2. Договору, перевезення вантажу здійснюється Експедитором на підставі Заявки, оформленої та затвердженої Замовником у письмовій формі.
Судом встановлено, що згідно із Заявкою №1 від 02.07.2014 року на транспортно-експедиційне обслуговування, що є Додатком №1 до Договору, (надалі - Заявка на перевезення) Позивач зобов'язався організувати Відповідачу перевезення вантажу за маршрутом Бельгія-Україна від трьох адрес завантаження в Бельгії, вказаних у Заявці на перевезення, до адреси розвантаження: ТОВ «Елітфлор» м. Київ, вул. Малинська, 20, МП «Київ-Західний» Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Антонова, 1-а, МЛП «Чайка, корпус 1, доки 1-6, склади ТОВ «Лан-Україна».
У відповідності з умовами Договору, Відповідач зобов'язався сплатити Позивачу вартість фрахту в розмірі 2 200 євро згідно курсу НБУ на дату вивантаження транспортного засобу протягом одного банківського дня від дати надання Позивачем копії рахунку-фактури шляхом надсилання факсу чи по електронній пошті.
Факт надання послуг Відповідачу по організації транспортного перевезення вантажів підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними СMR №367363, СMR №367364 та CMR №366915 з відбитками печатки вантажоотримувача, що свідчить про отримання вантажу. Відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної СMR №367364 вивантаження товару було здійснено 08.07.2014 року.
Відповідно до п. 5.5 Договору, 21.07.2014 року Позивач надіслав на адресу Відповідача підписаний акт надання транспортно-експедиційних послуг №846 від 08.07.2014 р., що підтверджується фіскальним чеком поштового відправлення №0799 від 21.07.2014р.
Вказаним пунктом Договору сторони погодили, що Експедитор зобов'язується надати Замовнику Акт про надані транспортно-експедиційні послуги та оригінал рахунку-фактури протягом 7 календарних днів з моменту отримання відповідних документів від третіх осіб, залучених Експедитором до надання транспортно-експедиційних послуг за цим Договором. Вказаний Акт має бути підписаний Замовником впродовж 2 днів з моменту його отримання. Протягом 2 днів з момениу отримання Акту Замовник зобов'язаний повідомити Експедитора у письмовій формі про спірні питання та зауваження щодо наданих Експедитором транспортно-експедиційних послуг. Повідомлення має бути здійснено факсом або поштою. У разі не підписання Замовником Акту в зазначений вище термін та за умови відсутності письмового повідомлення про спірні питання та зауваження, такий Акт вважається підписаним Замовником та послуги вважаються виконаними у повному обсязі, вчасно, належній якості та у відповідності з вимогами Замовника.
Матеріалами справи підтверджено, що станом на дату звернення Позивача до суду, Відповідач не надіслав Позивачу підписаний зі своєї сторони акт наданих послуг та не повідомив Позивача про будь-які зауваження щодо наданих послуг.
Відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної СMR №367364 вивантаження товару було здійснено 08.07.2014 року. Згідно курсу НБУ станом на 08.07.2014р. загальна вартість наданих Позивачем послуг складала 35 022, 55 грн.
При зверненні до суду Відповідачем було частково сплачено суму боргу, залишок заборгованості на день подання позовної заяви, а саме на дату 30.01.2015р. складав 19 000, 00 грн.
Проте, після звернення позивача до суду, 26.02.2015р. Відповідачем було сплачену суму заборгованості за Договором в розмірі 19 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №69 від 26.02.2015р.
В зв'язку зі сплатою Позивачем зазначеної суми боргу, Позивач, зменшив розмір позовних вимог на суму основного боргу в розмірі 19 000, 00 грн. та просив суд стягнути з Відповідача інфляційну складову боргу в розмірі 1 517, 83 грн., суму 3% річних в розмірі 235, 81 грн. та пеню в розмірі 14 345, 00 грн., а також покласти на Відповідача всі судові витрати.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:
Договір №UA0452 про надання транспортно-експедиційних послуг від 02.07.2014р., укладений між Позивачем та Відповідачем за своєю правовою природою є договором про надання послуги та є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 525 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Матеріали справи свідчать, що Відповідачем було сплачено суму боргу за Договором в розмірі 19 000, 00 грн., після порушення судом провадження у справі за даним позовом, а саме 26.02.2015р.
В зв'язку, з зазначеним Позивачем, в процесі розгляду справи, були зменшені позовні вимоги на основну суму боргу в розмірі 19 000, 00 грн.
Таким чином, судом розглядаються вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача інфляційної суми боргу в розмірі 1 517, 83 грн., суми 3% річних в розмірі 235, 81 грн. та пені в розмірі 14 345, 00 грн.
Щодо стягнення з Відповідача інфляційної суми боргу та 3% річних, суд зазначає наступне:
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, Позивач правомірно нарахував Відповідачу борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
Згідно здійсненого Позивачем розрахунку з Відповідача підлягає стягненню 235, 81 грн. 3% річних та 1 517, 83 грн. індексу інфляції, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.
Вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача суми пені в розмірі 14 345, 00 грн., суд задовольняє частково, з наступних підстав:
Як зазначено в ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як роз'яснено в п. 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» за приписом ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня; якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.
Отже, виходячи з системного аналізу змісту положень ст. 549 Цивільного кодексу України та ч. ч. 4, 6 ст. 231, ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, законодавцем розмежовуються штраф та пеня як різні види неустойки. Зокрема, штраф є господарською санкцією (неустойкою), яка носить разовий характер, тобто встановлюється у твердій сумі (фіксованій або у відсотковому відношенні до суми невиконаного або несвоєчасно виконаного зобов'язання) та сплачується (стягується) однократно. Водночас, на відміну від штрафу, пеня є господарською санкцією (неустойкою), яка носить триваючий характер, тобто нараховується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як встановлено судом, згідно п. 5.2. Договору №UA0452 про надання транспортно-експедиційних послуг від 02.07.2014р., в разі затримки зазначених у п. 5.2. Договору строків оплати виставлених Експедитором рахунків-фактур за надані ТЕП, Замовник виплачує Експедитору штраф у розмірі 0,5 % від вказаних в рахунках Експедитора сум за кожен день такої затримки.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що визначений у п. 5.2. Договору штраф, який нараховується у відсотках за кожен день прострочення від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання, за своєю правовою природою є пенею, яка може бути стягнута лише у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.
Наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України при здійсненні перегляду судових рішень господарських судів у справах зі спорів, що виникають з подібних правовідносин (постанови Верховного суду України від 07.11.2011 у справі №5002-2/5109-2010, від 24.10.2011 у справі №25/187).
Таким чином, беручи до уваги умови Договору та норми чинного законодавства, здійснивши власний розрахунок пені за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.4.1», суд дійшов висновку про те, що стягненню підлягає пеня в розмірі 2 238, 73 грн.
Отже, вимога Позивача про стягнення пені в розмірі 14 345, 00 грн. підлягає задоволенню частково, а саме в розмірі 2 238, 73 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи Позивач довів, що його позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката у сумі 7 390 грн., понесених за ведення справи, задовольняється частково, з наступних підстав:
- позивач для підготовки позовної заяви за ціною позову 35 098,64 грн. сплатив за юридичні послуги 7 390 грн., що складає більше 20% від ціни позову;
- в підтвердження понесених витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 7 390, 00 грн. Позивач надав суду договір №5 про надання адвокатських послуг від 19.01.2015р., який укладений між Позивачем та адвокатом Бадаліс Романом Віталійовичем, Свідоцтво №3647/10 про право на заняття адвокатською діяльністю гр. Бадаліс Р.В., акт наданих послуг №1 від 02.02.2015р. та наступні платіжні доручення до нього: платіжне доручення №189 від 19.02.2015р., платіжне доручення №191 від 19.02.2015р., платіжне доручення №192 від 19.02.2015р., платіжне доручення №193 від 19.02.2015р., акт наданих послуг №2 від 26.02.2015р. та наступні платіжні доручення до нього: платіжне доручення №234 від 26.02.2015р., платіжне доручення №235 від 26.02.2015р., платіжне доручення №237 від 26.02.2015р., платіжне доручення №238 від 26.02.2015р., акт наданих послуг №3 від 10.03.2015р. та наступні платіжні доручення до нього: платіжне доручення №272 від 04.03.2015р., платіжне доручення №273 від 04.03.2015р., платіжне доручення №275 від 04.03.2015р., платіжне доручення №276 від 04.03.2015р.
- суд врахував нескладність даної справи, дійсну наявність проведеної роботи щодо надання правової допомоги;
- судом прийнято до уваги п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін і доповнень до деяких інформаційних листів» від 13.02.2002р. №01-8/155, Вищий господарський суд України зазначив, що вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має врахувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин, суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
З огляду на зазначене, проаналізувавши договір №5 про надання адвокатських послуг від 19.01.2015р., платіжні доручення, які підтверджують, що проведення оплати окрім послуг адвоката були також проведені як сплата єдиного соціального внеску, податку на доходи фізичних осіб та військовий збір, а також враховуючи, що послуги адвоката з нарахування пені за Договором були проведені, відповідно до вимог чинного законодавства, невірно, суд приходить до висновку, що витрати на оплату послуг адвоката є неспіврозмірними сумі позову, тобто явно завищеними, а тому з урахуванням всіх обставин справи підлягають до стягнення в сумі 3 000, 00 грн., що складаються зі сплаченої грошової суми за надані послуги адвоката.
Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітфлор» (02660, м. Київ, вул. Попудренка, 52, оф. 903-А; Код: 38371314) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хельман Східна Європа» (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 7; Код: 35758000) 3% річних в розмірі 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 81 коп., індекс інфляції в розмірі 1 517 (одна тисяча п'ятсот сімнадцять) грн. 83 коп., 2 238 ( дві тисячі двісті тридцять вісім) грн.73 коп. пені та судовий збір в розмірі 838 (вісімсот тридцять вісім) грн. 07 коп. та 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. за надані послуги адвоката.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
В решті частині позову відмовити
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 28.04.2015р.
Суддя І.І.Борисенко